Однією з важливих подій Року придністровського народу став перший фермерський форум, що відбувся у Григоріополі. Організатором виступило Міністерство сільського господарства та природних ресурсів.
Масштабний республіканський захід зібрав власників сільськогосподарських угідь, керівників, а також представників профільних управлінь та почесних гостей. Учасники обговорювали актуальні виклики аграрної галузі, можливості підвищення ефективності виробництва, заходи підтримки фермерів та перспективи співпраці.
З доповіддю про перебіг сільськогосподарського року загалом та підсумки збиральної кампанії зокрема виступив керівник галузі Ігор Паламарчук. Всупереч несприятливим погодним умовам та іншим чинникам, аграріям вдалося виростити та зібрати гідний урожай усіх культур.
«Попри те, що на півдні республіки врожайність знизилася приблизно на 4,5 %, загальні показники перевищують очікувані. Продукції вистачить як для внутрішнього споживання, так і на експорт. Це такі культури, як соняшник, льон, гірчиця, бобові та сочевиця.
Цього року зібрано рекордний урожай рапсу – понад 50 тис. тонн, який повністю призначений для експорту. Водночас внутрішній ринок добре забезпечений овочевою продукцією, за винятком картоплі. Основне виробництво овочів зосереджене в Григоріопольському та Слободзейському районах, де вирощування здійснюється на поливі», – зазначив керівник відомства.
Окремою важливою темою на форумі став дефіцит курячих яєць. На сьогодні власне виробництво цінного білкового продукту у Придністров’ї задовольняє лише близько 44 % внутрішнього попиту, тож республіка залишається залежною від імпорту. Господарствам також доводиться долати проблему низької рентабельності, що ускладнює нарощування обсягів виробництва. Для стабілізації ситуації та стримування цін з 26 листопада в республіці були обнулені митні збори на імпорт курячих яєць.
Голова Уряду Олександр Розенберг зауважив у виступі, що для ефективного використання земельного ресурсу необхідно вести історію полів та проводити ретельну діагностику ґрунтів, про яку часто забувають багато аграріїв. Саме ці фактори впливають на ефективне управління виробництвом. Модернізація та впровадження інноваційних технологій, а також грамотне ведення аграрної документації дозволяють підвищити продуктивність, оптимізувати витрати та забезпечити стабільність у діяльності господарств.
Голова виконавчої гілки влади для наочності навів дані ефективності за рік, опубліковані у «Збірнику показників фінансової прозорості», виданому Міністерством фінансів для організацій сільськогосподарського профілю. Такі підприємства, як Тираспольські хлібо- та молочний комбінати, демонструють високий прибуток і слугують орієнтиром для інших аграріїв у питаннях раціонального використання земель та підвищення ефективності роботи.
Олександр Миколайович також приділив увагу питанню зрошування:
«У республіці є можливість зрошувати 53 тис. га, проте фактично поливається всього 37 тис. га, а решта площі не задіяна, хоча відповідні насосні станції активно працюють. Тільки через неефективне використання цієї системи республіка втрачає близько 10 млн доларів прибутку, що є прямим показником нераціонального користування ресурсами галузі».
Представники підприємства «Kirsan Agro» запропонували нову парадигму розвитку сільського господарства. Це платформа нового покоління, що об’єднує вирощування посухостійких культур, їх глибоку переробку та інновації в галузі біоенергетики, екології та стабільного землеробства. Докладно про неї розповів координатор компанії Дмитро Кожухар:
«Головна мета цієї моделі – запровадити у виробництво альтернативні посухостійкі культури, як-от: цукровий сорго та амарант. Вони можуть широко використовуватися у кількох видах діяльності: як стратегічні культури для годівлі тварин, так і альтернативні джерела білка та енергетики – сировина для виробництва біопалива (етанолу, біометану). Серед переваг варто відзначити стійкість до посухи та високих температур (понад 30 °C), низьку собівартість виробництва та високу врожайність».
Особливою прикметою форуму стала відкритість дискусій: аграрії мали змогу ставити запитання, ділитися думками та активно обговорювати пропозиції, що сприяло виробленню спільних рішень і налагодженню ефективної взаємодії між учасниками. За словами організаторів, зібрання дало можливість не лише обмінятися досвідом, а й визначити ключові пріоритети для подальшої співпраці та сприяло формуванню конструктивних пропозицій щодо розвитку галузі.
Ольга АЗАРОВА.
Фото Сергія МАРЧЕНКА.