Організатору аптечної мережі, почесному громадянину Тирасполя, Ніні Качуровській 7 листопада виповнилося б 102 роки. Її життєвий шлях можна вважати типовим для людей героїчного покоління, народженого в буремний період між Жовтневою революцією та Великою Вітчизняною війною.
Народилася вона в с. Слобідка Одеської області в багатодітній сім’ї, де було 12 дітей. З дитинства прагнула до знань. Однак, за особистим зізнанням Ніни Іллівни, на таку велику і славну долю вона не сподівалася. Поза сумнівом, дівчина мала надзвичайні здібності, залізну волю і незламну наполегливість. Тому на обраному шляху й досягла таких висот, які під силу тільки обдарованій, працелюбній і талановитій людині. Вона була «дівчиною з характером».
Ще в довоєнні часи вступила до лав комсомолу. А під час Великої Вітчизняної війни була активним членом підпільної організації «Чайка», яка діяла в Одеській області. Дівчина дивом уникла смерті у фашистських карцерах. Після війни Ніна Качуровська переїхала в Тирасполь, де пов’язала життя з фармацевтикою.
У п’ятдесяті роки, коли в нашому краї майже не було ні аптек, ні ліків, ні кваліфікованих провізорів, Ніна Іллівна вперто доводила начальству, що ситуацію в цій галузі потрібно кардинально змінювати. Громадянська позиція, професійна компетентність, твердий характер допомогли досягти мети. Тільки в Тирасполі з її ініціативи з’явилося 10 аптек і 8 аптечних пунктів. На сьогодні, коли аптеки майже на кожному розі, нам важко зрозуміти, наскільки це було необхідно і важливо.
Ніна Іллівна завжди працювала над підвищенням якості самих аптек, переймала кращий вітчизняний досвід, заохочувала інновації, підвищувала кваліфікацію провізорів, по-материнськи дбала про молодих спеціалістів. Особисто впровадила у практику аптечних установ 18 видів засобів малої механізації. Понад 20 років керувала міськкомом профспілки медичних працівників Тирасполя, розв’язуючи питання організації праці, побуту, відпочинку та оздоровлення медпрацівників. Завдяки її ініціативі та наполегливості у сімдесятих роках на березі Чорного моря, в Затоці, було збудовано відомчу базу відпочинку «Медик».
А наприкінці XX століття, не зраджуючи свій непосидючий характер, Качуровська стала активною учасницею створення нашої республіки. Була делегатом перших з’їздів депутатів усіх рівнів, які проголосили нашу державу та ухвалили її основоположні документи. Під час збройної агресії Молдови проти ПМР у 1992 році вона організувала медикаментозне забезпечення гвардії та міліції ПМР, поранених і постраждалих під час бойових дій мирних людей.
«Її завжди відрізняла особиста мужність. Разом з тим здоров’я людей стояло в її житті на першому місці. Вона завжди відповідально доводила будь-яку справу до кінця, думаючи в першу чергу про Батьківщину, а потім про себе. Розуміла і знала людей. Для неї не було дрібниць. І якщо бралася за щось, то робила так, як це робили радянські люди», – сказав про неї перший Президент Ігор Смирнов.
Навіть у період, коли залишила пост керівника міського об’єднання «Фармація», Ніна Іллівна залишилася загальновизнаним авторитетом у своїй справі. Молодші колеги завжди зверталися до неї у складних ситуаціях. Рідкісне вміння слухати, давати практичні поради й розумно допомагати людям також було однією з її сильних сторін. Особистість цієї жінки є яскравим прикладом самовідданого служіння людям і Батьківщині.
Численні заслуги Ніни Качуровської відзначені солідним переліком нагород: спочатку від МРСР, потім від ПМР. Вона була почесним громадянином Тирасполя, заслуженим працівником охорони здоров’я МРСР і ПМР, а також почесним членом Всесоюзного наукового товариства фармацевтів. У її послужному списку – ордена і медалі СРСР, МРСР, ПМР, звання, нагрудні знаки та грамоти.
У 2018-му до 95-річчя від дня народження Качуровської на фасаді центральної аптеки – будинку, в якому вона жила і працювала багато років, відкрили меморіальну дошку.
«Ніна Іллівна належить до когорти легендарних керівників ПМР. Це була велика жінка, яка вміла любити, яка вміла настільки професійно виконувати свою роботу, що змогла вивести фармацевтичну галузь на найвищий рівень не тільки в республіці. Це була людина з великим серцем і чуйною душею», – зазначила заступник Голови Верховної Ради Галина Антюфеєва на відкритті пам’ятної стели.
Усього два роки Ніна Качуровська не дожила до цієї знаменної події, вона пішла з життя у вересні 2016-го.
Павло ОСТАПЕНКО.