В один із жовтневих днів у залах столичної картинної галереї відбулася зустріч учнів Тираспольської гуманітарно-математичної гімназії з поетами, письменниками та художниками Придністров’я.
З перших кроків музейними залами ми поринули в мистецтво та поезію рідного міста. Нам було цікаво, ніби ми здійснювали реальні прогулянки старими вуличками Тирасполя, блукали зовсім незнайомими місцями, дивувалися, яким прекрасним було наше рідне місто в ті роки, коли нас самих ще не було на світі.
Художник Василь Рудяга, виставка якого під назвою «Тирасполь – місто на Дністрі» нас полонила, розповідав про свої картини. Так ми довідалися, що його приваблюють вулиці столиці в будь-яку пору року, незалежно від погоди. Особливо Василь Іванович любить малювати місто, коли йде дощ:
«Це неповторна краса, тому що дощ, як і туман, створює загадкову неповторну атмосферу. Місто здається нереально прекрасним, таємничим. Ви ж помічали, що під час дощу на вулицях дуже мало людей. Тому художникам легко працювати в тиші під шурхотіння води над парасолькою».
Екскурсовод Ольга Василівна докладніше розповіла про техніку художника, його творчий шлях та про те, як кожне полотно розкриває новий аспект життя нашого улюбленого Тирасполя.
Один з учнів поділився враженням:
«Це неймовірно, як художник може змусити тебе по-новому подивитися на звичайну вулицю, якою ти ходиш щодня. А на картинах, де зображений наш Дністер, здається, що річкова вода справді шумить».
Зустріч, сповнена тепла Після візуально-віртуальної подорожі містом на учнів чекала зустріч із місцевими письменниками: Наталі Самоній, Анною Штро та Оленою Гешко, до речі, – вчителькою МОЗ «ТГ-МГ». Творча зустріч відбулася під зворушливою назвою «Тирасполь – моє рідне місто».
Літератори ділилися своїми роздумами про Тирасполь, читали власні вірші та переклади, присвячені річці, самій столиці, людям та історії. Це був жвавий діалог між творцями та молоддю, який підкреслив нерозривний зв’язок між образотворчим мистецтвом, літературою та місцевою ідентичністю, тобто нашою причетністю та єдністю з оточенням. Письменники своїми розповідями надихали учнів на творчість, нагадуючи, що кожен може знайти щось привабливе й оспівати красу свого рідного дому.
Чому такі заходи важливі для учнів?
Цей подвійний захід – екскурсія і зустріч з художником та поетами – має величезне значення для формування свідомості молоді, бо формує місцеву ідентичність та патріотизм.
Знайомство з творчістю земляків – чи то художника, чи письменника – допомагає учням усвідомити культурну цінність свого міста. Вони починають відчувати гордість за свою малу батьківщину, розуміти її унікальність та історію. Це живий урок краєзнавства, який запам’ятовується краще за сухі параграфи підручника.
Естетичне та емоційне виховання
Відвідування галереї розвиває художній смак та здатність до аналізу мистецтва. Зустріч із поетами стимулює любов до слова, розширює кругозір та збагачує емоційний світ, показуючи, як почуття можна висловити у слові.
Натхнення та професійна орієнтація
Прямий контакт із митцями та письменниками може стати потужним поштовхом до творчості для самих школярів. Вони бачать живі приклади людей, які реалізували свій талант, і це надихає молодь шукати свій власний шлях.
Поєднання візуального мистецтва та літератури дало учням повніше, об’ємніше відчуття «душі міста». Такі заходи є фундаментом для виховання культурно розвиненої, свідомої та патріотичної особистості, для якої Тирасполь – це не просто географічна точка, а джерело натхнення та рідний дім.
Ілля ДОЙЛОВСЬКИЙ, учень 9-А класу МОЗ «ТГ-МГ».
Фото Олени ГЕШКО.