Односкладні речення – це такі, граматична основа яких має у своєму складі один головний член (підмет або присудок), причому зміст речення залишається зрозумілим і без другого головного члена.
Види односкладних речень
Залежно від способу вираження та значення головного члена, односкладні речення поділяються на два типи:
1. З головним членом-присудком (Вечоріє. Пахне м’ятою);
2. З головним членом-підметом (Літо. Море. Краса).
Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними (Літо. Погода.) і поширеними (Довгоочікуване літо. Чудова погода).
Односкладні речення можуть бути частинами складного речення: Заграй мені мелодію любові, ту, без якої холодно словам. (Л. Костенко).
Розрізняють кілька типів односкладних речень із головним членом-присудком, залежно від того, що цей присудок означає й чим він виражений.
Означено-особові речення позначають дію, яка виконується конкретною особою – мовцем або його співрозмовником (я, ти, ми, ви). Головний член означено-особових речень виражається особовими формами дієслова:
а) дієсловом у 1-й або 2-й особі однини чи множини дійсного способу: Ношу в душі слова, все життя пам’ятатиму мамині слова… О, друзі, розкриємо книги – життя невгасимого твір;
б) дієсловом у 2-й особі однини або 1-й та 2-й особах множини наказового способу: Любіть і боріться за щастя безкрає, згоріть без останку за край дорогий.
Неозначено-особові речення позначають дію, яка виконується неозначеною особою. У ролі головного члена цих конструкцій виступають:
а) дієслова в 3-й особі множини теперішнього часу або майбутнього часу дійсного способу: Тихо! Ні слова нікому! А то його вб’ють!
б) дієслова у формі множини минулого часу дійсного способу: Бо мене, хоч добре били, а багато дечому навчили.
Узагальнено-особові речення означають дію, яка стосується узагальненої особи, будь-кого. Головний член виражається дієсловами у 2-й особі однини, рідше – множини дійсного та наказового способу. Речення такого типу вживаються як прислів’я та крилаті вислови повчального або викривального змісту: Любиш поганяти, люби й коня годувати. Удосвіта встанеш – більше діл зробиш. Як дбаємо, так і маємо.
Безособові речення означають дію або стан, що відбуваються без активної участі особи, незалежно від носія стану. Головний член цих речень виражається:
а) безособовими дієсловами на означення стану природи; фізичного чи психічного стану людини, її настроїв, прагнень; наявності або відсутності певних змін, явищ, стану в довкіллі: Надворі вже зовсім розвиднілось. Той боїться, тому не під силу, а тому духу забракло;
б) особовими дієсловами в безособовому значенні на означення стану природи, людини, процесів сприймання, мислення, мовлення: Пахло талою землею. Дихалося вільно, йшлося по землі легко;
в) безособовими формами на -но, -то: Село позначено печаттю переджнив’я. Із можливого в чудесне перекинуто мости;
г) прислівниками, присудковими словами на зразок можна, треба, варто, жаль, шкода у сполученні з інфінітивом: Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати;
д) заперечними словами нема, не було, не буде: І на оновленій землі врага не буде супостата. Буря, пітьма, стежки нема.
Інфінітивні речення вказують на можливу або неможливу, необхідну або неминучу дію. Головний член виражається незалежним інфінітивом без частки би (б ) або з нею: А слова дружнього за гроші не купити. Запросити б друзів до хлібосолі.
Номінативні (називні) речення стверджують наявність існування явищ, подій або предметів. Головний член таких речень виражається іменником, займенником, кількісно-іменним словосполученням, субстантивованими словами: Весна. Теплінь. Жайворонки в небі. Ох, яка ж краса!
Тренувальні вправи.
1) Дослідження-реконструкція
З поданих слів утворіть односкладне речення, визнач-
те його вид.
– Травою, чебрецем, свіжою, пахло.
– В, запашного, назбираю, гаю, зілля.
– Сміливо, чесне, роби, діло.
– Рясними, умивали, дощами, доріженьку.
– Золоте, вічності, дихання.
2)Творчий диктант із завданням
Закінчіть речення, визначте вид односкладних речень, назвіть автора поезій.
Зоре моя вечірняя,… (зійди над горою) (Т. Шевченко).
За що, не знаю, називають хатину в гаї … (тихим раєм) (Т. Шевченко).
Задзвонили у Констанці рано в усі… (дзвони) (Т. Шевченко).
I мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій … (не забудьте пом’янути незлим тихим словом) (Т. Шевченко).
Посадили над козаком явір та… (ялину) (Т. Шевченко).
3) «Розірвані» мудрослів’я
Поєднайте стрілочками початок народних висловів з кінцем, визначте спосіб морфологічного вираження головного члена.
4) «Переклад»
Перекладіть речення українською мовою, визначте вид односкладного речення.
1. Людей неинтересных в мире нет.
2. Словом можно убить,
Словом можно спасти,
Словом можно полки
За собой повести.
5) «Акварель»
Випишіть називні речення.
Прозорий гай. Тремтячий лист.
Проходить пізній падолист
Серед полів, серед осель.
Осіння позолоть левад.
Тремтячий лист. Прозорий гай.
Проходить пізній падолист
I золотить весь рідний край.
6) Дослідження – зіставлення
Відрізніть просте односкладне називне речення від двоскладного з іменним складеним присудком.
– Міцний здоровий організм (Односкладне речення з узгодженим означенням).
– Здоровий організм міцний. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).
– Довге життя. (Односкладне речення з узгодженим означенням.)
– Життя довге. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).
7) Лінгвістичний експеримент
Запишіть речення, визначте його вид, утворіть усі можливі синоніми.
1. Поля вже засіяно (безособове); – Поля вже засіяли (неозначено-особове); Поля вже засіяні (двоскладне речення).
2. Магазин зачинено; – Магазин зачинили; – Магазин зачинений.
3. Кущ омито чистою росою; – Кущ омитий чистою росою; – Кущ омили чистою росою.
4. Сміхом-жартом село заметено; – Сміхом-жартом село заметене; – Сміхом-жартом село замели.
5. Дніпрові груди сковано в граніт; – Дніпрові груди сковані в граніт; – Дніпрові груди скували в граніт.
6. Ніколи не поставлять ведмедя пасічником; – Ніколи не буде поставлено ведмедя пасічником; – Ніколи ведмідь не буде пасічником.
8) «Знайди ключ»
Запишіть послідовно: номери означено-особових речень, потім – неозначено-особових, а за ними – узагальнено-особових.
Ключ: замініть послідовно виписані цифри відповідними буквами: 1-о, 2-і, 3-п, 4-е, 5-н, 6-т, 7-р, 8-й. Якщо правильно виконали завдання, то з записаних букв прочитаєте автора слів «Чого б ти не навчився, ти навчаєшся для себе». Відповідь: Петроній.
Самостійна робота.
1. Яке з поданих речень є односкладним?
А Без діла слабіє сила.
Б Ми з матір’ю готуємо обід.
В Від цього величезного світу голова йде обертом.
Г Вересень – рум’янець року.
Д Заплющую очі, сильно-сильно заплющую, до пекоти, до червоного жару…
2.Односкладним безособовим є речення:
А По селу застрибало відлуння цокоту сокири.
Б Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.
В Напечемо солодкої цибулі, з підчеревини нашкваримо шкварок.
Г Навколо запахло чебрецем і м’ятою.
Д Батьківщину і матір не вибирають.
3.Односкладним означено-особовим є речення:
А Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.
Б Не замочивши рук, не вмиєш обличчя.
В Iди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ.
Г Війнуло вільними вітрами.
Д Сніжно-біла зима.
4. Односкладним узагальнено-особовим є речення:
А Любо неньці, як дитина в честі.
Б Не лізь поперед батька в пекло.
В Проти віку нема ліку.
Г Весною в селі встають рано.
Д На сонці тепло, а біля матері добре.
5.Односкладним неозначено-особовим є речення:
А Його успіхи в навчанні обов’язково оцінять.
Б Коней на переправі не міняють.
В З двох бід вибирають меншу.
Г Правди не сховаєш.
Д Весна, і смерть, і світле воскресіння.
6.У якому односкладному реченні головний член речення –
присудок, виражений особовим дієсловом у безособовому значенні у формі 3-ї особи однини, середнього роду
А Плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш…
Б Не діли шкуру невбитого ведмедя.
В Вітерцем дихнуло з долини.
Г У ліс дров не возять.
Д Вовка пастухом не ставлять.
Домашнє завдання
1) Спишіть текст, вкажіть типи односкладних речень.
Люблю взимку бувати в лісі. Там насолоджуєшся природою, тишею і свіжим повітрям. Завірюхою занесло всі доріжки.
Снігом запорошило дерева. Поночі підмерзало, припорошувало снігом. Дерева одягнені в пухнасте білосніжне вбрання, що виблискує сріблом. Дуже приємно дивитися на чистий сніг. Особливо мені подобається ходити на лижах. Сковзаєш по вузькій стежині, допомагаючи собі палицями. Уважно дивишся навколо. Морозно і холодно. Не чути співу пташок. Відлетіли на південь. Почуємо їх пісні тепер тільки навесні. Бережіть природу!
2) Складіть твір-мініатюру «Шкільне життя», використайте односкладні речення.
Тетяна ШЕРВIНСЬКА.
Фото pictures.pibig.info