У картинній галереї Тирасполя відкрилася персональна виставка живопису заслуженого художника, члена Спілки художників Придністров’я Василя Рудяги. Експозиція «Тирасполь – місто на Дністрі» стала подією культурного життя столиці, справжньою історією у фарбах, розказаною живописцем про місце, в якому живе його душа.
На вернісажі були присутні представники держадміністрації столиці, майстри живопису, студенти та учні художніх освітніх установ, шанувальники образотворчого мистецтва, гості та небайдужі жителі міста. Особливі слова на адресу автора виголосила глава столичної держадміністрації Ілона Тюряєва:
«Василь Іванович присвятив ці картини улюбленому Тирасполю. Ми щиро вдячні за можливість доторкнутися до цього світу пам’яті, краси та любові. Кожна робота тут по-своєму унікальна».
Василь Рудяга розповів, як з дитинства полюбив образотворче мистецтво:
«Спочатку з цікавістю малював на столярних відходах сусіда-тесляра, згодом, уже в школі, нас заохочували брати участь у створенні стінгазет, такими незвичайними способами я й відточував майстерність».
Василь Іванович народився у 1958 році в Україні, закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, і вже майже 40 років живе і працює в Тирасполі. За плечима в нього 19 персональних виставок у різних країнах: Туреччині, Румунії, Росії, Україні, Молдові та Придністров’ї. Однак саме цю він називає найбільш особистою, адже вона присвячена місту, що вже давно стало для художника рідним.
Експозиція розмістилася в залах, кожен з яких зберігає особливу атмосферу і свій настрій. Це не просто ретроспектива, а живий літопис, розказаний мовою живопису. На 66 полотнах відомий художник передав, як жив, дихав і змінювався, перетворювався Тирасполь з 1987 до 2025 року. Серед перших робіт: «Бородінка» 2000-х – район, де на той час жив майстер, і картина студентських років «Відлига» 1987 року.
З останніх, наприклад, «Прогулянка» показує взаємовідносини поколінь, де старша жінка з відтінком заздрості дивиться на юних лихачів, що проїжджають повз на електросамокаті. На кожній картині глядач спостерігає віддзеркалення рідного міста: від затишних вуличок і спокійних берегів Дністра до впізнаваних архітектурних силуетів і щирих облич його жителів.
Це не звичайна виставка, це історія, розказана серцем за допомогою пензля майстра. Кожне полотно – як віконечко в минуле, погляд митця, сповнений любов’ю й увагою до деталей, це місто, яким воно було і стало, яким назавжди залишилося в серцях тих, хто в ньому виріс.
Багато з того, що зображено на полотнах, вже зникло або змінилося, саме тому виставка так зворушує душу. Вона повертає до того, що нам дороге, навіть якщо воно давно минуло. Це можливість подивитися на місто очима художника і знову пережити власні спогади.
Окрема тема – річка Дністер. Головній водній артерії міста, що стала символом Тирасполя, присвячена окрема зала. Тут Дністер відкривається глядачеві в усіх своїх настроях: туманний і ясний, вересневий і січневий, тихий світанковий і залитий вечірнім сонцем. Від картини до картини глядач немов іде вздовж берега та відчуває подих води, слухає її тишу, вбирає світло і спокій.
У роботах Рудяги-живописця особлива увага приділяється тираспольському дощу. Він у нього не сірий і похмурий, а живий: все очищає, освіжає й надихає. Художник ніби закоханий у цей міський дощ, у блиск мокрого асфальту, відображення на ньому будинків і ліхтарів, у повітря, наповнене після зливи свіжістю і надією. Це дощ, який не просто зволожує, поливає вулиці, а надає місту особливої поетики.
Надзвичайно теплим моментом була присутність на відкритті чотирнадцятирічної Марії Рудяги, доньки художника. Серед експонатів є картина, дорога всій родині, – «Сон після ранкової прогулянки». На ній зображена маленька Маша, яка мирно спить поруч із собакою. Ця робота одна з найбільш зворушливих у всій серії. Тиха, справжня, сімейна. Представлений і портрет дочки. В ньому вбачається безмежна любов до своєї дитини.
Підтримати художника завітала його подруга і колега Ольга Коптикова, викладач дитячої художньої школи імені О. Ф. Фойницького. Вона прийшла разом зі своїми дітьми та учнями, залучаючи молодь до мистецтва. Ольга з задоволенням відвідує всілякі виставки, для неї це джерело радості та натхнення. Експозиція давнього друга особливо розчулила, адже автор обрав по-справжньому близьку тему, а так щиро і багатогранно наше місто не зображував, мабуть, жоден інший художник.
Виставка буде відкрита до 16 листопада, і кожен, хто прийде до картинної галереї, забере з собою не тільки враження від живопису, а й відчуття теплої зустрічі – з містом, з художником і його настроєм.
Софія ЛОНСЬКА.
Фото автора.