У Придністровському державному художньому музеї в Бендерах відкрилася особлива виставка: «Предмет на межі абстракту». Її автор – художник зі світовим ім’ям і глибоким корінням, що тягнеться до рідного Придністров’я.
Художник Іван Кавтя по-новому осмислює межі між реальністю та абстракцією. Його картини починаються з реалістичних мотивів і поступово трансформуються в невизначені форми, насичені яскравими кольорами та глибокими контрастами. Майстер використовує колір як основний інструмент передачі емоцій і філософських ідей, надихаючись роботами таких майстрів, як Ван Гог, Матісс і Кандинський.
«Робота з яскравими кольорами вимагає особливої точності, – наголошує художник, – адже кожен неправильний тон одразу стає помітним, як фальшива нота в гучній мелодії».
Його твори – це складні кольорові композиції, гра контрастів і відтінків, де навіть найдрібніші деталі мають значення та створюють певну атмосферу.
На вернісажі були присутні начальник Держслужби з культури та історичної спадщини Марія Кирмиз, голова Спілки художників Сергій Панов і ректор Бендерського вищого художнього коледжу Сергій Горбаченко, які привітали митця з відкриттям виставки.
Початок творчого шляху
Розповідаючи про себе, Іван Кавтя зізнається, що у його селянській сім’ї ніхто не був близький до мистецтва. «Я народився 1949 року в с. Окниця Кам’янського району. Почав малювати у школі, змальовуючи картинки зі шкільних підручників та роблячи карикатури на однокласників і вчителів. Ох і діставалося мені за це! Дехто ображався, не розуміючи мого мистецтва. Коли ж я випадково побачив оголошення про набір у Республіканське художнє училище ім. Рєпіна в м. Кишиневі, подав туди документи. Докладно навіть не знав, що таке декоративно-оформлювальне відділення. І мені ніхто не міг пояснити. Такі були часи», – з посмішкою ділиться спогадами майстер.
Після навчання молодий фахівець залишився жити та працювати в Кишиневі. У 1980 році його прийняли до молодіжної секції Спілки художників Молдавії.
Вибір власної дороги
Художник активно займався творчою діяльністю, регулярно беручи участь у багатьох республіканських, всесоюзних та закордонних виставках. Його роботи представлені та зберігаються в музеях Молдови, Румунії, Росії, а також у приватних колекціях країн усього світу. Починаючи з переїзду до Німеччини 1999 року й донині він провів безліч персональних і групових виставок у Лейпцигу, де проживає з сім’єю, а також в інших містах Німеччини, зокрема у Дрездені, Різі, Мерзебурзі, Берліні.
У вересні 2024-го з успіхом відбулася його персональна виставка в Національному художньому музеї м. Кишинева з приуроченим до цієї події ретроспективним каталогом.
Художник розповідає:
«Для мене головне – передати не точнісінько з натури, а показати те, що саме для мене має значення. Я вважаю, що найголовніше у живописі – колір. Де хочу, я додаю яскравості, передаю насиченість домінантного кольору. Я граю з фарбами, як музикант із нотами, не копіюю, а створюю картини власного бачення. Справжній художник не просто змальовує з натури, для цього є фотоапарат, а передає свої почуття, пропонуючи щось нове».
Іван Кавтя відомий і як монументаліст: у 2017–2023 роках він розписував церкву Дмитра Солунського в рідному селі, використовуючи рідкісну техніку настінного живопису мінеральними фарбами. А один зі своїх монументальних творів «Троя. Міф і реальність», написаний у 2003 році в рамках німецького конкурсу, автор передав у дар ПДХМ. Картина радувала глядачів у залі перед оперою Гектора Берліоза «Троянці».
Музей запрошує всіх любителів мистецтва відвідати виставку до 26 жовтня, щоб особисто ознайомитися з різнобічною творчістю художника та відкрити для себе простір, де предмети переходять в абстракцію.
Було цікаво дізнатися, що газета «Гомін» відома нашому землякові. Він зізнався, що його сестра, яка мешкає в Кам’янці, багато років її передплачує та з задоволенням читає. Можливо, і цей матеріал подарує їй кілька приємних хвилин і потішить її серце.
Софія ЛОНСЬКА.
Фото автора.