Великий давньогрецький лікар і філософ Гіппократ, який увійшов в історію як «батько медицини», говорив, що гімнастика, фізичні вправи, ходьба мають обов’язково бути в повсякденному побуті кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне та радісне життя.
А жив він на рубежі V-IV ст. до нашої ери. Значить, ще тоді люди розуміли, що фізичне навантаження сприяє повноцінній роботі всіх внутрішніх органів. Зокрема, серцю, Всесвітній день якого відзначили наприкінці вересня у більшості країн.
Мета події – підвищити в суспільстві усвідомлення небезпеки, спричиненої епідемією серцево-судинних захворювань (ССЗ), а також ініціювати всеосяжні профілактичні заходи щодо ішемічної хвороби та мозкового інсульту в усіх групах населення. Всесвітній день серця тому й проводиться під гаслом «Серце для життя».
Нині ССЗ є головною причиною смерті та інвалідності у світі – щороку вони забирають понад 20,5 млн людських життів. Під серцево-судинними захворюваннями розуміють групу хвороб серця та кровоносних судин, до якої входять: ішемічна хвороба серця; хвороба судин головного мозку; хвороба периферичних артерій; ревмокардит; вроджена вада серця; тромбоз глибоких вен та емболія легень.
Важливо пам’ятати, що з раннього виявлення захворювань необхідно регулярно проходити медичні обстеження. Адже вчасно проведена комплексна профілактика серцево-судинних захворювань має допомогти пацієнтам, які входять до групи ризику, уникнути ускладнень та зберегти здоров’я. Але профілактика можлива і необхідна як на глобальному, так і на індивідуальному рівні.
Фактори ризику виникнення ССЗ та інсульту включають: генетичну схильність, підвищені кров’яний тиск, рівень холестерину та глюкози в крові, куріння, недостатнє споживання овочів і фруктів, підвищену вагу, ожиріння та фізичну інертність.
До речі, нездоровий спосіб життя, який призводить до розвитку серцево-судинних захворювань, найчастіше формується в дитячому та підлітковому віці, а з віком ризик серцево-судинних захворювань лише підвищується. Тому профілактику слід розпочинати з самого дитинства.
Відомий придністровський лікар-кардіолог Тетяна Скрипник, яка, використовуючи сучасні месенджери та соціальні мережі, безкоштовно проводить консультації, дає загальні рекомендації, допомагає людям слушними та конкретними порадами. Вона пропонує дослухатися порад спеціалістів, не нехтувати прийомом ліків, якщо вони призначені для лікування хронічних захворювань, і навіть тоді, коли нічого не болить.
Нинішнього року до Всесвітнього дня серця в кардіоревматологічному диспансері Республіканської клінічної лікарні влаштували день відкритих дверей з метою виявлення сердечних проблем на ранній стадії. Троє спеціалістів-кардіологів оглянули 70 тираспольчан, переважно людей старшого віку. Їм дали необхідні рекомендації; прочитали лекцію щодо правильної поведінки при підвищеному чи зниженому артеріальному тиску; провели майстер-клас зі скандинавської ходьби, яка призначається як засіб реабілітації після серцевого нападу, інсульту, після операцій на серці.
Отже, слова Гіппократа щодо фізичного навантаження, яке сприятиме доброму здоров’ю та довголіттю, є слушними і в наш час. А дні відкритих дверей проводитимуться й надалі.
Уляна БОНДАРЧУК.