Минуло 34 роки від трагічних подій 1991 року, коли збройні формування Молдови зробили третю спробу захопити Дубоссари. Внаслідок нападу та провокацій загинули троє мешканців Рибниці: співробітники Державтоінспекції та Республіканської гвардії.
Десятки людей дістали поранення, багатьох побили й затримали молдовські силовики. Ці події стали однією з найтрагічніших сторінок в історії становлення Придністров’я.
Щороку керівники Дубоссарського та Рибницького районів, захисники Придністров’я, рідні та близькі загиблих, представники правоохоронних органів, громадських організацій і школярі збираються цього дня на місці загибелі земляків. Тут, на пам’ятному місці, лунають слова скорботи та вдячності, покладають квіти на знак вічної пам’яті й поваги до тих, хто ціною власного життя захистив рідну землю.
Очевидці згадують, що рано-вранці, близько шостої години, 13 грудня 1991 року одягнуті у форму гвардійців озброєні формування Молдови напали на пости, виставлені на дубоссарському мосту та біля будівлі ДАІ на в’їзді в мікрорайон Лунга. Скориставшись інтенсивним ранковим рухом транспорту, загін поліції особливого призначення атакував пост гвардійців. Бій тривав близько сорока хвилин. У результаті 16 людей дістали поранення, троє захисників загинули. Це заступник командира рибницького загону Республіканської гвардії Володимир Щербатий, боєць загону Олександр Патергін та інспектор дорожньо-патрульної служби ДАІ Дубоссар Юрій Цуркан.
З кожним роком все менше залишається очевидців, які були безпосередніми учасниками тих подій. Нинішнього року, незважаючи на стан здоров’я, до Дубоссар у день пам’яті зміг приїхати захисник Придністров’я з Рибниці Микола Кушнір. На початку 1990-х він вступив до лав територіально-рятувального загону, а 1992 року захищав рубежі молодої республіки під Дубоссарами – на Кошницькому та Кочієрському напрямках – у складі гвардії.
Микола Анатолійович 2 серпня 1992 року підірвався на міні й після цього важкого поранення втратив ноги. Доля поєднала його з сім’єю загиблого героя: він живе в Рибниці в одному будинку та під’їзді з сином Олександра Патергіна – Олександром, який народився у день загибелі свого батька. Добре знав Микола Кушнір і Володимира Щербатого, який загинув 13 грудня 1991 року в Дубоссарах.
«Він був заступником командира батальйону. Я познайомився з ним із перших днів служби у гвардії. Володимир був справжнім командиром, надійною, сильною людиною. Він загинув. Світла пам’ять йому та всім полеглим хлопцям», – сказав ветеран.
Цього дня виповнилося 34 роки Олександру Патергіну – сину загиблого гвардійця. Свій день народження він щороку зустрічає в Дубоссарах, разом із рідними кладе квіти до місця загибелі батька-героя. Керівництво Дубоссарського та Рибницького районів привітало Олександра з днем народження та вручило йому пам’ятний подарунок.
Пам’ять про загиблих захисників Придністров’я живе в серцях людей, передається з покоління в покоління і залишається моральним орієнтиром для всіх, хто цінує мир, свободу та рідну землю.
Надія ДОБРЯНСЬКА.
Фото автора.