ПОПЕРЕДУ чекають світлі перспективи
Історія Кам’янської загальноосвітньої середньої школи № 3 нерозривно пов’язана з місцевим консервним заводом, будівництво якого 1954 року розпочали на околиці населеного пункту.
Запуск виробничого процесу на підприємстві дав старт масовому зведенню навколо нього житла для консервників. Робітниче селище поступово обзаводилося всіма необхідними інфраструктурними об’єктами: клубом, відділенням зв’язку, магазинами та кафе…
А школярам доводилося добиратися на навчання до центру Кам’янки. Восени 1975 року вони одержали довгоочікуваний подарунок – сучасну будівлю з просторими класами на 640 місць.
Сторінки шкільного альбому
Вони зберігають фотознімки з найяскравішими моментами півстолітньої історії. Тут є різні епізоди – урочисті та смішні; тут радісні обличчя та сльози під час прощання зі школою; тут зафіксоване зростання кожного, чия доля поєднана з навчальним закладом. Зростання це не тільки фізичне, хоча і воно очевидне на світлинах, які ілюструють шлях від першокласника до випускника.
Школа вчила, виховувала, розкривала та розвивала таланти. Її особлива гордість – 116 відмінників навчання. Тут є переможці різноманітних конкурсів, фестивалів, змагань. На фото вони з заслуженими нагородами, щасливими посмішками та з вірою у свої сили, знання і вміння.
Особисті історії, які починалися в Кам’янській СШ № 3, розповідали на ювілейних урочистостях випускники (їхня кількість наближається до трьох тисяч) та вчителі. Спогадами про те, як закладалися славні традиції, що стали орієнтиром для кількох поколінь, поділилася Олена Купцова. Вона очолювала колектив третьої Кам’янської 15 років. За її керівництва багато молодих учителів виросли професійно, стали авторитетними й досвідченими фахівцями. Серед них – і Тетяна Яцкова.
Вся трудова біографія Тетяни Сергіївни пов’язана з Кам’янською СШ № 3. Прийшла сюди 19-річною дівчиною. Спочатку працювала вихователем групи продовженого дня. Однак головною її місією стала початкова освіта дітей. Вона вчила першокласників читати, писати, рахувати; дбайливо виховувала малюків, розвивала в них допитливість і працьовитість; допомагала знайти ті захоплення, які відкриють у майбутньому життєві шляхи. Її успіхи на цьому терені були відзначені званням «Відмінник народної освіти ПМР».
Понад 10 років педагог Т. Яцкова керує шкільним колективом, про діяльність якого натхненно розповіла гостям, які прибули на ювілей.
Сучасний просвітницький центр
Сьогодні СШ № 3 – одна з провідних освітніх установ Кам’янщини. Тут створені всі необхідні умови для учнів і працівників школи. Важливу роль у цьому відіграє державна програма Фонду капітальних вкладень, що реалізується на об’єкті з 2023 року. Завдяки коштам ФКВ виконано капремонт покрівлі всіх навчальних корпусів, замощений тротуарною плиткою двір. Нині будівельники приводять до ладу фасад споруди.
Щороку поповнюється матеріальна база, регулярно оновлюються шкільні дошки, спортінвентар, необхідна література. За Президентською програмою одержали сучасну комп’ютерну техніку.
На сьогодні у школі 213 учнів. Це не тільки юні кам’янчани, які мешкають у заводському мікрорайоні, а й діти з сіл Красний Октябр, Кузьмин, Подойма та Подоймиця.
Як і в далекі 1970-ті, запорукою успішної роботи навчального закладу є високопрофесійний колектив. Його основа – 26 педагогів, двоє з яких мають вищу кваліфікаційну категорію, ще 20 – першу або другу. Половина вчителів – відмінники народної освіти, чимало з них удостоєні державних нагород.
«Головний принцип нашої роботи – навчити дітей учитися, – розповіла Тетяна Яцкова. – Протягом 10 років школа є майданчиком для пілотних проектів просвітницької галузі. Ми тестували нові освітні стандарти, одними з перших запровадили профільне навчання у старшій ланці. Сьогодні СШ № 3 є опорною за двома напрямками: математична освіта та виховна робота».
Новаторський підхід до навчально-виховного процесу став запорукою того, що школярі з року в рік демонструють гарні результати в навчанні, спорті, культурному та громадському житті. Серед них є автори дослідницьких робіт, визнаних кращими на республіканському рівні, призери предметних олімпіад, творчих конкурсів та різних змагань.
«Найкращі наші союзники – батьки учнів. Вони беруть активну участь у повсякденних справах, шкільних святах, благодійних ярмарках, щорічному ремонті класів. Із багатьма ми так зріднилися, що після того, як діти закінчують навчання, їхні батьки не забувають про школу, стають її спонсорами. Завдяки їхній допомозі замінили підлогу в класах і спортзалі, двері, освітлення, каналізаційні труби в школі, відремонтували плити та обладнання в їдальні, привели до ладу рекреації та майстерні. Легко бути директором, коли працюєш з такою згуртованою та цілеспрямованою командою», – зізналася керівник освітньої установи.
Півстолітній внесок колективу школи в навчання та виховання молодого покоління відзначений у ювілейний день Грамотою Президента. Чимало грамот було вручено вчителям за особисті заслуги: від Верховної Ради нагороджені Людмила Вороновська, Тетяна Столяр і Сергій Фаслер; від Міністерства просвіти – Григорій Блануца, Валентина Мясковська та Ганна Штефирца; від Кам’янської держадміністрації – Маріанна Кафтанатій та Марина Ягожинська. З великою вдячністю вшановували працівників, які створюють у школі затишок, підтримують чистоту та порядок: Емілію Бергій, Лілію Кушнір та Наталію Політанську. З деякими передовиками познайомимо сьогодні читачів газети ближче.
Ровесниця республіки
Ганнуся народилася через 55 днів після відновлення придністровської державності. Росла разом із новою країною, вчилася та мріяла. Ще сидячи за шкільною партою зрозуміла, що хоче стати математиком. Приклад у неї був перед очима – старша сестра Інга.
Після школи вступила на фізмат Придністровського державного університету. Там здобула професію та зустріла своє кохання. Впевнена, що справжнє, адже після весілля вже пролетіло 15 щасливих років. У родині підростають двоє дітей.
Разом із первістком Ганна Штефирца 1 вересня 2017 року переступила поріг Кам’янської СШ № 3. Сергійко пішов у перший клас, а матуся стала біля шкільної дошки, щоб передавати учням знання з математики та фізики… Час летить непомітно, й от вони вже обоє в дев’ятому класі. Син старанно освоює навчальну програму, а Ганна Сергіївна – класний керівник. Виховує юнацтво своїм прикладом. Показує, як важливо вибрати правильний життєвий шлях і йти ним, не боячись труднощів. А ще вона радить своїм учням керуватися перевіреною народною приказкою: де народився, там і знадобився.
«Я щаслива в рідному краї. Досягла всього, про що мріяла: є улюблена робота, добротний будинок, дружна сім’я; син і донечка радують своїми успіхами, – зізнається Ганна. – Я люблю Кам’янку, школу, в якій працюю, людей, які мене оточують. Напевно, це і є патріотизм – жити на своїй землі та працювати на її благо. У такому дусі намагаюся навчати та виховувати дітей».
Нині Ганна Сергіївна викладає математику та інформатику. Як і раніше, поруч – старша сестра Інга Мартиненко, завжди готова дати добру пораду, підтримати ініціативу.
«У вчительській роботі не завжди все відразу виходить. Тому так важливо, щоб поруч із молодими фахівцями були ті, хто поділиться своїм педагогічним досвідом, дасть методичні рекомендації, на практиці покаже різноманіття форм і елементів ефективних освітніх технологій. У нашому колективі панує саме така атмосфера співпраці, – зазначила Г. Штефирца. – Завдяки підтримці колег я стала у 2022 році лауреатом премії Президента для молодих педагогів. А тепер упроваджую в життя свої професійні напрацювання ще й як методист-організатор з інформатизації освіти».
Берегиня рідної культури
Свій життєвий шлях Людмила Іванівна обрала в далекому вже 1991-му. Тоді вона – випускниця Кузьминської російської школи, яка вивчала також молдавську мову, – одержала направлення до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. У республіці катастрофічно не вистачало фахівців з викладання української мови, проголошеної однією з офіційних. Через п’ять років Людмила повернулася в рідне село з дипломом учителя.
У міську школу перейшла, коли підросла донечка. У Кузьмині на той час залишилася дев’ятирічка, і щоб Даринка могла освоїти програму середньої школи, Людмилі Іванівні доводилося разом із дівчинкою щодня їздити до райцентру.
У Кам’янській СШ № 3 Л. Вороновська – єдиний викладач української мови та літератури. Навчає рідному слову понад 60 школярів. До кожного знаходить підхід, що дозволяє зацікавити предметом. З малюками інсценує народні казки, зі старшокласниками обговорює вічні проблеми буття, відображені у класичних творах. Намагається, щоб учні не тільки грамотно писали, а й гарно та вільно послуговувалися усною мовою.
Українська лунає не тільки у класі. Людмила Іванівна часто проводить заходи, які знайомлять школярів із народними звичаями та придністровськими традиціями. У музеї, де меблі, посуд, різноманітні предмети побуту та інші етнографічні експонати краще за будь-які слова розкривають багатовіковий взаємозв’язок народів нашого краю, нерідко відбуваються вечорниці.
Усталеною традицією школи є зустріч весни. Це свято проводять разом із вчителем молдавської мови Ганною Китайкою та її учнями, вплітаючи в загальний віночок народні пісні, вірші про найромантичнішу пору та обряди, якими наші предки її зазивали.
У школі вже готуються до Нового року та Різдва. Йдеться не тільки про ранки та маскаради. У кожному класі з задоволенням розучують колядки та щедрівки, з якими під час зимових канікул ходитимуть від хати до хати, вітаючи та величаючи господарів.
Серед найулюбленіших заходів педагога Л. Вороновської та її вихованців, у яких вони беруть активну участь зокрема і на районному рівні, є «Шевченківський березень». Під егідою товариства української культури відбуваються конкурси дослідницьких і творчих робіт про долю Тараса Григоровича, малюнків, навіяних «Кобзарем». Охоче демонструють учні Людмили Іванівни і свої декламаторські здібності. Щороку стають вони призерами цього своєрідного фестивалю української культури.
Роботу в міській школі Людмила Вороновська успішно поєднує з викладанням української мови та літератури в рідному Кузьмині, а з колегами з інших навчальних закладів району охоче ділиться своїм значним педагогічним досвідом.
Кожна дитина талановита
Таким девізом керується колектив Кам’янської СШ № 3. Тут постаралися створити оптимальні умови для самовираження та самореалізації всіх учнів. Різними видами пізнавальної та творчої діяльності зайняті 99 % школярів.
Активно працюють учнівське самоврядування та 6 загонів різної спрямованості. «Волонтери Перемоги» навесні брали участь у міжнародній акції «Сад пам’яті». В пам’ять про загиблих у роки Великої Вітчизняної війни земляків діти посадили на території школи алею з беріз, ясенів, верб, а також 80 кущів троянд. Активно бере участь в екологічних акціях і загін «Зелена гілка».
Під керівництвом Сергія Фаслера, вчителя технології з 40-річним досвідом, у Кам’янській СШ № 3 працює конструкторський гурток. Проекти, розроблені тут, регулярно посідають призові місця на предметних олімпіадах. Відзначилися гуртківці й на конкурсі професійної майстерності з обробки металу, організатором якого стало підприємство «Електромаш».
Візитною карткою школи є вокальна студія «Перлина». Багато років тому її організувала талановита вчителька музики Тетяна Столяр. Вона змогла поділитися своїм захопленням із багатьма дівчатами та хлопцями, які з великим натхненням виступають на районних концертах, беруть участь у республіканських святах. Не раз юні артисти ставали лауреатами конкурсів вокальної майстерності різного рівня, зокрема й міжнародного. От і на ювілейних урочистостях ансамбль щедро дарував своїм наставникам і почесним гостям різноманітні творчі номери, проникнуті щирою любов’ю до рідної школи та вірою в те, що попереду ще чимало щасливих років і яскравих досягнень.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.