ПРЕЗИДЕНТСЬКІ БУДНІ
Жовтневий тиждень, що вже йде в історію, вніс до робочого порядку денного Президента Вадима Красносельського дві найважливіші теми: підготовка інфраструктури республіки до початку зимового періоду та підсумки жнив-2025.
НА СТАРТІ ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ
Серед актуальних новин семиденки, що завершується, на вершині рейтингу, безумовно, подача тепла в наші будинки. Як запевнило Главу держави керівництво теплопостачального підприємства, опалювальний сезон розпочався без форс-мажорних ситуацій. Постачання теплової енергії проводилося поетапно. Напередодні надійшла гаряча вода. Для мінімізації ризиків аварійних ситуацій температуру теплоносія підвищували поступово – від +6 °C до +60 °C. Тому аварій на магістральних мережах не було зафіксовано, на внутрішньоквартальних – одна, від абонентів надійшло півсотні заявок.
Паралельно здійснювався запуск опалювальних систем об’єктів із цілодобовим перебуванням громадян (23 заклади медичного й соціального профілю). До початку навчальних занять опалення підключили в дитячих садках та школах (запущено 90 котелень). У Кам’янці освітні установи обігрівають твердопаливними котельнями.
Налагодження гідравлічного режиму для подачі теплової енергії в житлові будинки передбачає двотижневий період.
У ЗАСІКИ РЕСПУБЛІКИ
На початку робочого тижня Президент запросив дані про стан справ в агросекторі. За інформацією Мінсільгоспу, площа залучених в оборот угідь становить майже 230 тис. га, 220 тис. з яких – рілля, 8 700 га – багаторічні насадження, понад тисячу зайнято пасовищами та сіножатями.
Зібрано 351 тис. т зернових першої групи. Урожайність при цьому становила 37,8 ц/га. Озимої пшениці зібрали 286,5 тис. т (урожайність 35,2 ц/га). Показники вищі за прогнозні, але нижчі за минулорічні. Мінус обумовлений пізніми весняними заморозками й тривалою посухою. Більше за інших постраждав південь Придністров’я: у Слободзейському районі, Тирасполі й Бендерах урожайність «просіла» удвічі порівняно з 2024-м. Однак ситуація не перейшла в розряд критичної завдяки гарному врожаю в інших районах республіки. Загалом валовий збір зернових першої групи менший, ніж роком раніше, на 4-5 %.
Республіка не лише повністю забезпечена хлібом, а й має запас експорту. Важливий аспект: реалізація сільськогосподарської продукції за межі держави становить значну частку придністровського експорту. На продаж за кордон вирощують соняшник, льон, гірчицю, сорго, горох, нут, сочевицю, рапс. Валовий урожай останньої культури цього року видався рекордним – 50 тис. т, майже весь відправлений на експорт.
Усього за 9 місяців 2025 року з Придністров’я експортовано майже 255 тис. т зернових і технічних культур на суму 80,8 млн доларів. Нещодавні опади дещо знизили темп збирання соняшнику, сорго й кукурудзи. Водночас, як зазначають у профільному відомстві, осінні дощі виявилися сприятливими для сівби озимих. Важливо дотримати терміни посіву пшениці, ячменю і жита.
У поданому Главі держави зведенні зазначено також, що весняні заморозки негативно позначилися на врожайності плодових культур. Зібрали близько 40 % від обсягів минулого року. Виноградарі ще трудяться. Станом на початок цього тижня було зібрано 11,5 тис. т винограду, зокрема для переробки на спеціалізованих підприємствах «КВІНТ» та «Букет Молдавії». Триває також і збирання овочів. Виробники гарантують, що всі організації соціального напрямку будуть забезпечені овочевою продукцією місцевого виробництва.
Триває діяльність держпрограми відновлення і розвитку меліоративного комплексу. Вона розрахована на п’ять років, включаючи наступний 2026-й. Відремонтовано 39 об’єктів, виділено близько 50 млн рублів. У 2025 році придбали обладнання на 942,2 тис. рублів, зрошувану площу збільшили на 1 300 га. У поливний сезон-2025 було подано 60 млн м3 води. Охоплення сільгоспугідь меліорацією значне, але поки що недостатнє, вважають землекористувачі. Це свідчить про доцільність пролонгації дії держпрограми.
Микола КОЛЕСНИК.
Фото t.metv_pmr