Лави піонерів альтернативної енергетики в республіці зростають і ширяться. Віднедавна в цьому переліку з’явився і Тираспольський цегельний завод – підприємство з більш ніж віковою історією.
ЕФЕКТ ОЧЕВИДНИЙ І НЕЗАПЕРЕЧНИЙ
У попередніх публікаціях про його діяльність наша газета неодноразово наголошувала на надзвичайній енергоємності підприємства. У виробничому процесі тут використовується потужне технологічне обладнання: вентилятори, конвеєрні стрічки, верстати, преси, тобто те, що потребує багато різних видів енергії. У зв’язку з цим на заводі споживають велику кількість природного газу та електричної енергії.
В умовах подорожчання енергоносіїв цілком логічним є прагнення керівництва підприємства скоротити виробничі витрати. Бажання зменшити витрати на продукцію – це природне прагнення будь-якого економічного агента, без цього немає і самого бізнесу.
«Може виникнути запитання: чому ми не займалися альтернативною енергетикою раніше, адже вона має незаперечні переваги та потенціал, – почав наш предметний діалог директор цегельного заводу Денис Нєдєлько. – Річ у тім, що ми й раніше розглядали питання встановлення на виробництві сонячної станції. Впродовж останніх кількох років вивчали можливі варіанти та шляхи цього, придивлялися до досвіду аналогічних підприємств, які вже були оснащені такими панелями. Бентежило те, що окупність встановлених ними станцій п’ять років тому за тодішніми цінами становила сім років. Добре те, що технології швидко змінюються, вдосконалюються, неухильно знижується вартість обладнання завдяки тому, що його з’являється на ринку дедалі більше. Це й спонукало інвесторів до ухвалення рішення про використання переваг «зеленої енергетики» на нашому підприємстві».
Загалом ситуація на ринку альтернативної енергетики змінилася докорінно, тому було подолано певний психологічний бар’єр, коли інвестори, менеджмент заводу подумали: «Ну, за таких умов уже можна й ризикнути». Попередньо виконали економічні розрахунки. Виходило, що вже тепер, якщо встановити станцію сонячних панелей, термін її окупності становитиме не 5–7 років, як раніше, а 2,5-3.
Такий часовий період вже виглядає привабливішим навіть за нинішніх тарифів, не кажучи вже про те, що вони можуть змінитися і явно не в бік зниження. Це вже ті інвестиції у виробництво, які адміністрація підприємства може подужати, використовуючи власні оборотні кошти.
В нинішніх економічних умовах це зробити було нелегко, але на цегельному зважилися на це усвідомлено, щоб не кредитуватися й не запозичувати фінансові ресурси з інших джерел. Та через два з половиною роки, а може й раніше, інвестиції обов’язково окупляться.
Працюючи в умовах постійної невизначеності, виробничники вміють передбачати майбутнє, а також і тенденції та перспективи розвитку.
Тому для підприємства було вкрай важливо скоротити витрати на оплату електроенергії, що, своєю чергою, «потягне» за собою зниження собівартості продукції. Заощаджені кошти можна направити на різні цілі, скажімо, на підвищення заробітної плати працівників (з метою розв’язання кадрової проблеми).
Саме в установці сонячної станції і криються ці фінансові резерви. Коли її запустять і введуть в експлуатацію, менеджмент підприємства матиме більшу суму коштів від зекономленої електроенергії й зможе направити її на інші статті витрат.
КРОК ЗА КРОКОМ
«На ринку встановлення сонячних станцій з’явилися нові суб’єкти, які надають послуги з постачання, монтажу цього технологічного обладнання, й між ними існує конкуренція. Після проведеного аналізу, вивчення пропозицій, фінансових розрахунків ми обрали підрядною організацією «ЕнергоТехноКом», якою керує Олексій Ткачук, – зазначив директор ТЦЗ Денис Нєдєлько. – Звичайно, ми могли б зробити це і самостійно, та коли акціонери прийняли рішення про те, що ми все-таки встановлюватимемо сонячну станцію, то визначилися, що робити це потрібно якнайшвидше. У технічному завданні для підрядника встановили короткі терміни – 30–40 днів. Усі роботи мають бути виконані «під ключ».
Замовника привабило те, що у підрядника вже було в наявності відповідне обладнання, він дав також найкращу пропозицію щодо гарантійного терміну – 30 років. «ЕнергоТехноКом» виконав також проект станції, взяв на себе зобов’язання з монтажу, налагодження та здачі її в експлуатацію. До того ж і замовник зі свого боку взяті на себе фінансові зобов’язання вже виконав: оплатив підряднику й обладнання, і роботу (це близько 55 тис. доларів).
Роботи вже розгорнулися на повний хід. Наш кореспондент зміг переконатися в цьому особис-
то, піднявшись разом із директором заводу на один із дахів численних виробничих корпусів, де зробив кілька фотознімків фахівців підрядної організації за роботою.
«Для встановлення станції сонячних батарей, які покривали б усі наші потреби в електриці, необхідно, щоб площа дахів становила 4 тис. м2. Тепер же, на початковому етапі, ми зайняли 600 «квадратів», – констатує Денис Нєдєлько. – Є і ще один нюанс, який обмежує нас. Для того, щоб установити панелі, необхідно відремонтувати дахи, вони мають перебували в добротному, надійному стані. Нині не всі покрівлі виробничих корпусів заводу в такому гарному стані, як там, де реалізується пілотний проект із впровадження у виробничий процес із випуску цегли альтернативної енергетики. Тому поки що ми обмежили наших підрядників певною площею. Потужність встановленої тут сонячної станції, а вона становить 132 кіловати, покриватиме лише 10 % загальної потреби підприємства в електричній енергії. Вся електрика, що виробляється з використанням сонячної енергії, споживатиметься заводом».
І це лише початок шляху. Щойно з’являтимуться нові площі для монтажу сонячних панелей, вони будуть запущені в дію, можливості станції з вироблення електроенергії збільшуватимуться. Тож це перспективний напрямок. Розвиток подібних комерційних проектів з використанням потенціалу відновлюваних джерел енергії, напевно, буде вигідним для підприємницької спільноти.
Олександр РОЗЕНБЕРГ, Голова Уряду.
Основними принципами та критеріями має стати підвищення енергетичної й ресурсної ефективності нашої економіки загалом. Нам необхідно враховувати поточні виклики й погрози, чітко оцінювати ризики та активно працювати над скороченням енергоємності виробленого валового внутрішнього продукту.
Ситуація, що складається, показує: питання доцільності розгляду альтернативних джерел електропостачання, теплопостачання взагалі стояти не повинно. Наше завдання – максимально забезпечити енергетичний суверенітет, а він може бути забезпечений лише в тому випадку, коли ми використовуватимемо джерела, які не залежать від зовнішніх факторів.
Олександр ЗАВЕЛЯ.