Головні члени речення (підмет і присудок) поширюються другорядними – додатками, означеннями, обставинами. У структурному плані другорядні члени речення поширюють граматичну основу, а в комунікативному – доповнюють повідомлення інформацією, характеризують предмети, вказують на різні обставини, за яких відбувається дія.
Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія, стан або ознака іншого предмета. Додаток має такі ознаки: це другорядний член речення, позначає предмет, найчастіше виражається іменником у непрямому відмінку, стоїть після поширюваного слова, поєднується поширюваним підрядним зв’язком (керуванням). Я побачив (кого? що?) будівлю університету. Сьогодні я складаю (кого? що?) екзамен з української мови. Додатки бувають прямі і непрямі.
Прямий додаток це такий, що:
1) залежить від перехідних дієслів і виражається іменником у З. в. без прийменника (читаю книгу, бачимо сонце, співати пісню, знаю місто);
2) виражається родовим відмінком без прийменника, якщо при дієслові стоїть заперечна частка НЕ або дія переходить на частину від цілого (не знав дороги, купити цукру, насипати зерна, принести піску).
Усі інші додатки – непрямі (звернутися до студентів, радіти успіхам).
Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і залежить від члена речення, вираженого іменником. Означення має такі ознаки: це другорядний член речення; конкретизує ознаку предмета; найчастіше виражається іменником, а також іншими частинами мови, що виступають у функції прикметника; стоїть у препозиції (перед) означуваним словом; пов’язане з ним підрядним зв’язком (узгодженням або керуванням): знайомий студент, студент університету.
Означення є узгоджені та неузгоджені. Узгоджене означення вживається в тому ж роді, числі й відмінку, що і пояснюване слово: розумні учні, улюблені книжки (улюблених книжок); прочитаний текст (у прочитаному тексті); вранішнє сонце (за вранішнім сонцем).
Неузгоджене означення поєднується з означуваним словом зв’язком керування, виражається іменниками з прийменниками чи без них: людина обов’язку (людині обов’язку); завдання вирушати (перед завданням вирушати); тепло весни (теплом весни); ніс картоплиною (носи картоплиною); дівчина з букетом (дівчиною з букетом); наука перемагати (у науці перемагати).
Прикладка – різновид означення, що виражається іменником. Ознаки прикладки: є різновидом означення; вказує на ознаку предмета і дає йому другу (пояснювальну) назву, вказує на його якість; може стояти у препозиції (перед) і в постпозиції (після) означуваного слова; може узгоджуватися і не узгоджуватися з означуваним словом; виражається іменниками, які мають значення соціальної приналежності, віку, національності, професії, посади.
До означуваного слова може приєднуватися дефісом: студент-відмінник, місто-герой, Дніпро-Славута.
Лапки у прикладці
Прикладки, що позначають назви газет, журналів, підприємств, пароплавів тощо пишуться з великої букви і беруться в лапки: книга «Кобзар», журнал «Дніпро», стадіон «Динамо».
Якщо в ролі прикладки виступає назва організації, підприємства або установи, що приєднується за допомогою слів «імені», «пам’яті», «на ім’я», то прикладка в лапки не береться: парк імені Максима Рильського, університет імені Т. Г. Шевченка.
Назви міст, рік, озер, гір в лапки не беруться: місто Київ, місто Бендери, річка Кам’янка, гора Говерла. Але готель «Лелека», ресторан «Вікторія», база відпочинку «Дністровські зорі».
Назви автобусних, залізничних, повітряних та інших маршрутів в лапки не беруться: автобус Київ – Бендери, поїзд Одеса – Кишинів, авіалінія Кишинів – Варшава.
Обставиною називається другорядний член речення, що вказує на обставини дії, стану чи ознаки; виражається прислівниками, дієприслівниками, прикметниково-іменниковими формами, інфінітивом; у реченні виступає в різних позиціях; тип зв’язку з головним словом – прилягання чи керування; найчастіше залежить від дієслова.
За значенням обставини поділяються на такі групи:
1) способу дії, які вказують на те, як, у який спосіб відбувається дія. (Літо минало швидко. Екзамен пройшов спокійно);
2) міри і ступеня, які характеризують дії або ознаки щодо інтенсивності чи міри їх вияву. (Перед екзаменом я дуже хвилювався);
3) місця, які вказують на місце дії, напрям і шлях руху. (Перед університетом стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку);
4) часу, які вказують на час дії (явища) і їх тривалість. (Екзамен тривав недовго, приблизно годину);
5) причини, що вказують на причину дії. (Я зробив це не подумавши);
6) мети, які вказують на мету дії. (Я зробив це навмисно);
7) умови, що вказують на умову, за якої можлива дія. (Зосередившись, ти з цим справишся);
8) з допустовим значенням, які вказують на умову, всупереч якій відбувається дія. (Незважаючи на хвилювання, я склав екзамен добре).
Тренувальні вправи
Визначте в реченнях прямі додатки та способи їх вираження.
1. Надвечір усе небо вкрили густі, чорні хмари. 2. Обидва береги були всіяні людом. 3. Ліс туманом заснувався, луг росою взявся. 4. М’яким сяйвом весело освітлювалося все подвір’я. 5. Драму «Лісова пісня» написала Л. Українка. 6. Ворожу авіаескадрилью знищили доблесні радянські зенітники. 7. Лікарями врятовано багато захисників Вітчизни.
Підкресліть означення в поданих реченнях, здійсніть їх розбір (узгоджене – неузгоджене; яке слово пояснює; якою частиною мови виражене).
1. То був страшний вітер-суховій, найлютіший з усіх братів-вітрів. 2. Дитячі очі-волошки виглядали з гущини. 3. Стала наближатися година рушати в дорогу. 4. Маю намір зоряне небо тут з вами спостерігати. 5. Я люблю дороги, стигле жито з веселим сонцем пополам. 6. Моя Батьківщина – це поле без меж, це звільнена праця. 7. На південному сході лежали білі, просвічені сонцем хмари. 8. На мить майнув у голові Петра дідів наказ – нікого не пускати на маяк. 9. Сліпучим блиском б’є у вікна гарячий весняний день.
Перепишіть речення. Поставте, де треба, дефіс. Прикладки підкресліть.
1. І заплакала Лілея росою сльозою. 2. Красень Єнісей трудиться.
3. Надворі лютує зима лихоманка, а в мене у хаті щебече веснянка. 4. Десь у гущавині, сховавшись у тіні велетня листка, у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст. 5. Піднявши вгору білі, запінені келихи квіти, красувалися каштани – гордість київських весен.
6. То була тиха ніч чарівниця, покривалом спокійним, широким простелилась вона над селом. 7. Тонковидий юнак офіцер стоїть біля відкритого люка, погляд спрямований уперед.
8. Мабуть, хлопчики скрізь бешкетники, і наш братик ведмедик був більш неслухняний, ніж його сестричка.
9. Не сплять лиш цвіркуни та фонтани, та кліпає очима зорями небо.
Замініть неузгоджені означення узгодженими.
Пісок при березі; звичай народу; життя без турбот; площа міста; тканина з вовни; квіти з поля; ручка від дверей; дорога у полі; відстань у два кілометри; посуд з кришталю.
Визначте обставини, способи їх вираження, розряд.
1. Над збудженим селом до ранку горіли електричні вогні. 2. Брянський і Черниш попросили в командира батальйону дозволу заїхати в якесь із околишніх гірських селищ до кузні підкувати коней. 3. Човен був розрахований для подорожування вчотирьох.
4. Хай світить сонце з небозводу і кличе в далі золоті. 5. Другого дня притомилася я дуже та й сіла спочити в холодку під вербою.
Тестові завдання
1. Визначте рядок, у якому речення поширене неузгодженим означенням.
А У великому творчому процесі народжується мова людини.
Б Жаль розлучатися з прозорим весняним лісом.
В Понад п’ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ.
Г З прадавніх часів небо вабило до себе допитливу людську думку.
2. Визначте рядок, у якому додаток належить до прямого.
А На півдні густою порошею курить угорі біла дорога.
Б Сходять ароматом сади.
В А ще любила мати вишивати.
Г Щоночі перед нами відкривається небесна книга Всесвіту.
3. Визначте рядок, де прикладка з означуваним словом пишеться окремо.
А У предковічних лісах Волині загубилися голубоокі красені/озера.
Б На курси Грушевського записалися майже всі студенти/українці з університету.
В В Антарктиді дуже багато айсбергів/крижин.
Г Піднебесні красуні/тополі та сосни напоїли молоду селянку тугою за красою.
4. Визначте рядки, в яких прикладки беруться в лапки.
А Художник Олександр Мурашко народився в сім’ї майстра іконописних робіт.
Б Саджанці унікальних рослин відправляють з дендропарку Софіївка.
В Дівочі сльози лилися, поки не затопили галявину, утворивши озеро Синевир.
Г У січні 1861 року на полицях книгарень Петербурга з’явився часопис Основа.
Д Гігантське скупчення зірок Чумацький Шлях – це не наша Галактика.
Ольга ШАПОВАЛ.