Неодмінним атрибутом будь-якої держави є судова влада. Вищим органом у галузі цивільного, кримінального та адміністративного судочинства є Верховний суд, якому цього тижня виповнилося 34 роки.
Датою його заснування вважається 14 січня 1992 року, оскільки саме в цей день депутати Верховної Ради ухвалили відповідну постанову. Тоді ж на посаду його голови було обрано Ольгу Іванову. Заступником стала Валентина Чеботар. Ці дві жінки взяли на свої тендітні плечі увесь тягар організації функціонування вищого судового органу молодої республіки.
НЕВЕЛИКИЙ ВІДСТУП. Наприкінці 90-х серед колег-журналістів набрав популярності прес-клуб «Днестровской правды». На неформальні зустрічі з представниками ЗМІ до редакції газети запрошувалися державні діячі. У межах діалогу з керівником судової гілки влади спочатку лунали звичні питання про діяльність судів. Коли ж вони вичерпалися, Ольга Дмитрівна несподівано для журналістів, які вже збиралися йти, раптом почала… читати вірші. Як з’ясувалося, власного авторства. Усі просто присіли від здивування. Це були проникливі, чисто жіночі, емоційні поетичні рядки. Гості прес-клубу притихли, приголомшені, а Іванова все читала… У цих віршах проявилася не «залізна леді» судової системи, яка в 93-му, в умовах численних погроз, судила терористів групи «Бужор», а чуйна, вразлива, ніжна жінка. Таким було жіноче обличчя придністровської Феміди.
В одному з інтерв’ю вже після смерті Ольги Дмитрівни перший Президент Ігор Смирнов знайшов для її характеристики проникливі слова:
«… вона була професіоналом найвищого рівня. І скільки б не призначалося після неї голів Верховного суду, в нашій пам’яті, в історії ПМР Іванова назавжди залишиться першою… Напевно, вона могла б виїхати та влаштувати життя в іншій країні, в іншому місці, однак обрала шлях, визначений самим народом. Той час був дуже складним, він вимагав появи саме таких людей».
Найперші співробітники Верховного суду спочатку працювали в одному з кабінетів Верховної Ради, потім тимчасово містилися в тісному приміщенні проектного інституту, поки не одержали власну будівлю на вул. Юності в Тирасполі. Серед найгостріших проблем тоді була кадрова. На момент утворення ПМРСР на її території функціонувало 7 районних і міських народних судів, проте всі вони належали до судової системи МРСР. Тому більшість суддів з настороженістю і обережністю ставилася до переходу під юрисдикцію придністровської держави. Формування суддівського корпусу відбувалося повільно. Його доводилося створювати не лише з суддів міських і районних судів, а й адвокатів, помічників прокурорів, представників інших юридичних спеціальностей.
Перші справи у вищій судовій інстанції почали розглядати вже у червні 1992 року. У початковий період діяльності Верховного суду відбулося слухання найбільш гучної кримінальної справи, яка змусила увесь світ заговорити про молоду державу. Йдеться про вже згаданий процес над членами групи «Бужор», які навесні-влітку 1992 року скоїли серію диверсій та терористичних актів проти засновників республіки.
Паралельно тривала розробка законодавчої бази, яка регламентує діяльність судових органів. Серед перших у 92-му ухвалили закон «Про статус суддів у ПМР». З 1993 року при вищому судовому органі розпочала діяльність кваліфікаційна колегія суддів. У листопаді 1994-го створенням військової колегії було остаточно сформовано структуру Верховного суду.
Протягом понад трьох десятиліть у галузі юриспруденції ведеться постійна робота з удосконалення діяльності вищого судового органу. Зокрема, значним перетворенням стало перепідпорядкування у 2005 році судового департаменту з Міністерства юстиції у відання Верховного суду. Він узяв на себе весь комплекс обов’язків з організаційного забезпечення діяльності районних і міських судів. Крім того, відкриття у ПДУ юридичного факультету сприяє вирішенню кадрових питань.
ДО ВІДОМА. 14 січня – дата утворення Верховного суду – з 2010 року відзначається у При-
дністров’ї як День працівників судових органів.
Сергій ХОХЛОВ.
Фото suddep.gospmr.org