В актовій залі Міністерства сільського господарства та природних ресурсів Придністров’я зібралися люди, яким дійсно небайдуже майбутнє наших міст і сіл. Тут відбувся науково-практичний семінар «Проблеми озеленення населених пунктів республіки в період зміни клімату», мета якого – обговорення актуальних питань, пов’язаних зі збереженням, розвитком та адаптацією зелених насаджень в умовах високих температур, посушливих періодів та зміни режимів опадів, що спостерігаються останніми роками.
У роботі науково-практичного семінару взяли участь представники міністерства на чолі з Ігорем Паламарчуком та його заступником Альоною Булат, вчені Республіканського ботанічного саду, екологи, фахівці муніципальних служб та освітніх установ. Усіх їх об’єднує бажання зробити наші вулиці та двори більш зеленими, затишними й здоровими.
Міністр Ігор Паламарчук, розпочинаючи обговорення, зазначив, що розмова про зелені зони – не формальність, а необхідність. Усе, що було висловлено на семінарі: пропозиції, зауваження, визначені труднощі, які доводиться долати фахівцям на місцях, – буде проаналізовано та направлено до Уряду. Озеленення це не разовий захід, а шлях, що вимагає системного і наукового підходу. Міністр наголосив:
«Нинішня зустріч – тільки початок, а попереду ще багато спільної роботи».
Федот Цибульський, головний спеціаліст Управління архітектури, будівництва, дорожнього та сільського господарства держадміністрації м. Слободзеї розповів:
«Заходи такого формату раніше не проводилися. Республіка має потребу в якісному посадковому матеріалі. Нашу країну оцінюють і за зовнішнім виглядом, тому варто показати себе з найкращого боку, не осоромитися. Ми повинні прагнути до європейського стандарту, щоб наші села не виглядали занедбаними».
Директор Республіканського ботанічного саду Валерій Стариш зробив акцент на помилках, що заважають озелененню місцевості:
«Після розпаду СРСР ми багато зусиль вклали в розвиток сільського господарства та озеленення країни, відновили теплиці, розплідники, водозабір. Працювали, не покладаючи рук, усі, від директора до охоронця, відродили господарство. Однак багато порід рослин, що раніше добре почувалися і росли в наших реаліях, нині не приживаються, наприклад, звичні нам ялинки та берези. Внаслідок цього також з’явилися нові шкідники. Кліматична зона, здається, вже ніколи не стане колишньою, тому потрібні зміни, креативні економні рішення нагальної проблеми. Занадто багато рослин вирощується для наукових цілей та недостатньо для практичних, і з цим потрібно щось робити».
Вчені ботанічного саду представили перелік рослин, що здатні виживати в умовах нашого клімату, навіть коли літо стає більш спекотним, а дощів випадає менше. Вони запропонували практичні рекомендації, зокрема, які дерева і чагарники найкраще ростимуть на певних ділянках, враховуючи рельєф, ґрунт, стійкість до морозів або посухи. Особливу увагу приділили невибагливим рослинам, що не вимагають постійного догляду, та водночас прикрашають простір і очищують повітря. Назвали види дерев, які ростуть нижче лінії електропередач, що є одним із головних факторів вибору зелені.
Фахівці підмітили, що в нашому краї адаптувалися рослини з усіх країн світу, крім Антарктиди. За 15 років у нас змінилася зона морозостійкості з п’ятої на шосту за американською системою вимірювання клімату. Проблему можна вирішити заміною багатьох видів рослин подібними родичами з інших країн, наприклад, аналогами серед азіатських видів.
Своїм досвідом поділилися спеціалісти міських і районних служб. Вони розповіли про те, що вдається робити, а що ні. У містах республіки існують як історично сформовані зелені зони, так і нові ділянки, створені останніми роками. У Тирасполі активно підтримуються та оновлюються міські парки, особливо Катерининський і дендрарій. Виконується робота з благоустрою скверів, алей, зокрема відновлення зелених зон після реконструкції вулиць, реалізуються локальні ініціативи з висадки дерев біля шкіл, лікарень і житлових будинків. Час від часу проводяться міські та республіканські акції, суботники з прибирання та благоустрою зелених зон із залученням школярів, студентів, співробітників держустанов.
Серед головних проблем галузі озеленення – нестача молодих кадрів через низьку зарплату та обмежені фінансові ресурси, що заважають масштабним проектам.
Ми не завжди помічаємо, як сильно залежить наш настрій і самопочуття від звичайних, здавалося б, речей: тіні дерева у спекотний день, запаху мокрого листя після дощу, від прогулянки алеєю, якою ми йдемо не поспішаючи, просто вдихаючи свіже повітря. Природа навколо нас не тільки прикрашає світ, а й робить його живим, здоровим, справжнім.
Проте клімат змінюється. Посушливе літо, різкі перепади температури, обміління річок, спустошені ґрунти – все це відбивається на наших містах і селах, а зрештою, на людях. Дерева хворіють, швидко старіють. Трава вигорає. Стає менше зелені, прохолоди та повітря, яким хочеться дихати на повні груди.
Семінар засвідчив, що тема озеленення – не просто розмова про дерева та квіти. Це питання якості життя людей, того, яким ми хочемо бачити свій край через роки. Коли є бажання об’єднати зусилля науки, влади та простих людей, майбутнє може стати по-справжньому «зеленим». Тому що кожен кущ, кожне дерево, кожна клумба – то не тільки краса. Це тиша в галасливому місті, ковток свіжого повітря, радість для дітей і спокій для старшого покоління, знак того, що ми вміємо берегти дійсно важливі речі.
Лідія МИРНА.
Фото автора.