Усвіті щороку 27 січня вшановують пам’ять жертв Голокосту. Дата обрана не випадково – саме в цей день 1945 року радянські солдати звільнили в’язнів нацистського концтабору в польському місті Освенцим.
З 1943-го по 1945-й роки фашисти знищили близько шести мільйонів невільників, які перебували в гетто і таборах смерті. Нині виповнився 81 рік від дня визволення в’язнів концтаборів. Згадують жертв Голокосту і в Дубоссарах.
Жителі міста приходять до Меморіалу жертвам фашизму, щоб згадати розстріляних дубоссарців, вшанувати їх пам’ять, а також мешканців інших міст і районів Молдавії та України, яких фашисти привозили до Дубоссар і знищували під час окупації в період Великої Вітчизняної війни. Меморіал жертвам фашизму в Дубоссарах ще називають другим Бабиним Яром. У вересні 1941-го румунсько-німецькі загарбники розстріляли близько 18,5 тисячі радянських громадян, здебільшого єврейської національності. Їхні останки спочивають у 12 могилах, розташованих на території меморіального комплексу, а імена та прізвища частини вбитих викарбувані на плитах.
За словами голови єврейської громади міста Дубоссари Озіаса Укштейна, на жаль, на сьогодні встановлені не всі імена та прізвища загиблих.
«З 18,5 тисяч відомі лише 3 155 імен, решту ми, швидше за все, ніколи не дізнаємося, – зазначив Озіас Борисович. – Однак мало хто знає, що були ті, які вижили, незважаючи на те, що Голокост пройшов по Дубоссарах, залишивши за собою руйнування та смерть. Мені відомі імена лише п’яти осіб, яким пощастило врятуватися: батько Юрія Шакури, Левіт, якого єврейська жінка витягла з колони; Микола Хворостян; сестри Кац. За моєю спиною пам’ятник, на якому написано «За що?». На це риторичне запитання відповіді немає, проте всі ми знаємо, в ім’я чого повинні жити – в ім’я наших дітей та нашого майбутнього. Якщо ми пам’ятатимемо минуле, я сподіваюся, трагедія, яка сталася в роки Другої світової війни, ніколи більше не повториться».
Голова єврейської громади Дубоссар подякував керівництву республіки, місцевій адміністрації та всім, хто брав участь у масштабній реконструкції Меморіалу жертвам фашизму, завершеній минулого року. Він зауважив, що це важливий внесок в увічнення пам’яті невинних жертв.
Про велику трагедію в роки Великої Вітчизняної війни на території Придністров’я також згадували інші учасники меморіальної події в день Голокосту. Голова Верховної Ради Тетяна Залевська наголосила, що для придністровців Голокост – це не тільки сторінки з підручника, а страшний спільний біль.
«Мирні жителі Тирасполя, Бендер і Дубоссар були жорстоко вбиті. Особливо гостро це відчувається на дубоссарській землі, яка просочена кров’ю та сльозами 18,5 тисяч людей – жінок, людей похилого віку та дітей. Ми нині живемо в мирі, злагоді та взаєморозумінні, і в цьому полягає наша спільна сила. У цьому наша відповідь злочинцям минулого: ми повинні жити, творити, розвиватися та виховувати дітей під мирним небом», – зазначила Голова Верховної Ради.
Вона також зауважила, що історію Голокосту необхідно пам’ятати й передавати наступним поколінням, щоб ніколи не допустити такої страшної трагедії на нашій землі.
Щороку в цей день на святе місце приходить і житель Дубоссар Микола Замойський разом із дружиною, щоб вшанувати пам’ять убитих. У братських могилах спочивають їхні родичі.
«Тут розстріляли тітку та дядька моєї дружини, бабуся розповідала, як це відбувалося. У них була єврейська сім’я; дітей теж убили. Двом іншим її сестрам вдалося вижити. Нині вони мешкають у Ташкенті. Ми повинні пам’ятати цю трагедію, щоб вона ніколи не повторилася. Якщо ми забудемо минуле, у нас не буде майбутнього», – поділився думками житель Дубоссар.
Учасники мітингу поклали квіти та вінки до братських могил і пам’ятників, розташованих на Меморіалі жертвам фашизму.
У місцевому історико-краєзнавчому музеї до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відкрили тематичну виставку. В експозиції представлені фотографії, листи та історичні документи, що розповідають про злочини нацистів під час Великої Вітчизняної війни.
Надія ПОЛОНСЬКА.
Фото автора.