У День пам’яті жертв політичних репресій на столичному меморіальному комплексі, розташованому на території бастіону святого Володимира Тираспольської фортеці, відбувся традиційний траурний мітинг.
Як і завжди, в цей день тут зібралося багато людей. Вшанувати пам’ять тих, хто став жертвою свавілля і був позбавлений життя без суду і слідства, прибули члени Уряду на чолі з його керівником Олександром Розенбергом, депутати Верховної Ради у супроводі заступника Голови ВР Галини Антюфєєвої, представники громадськості, родичі репресованих, козаки, військовослужбовці, суворовці та юнармійці.
У братській могилі біля фортечного бастіону у 2022 році були перепоховані жертви масових розстрілів 30–40-х років ХХ століття. Тут спочивають близько п’яти тисяч загиблих, 90 % з яких були ексгумовані під час розкопок біля Порохового льоху Тираспольської фортеці. Серед загиблих – видатні політичні діячі, керівництво Тираспольського педінституту, робітники, селяни, інтелігенція.
«Сьогодні ми говоримо про численні жертви, – зазначив Олександр Розенберг, відкриваючи мітинг. – Я переконаний, що точну їх кількість ніхто не знає, тому що «червоний терор» розпочався ще в 1918 році. Адже тільки за передвоєнні 20 років було знищено понад чотири мільйони громадян Радянського Союзу. Під час терору знищувалися цілі стани: практично було ліквідоване козацтво, розкуркулене селянство, піддавалися репресіям інтелігенція, прості службовці та люди, які в силу своєї професійної діяльності служили Батьківщині, проте були визнані ворогами народу. Не оминув цей терор і Придністров’я. Дуже складно переоцінити масштаб трагедії. Тому ми повинні своїм ставленням до історії передавати молодому поколінню можливість не просто знати, а й емоційно пережити весь трагізм тих подій. Ще в нульові роки нерідко лунали виправдання, що це було наслідком або необхідністю для досягнення якихось вищих державних цілей. Я переконаний, що жодні прагнення, розвиток чи амбіції не можуть бути вирішені ціною людських життів. Немає вищої цінності, ніж людське життя», – резюмував очільник Уряду.
Голова асоціації жертв політичних репресій Катерина Бебі у своєму виступі наголосила, що немає нічого страшнішого для людини, ніж бути безвинно звинуваченою. Це важкий хрест. Адже людина не просто стає на край розстрільної ями, дивиться в очі смерті, а й водночас знає, що вбивають її через жахливу помилку. І для нащадків вона залишиться не просто загиблою чи безвісти зниклою. Людина отримує «чорну» мітку – ворог народу.
Учасники заходу зауважили, що траурний мітинг – ще одне підтвердження того, що пам’ять про національні трагедії є такою ж священною, як і пам’ять про великі перемоги нашого народу. За неповними даними, кількість постраждалих і загиблих у роки масових розстрілів перевищує
10 мільйонів осіб. Тож обов’язок живих – пам’ятати скорботні сторінки історії та передавати знання про них нащадкам.
На сьогодні, завдяки особистим речам, знайденим у розстрільних ямах, вдалося не тільки встановити прізвища репресованих, а й повернути їм добре ім’я.
«Ми встановили понад 3,5 тисячі імен репресованих, – розповів керівник виконкому республіканського громадського руху «Наследники Побед» Родіон Романов. – Пощастило знайти при них відповідні документи. Була проведена велика робота в архівах. Це наш особистий обов’язок – обов’язок перед історією. Правильно говорить наш Президент: яка б історія не була – це наша історія, не треба нічого перекручувати й вигадувати. За підсумками розкопок була видана книга «Ім’я на камені. Останній бастіон». У ній представлені імена тисяч розстріляних під час великого терору. Книга максимально розкриває всю суть того історичного періоду і, фактично, є бестселером на світовій арені, тому що подібного роду роботи в тих обсягах, що проводилися у нас, не проводилися ніде».
У пам’ять про жертв політичних репресій було оголошено хвилину мовчання. Настоятель церкви новомучеників і сповідників землі російської отець Георгій відслужив заупокійну літію. На завершення траурного заходу відбулася церемонія покладання квітів до пам’ятника жертвам політичних репресій.
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото Сергія МАРЧЕНКА.
