Існує припущення, що назва села Гиска походить від простого, знайомого всім слова – «гусак». За переказами, жителі сусіднього села Фарладани виганяли своїх гусей на випас на територію нинішньої Гиски – відтак і закріпилася ця назва. У російській мові, якою традиційно користується більшість мешканців села, вона набула видозміненого звучання – «Гиска».
Точних відомостей про час заснування поселення не збереглося. Ймовірно, виникло воно в XIX столітті як передмістя Бендер. Першими мешканцями були переселенці з Росії та України – переважно старообрядці й козаки з-за Дону та Дніпра, які селилися вздовж річки Валя Попій.
У 1890 році населення села становило всього лиш 636 осіб.
У 1918–1940 роках Гиска, як і вся Бессарабія, входила до складу Румунського королівства. У цей період частина російськомовного населення, тікаючи від румунської влади, переселилася на лівий берег Дністра, де з 1924 року існувала Молдавська АРСР у складі УРСР. Відомо, що жителі Гиски брали участь у Бендерському повстанні 1919 року.
Після приєднання Бессарабії до СРСР у 1940 році в передмісті Гиска було створено сільську Раду у складі Бендерського району Молдавської РСР. З 1968 року село увійшло до складу Каушанського району, адміністративним центром якого було місто Каушани.
Під час Великої Вітчизняної війни, в липні 1941 року, село було окуповане німецько-румунськими військами. Звільнення настало 23 серпня 1944-го під час Ясько-Кишинівської операції.
Після війни з ініціативи місцевих жителів у селі почали створюватися садово-виноградні товариства. Першим колективним господарством став колгосп «Пам’ять Ілліча», організований у 1948 році під керівництвом Ф. А. Ткача. Того ж року з’явився колгосп імені Н. К. Крупської, а згодом – господарство «Нове життя». Поступово усі три об’єдналися в один великий колгосп – «Пам’ять Ілліча».
Жителі Гиски завжди вважали своє село невіддільною частиною Бендер, своєрідним їхнім форпостом. І справді – новітня історія села тісно переплітається з історією всього Придністров’я.
Після розпаду СРСР боротьба за повернення Гиски до складу Бендер відновилася. Ще 1964 року село, що фактично межувало з містом, було передане до Каушанського району, хоч до райцентру було понад 26 км. У 1990-х роках заступник голови сільради Володимир Козаченко (згодом командир роти народного ополчення) разом із шістьма депутатами Каушанської райради намагалися відстояти право села на повернення до складу міста. Проте безуспішно: на засіданнях вони залишалися в меншості.
Не змирившись, мешканці самі вирішили долю свого села. 28 жовтня 1990 року в Гисці відбувся референдум, на якому більшість проголосувала за входження до складу міста Бендери та Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.
На початку 1992 року територія села ще перебувала під юрисдикцією Республіки Молдова. Через неї молдовські війська здійснювали наступ на Бендери з півдня. Коли розпочалися бойові дії, мешканці організували роту народного ополчення. Під час боїв загинули 16 ополченців, шес-
теро з них – безпосередньо під час оборони села 22 липня 1992 року. Того ж дня Гиска остаточно перейшла під юрисдикцію Придністров’я.
Під час конфлікту загинули близько ста мешканців, було зруйновано будівлі поліклініки, школи (збудованої у 1950 році), сільської лазні та багато приватних будинків.
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото tourismpmr.org