ФПП – 35 років
Історію створення та розвитку Федерації профспілок Придністров’я (ФПП) не можна відокремити від історії Придністровської Молдавської Республіки.
1989 року профспілкові лідери Лівобережжя Дністра та Бендер підтримали участь трудових колективів у масових страйках проти русофобської політики керівництва Молдови. Крім того, вони самі брали активну участь у різноманітних страйках, у діяльності робітничих і страйкових комітетів.
Влітку 1990 року до Координаційної Ради профспілок надійшла заява від профспілкового комітету міськвиконкому Тирасполя про вихід зі складу профспілок Молдови. Це була перша ластівка, перша спроба профспілок стати на захист російськомовного населення Лівобережжя. У вересні 1990-го, коли незалежне Придністров’я вже було проголошено, питання про вихід профспілкових організацій Придністров’я зі складу Незалежних профспілок Молдови постало руба. І тоді був створений оргкомітет із підготовки Установчого з’їзду профспілок ПМР. Його очолила голова Тираспольського міського комітету профспілки працівників державних установ Маргарита Грачова – мудра та ініціативна жінка, яка, на жаль, вже відійшла в інші світи.
Установчий з’їзд відбувся 18 жовтня 1990 року. В його роботі взяли участь 367 делегатів із 395 обраних від профспілкових організацій міст і районів республіки. На порядку денному основним було питання про заснування Федерації профспілок Придністров’я. Причиною виходу зі складу профспілок РСРМ стало невдоволення позицією профспілок Молдови щодо захисту зональних інтересів трудящих: прийняття дискримінаційного закону Республіки Молдова про мови та обмеження прав трудящих Лівобережжя через незнання молдавської мови. «Окрім цього, – зазначалося в доповіді з’їзду, – на одного мешканця Лівобережжя виділялося з бюджету РСРМ 105 рублів на рік, тоді як у середньому в Молдові ця сума становила 206 рублів».
Делегати Установчого з’їзду одностайно ухвалили Декларацію про утворення ФПП. Крім того, на з’їзді прийняли Статут і Програму діяльності Федерації профспілок Придністров’я, а також обрали першого голову Федерації, яким став Євген Городничев. До першої Ради організації увійшли 22 особи, а до ревізійної комісії – ще 5 активістів.
У лютому-березні 1991-го остаточно сформувався Апарат Ради ФПП. Слід зазначити: під час утворення Федерації виникла необхідність формування нових взаємовідносин між державною владою та профспілками. У 1991 році було укладено першу таку угоду (тепер вона називається Генеральною). Це посприяло офіційному затвердженню республіканського курсу на соціальне партнерство. З утворенням Спілки промисловців, аграріїв та підприємців Придністров’я Генеральна угода почала укладатися вже на тристоронній основі. На сьогодні вона є дуже важливим державним документом.
1992 рік увійшов в історію ФПП як рік більш ніж продуктивний: продовжилася робота з організаційного становлення Федерації, почали працювати багато дочірніх структур. А в травні того ж року вийшов перший номер газети «Профсоюзные вести».
Навесні – влітку 1992 року в гарячий період конфлікту між ПМР і РМ багато членів профспілки виявили тверду і непохитну громадянську позицію: одні з них захищали республіку зі зброєю
в руках, інші займалися евакуацією людей з території бойових дій (дітей і мирного населення), треті допомагали всім пораненим, збирали медикаменти та продовольство для захисників Придністров’я.
У 1993 році був прийнятий Закон «Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності», що додало нового імпульсу розвитку організації. І тоді ж головою Федерації обрали Володимира Сохіна. Усього за час діяльності ФПП нею керували 6 осіб. Крім названих, також Євген Кахановський, Сергій Калінін та Василь Караманов. У березні 2017-го ФПП очолив Віктор Іванченков, який раніше керував Тираспольським територіальним профспілковим об’єднанням.
На сьогодні профспілки ПМР – найбільш масова громадська організація, її діяльність охоплює всі галузі та напрямки життя республіки. Це одне з небагатьох реально працюючих об’єднань, що ініціюють ведення колективних переговорів як на урядовому, галузевому рівні, так і в організаціях на місцях.
Юрій ТЕЛЕШ.
Фото fpp-pmr.com