Рада ветеранів війни, праці, Збройних сил і правоохоронних органів району об’єднує мудрих людей із величезним життєвим досвідом. Вона діє вже 40 років і є найстарішою серед громадських організацій Кам’янщини.
Від створення до сьогодення
Першим об’єднанням кам’янських фронтовиків став військово-патріотичний клуб «Подвиг», заснований при районному Будинку культури на початку 1980-х. Під керівництвом ветерана Великої Вітчизняної Фаїни Улезько з юнацтвом і молоддю велася серйозна виховна робота. Активісти клубу зустрічалися зі школярами, відвідували трудові колективи, виїжджали в села. Ділилися спогадами про війну, розповідали про подвиг радянського народу, який переміг фашизм. Для кількох кам’янських поколінь це спілкування з фронтовиками стало уроком інтернаціоналізму та патріотизму.
На той час у районі мешкало понад 250 ветеранів війни, чимало з них іще працювало на підприємствах, у колгоспах і різних установах. Саме вони й стали ініціаторами створення ветеранських організацій у своїх колективах. Перший такий осередок з’явився у 1984 році на консервному заводі. Потім первинки були організовані у селах Рашків, Кузьмин, Окниця. Ветеранів Кам’янки, які вже вийшли на пенсію, об’єднав для спільної громадської роботи Степан Кушнір.
До 40-річчя Великої Перемоги члени цих осередків приурочили створення Районної ради ветеранів (РРВ). Вона мала б координувати багатогранну роботу активістів, спрямовану на вирішення завдань, які вважали найважливішими. Як у 1985 році, так і тепер головні цілі громадських діячів – патріотичне виховання молоді, надання допомоги літнім співгромадянам у вирішенні соціально-побутових проблем, увічнення пам’яті захисників Вітчизни.
Керівником РРВ фронтовики обрали свого бойового товариша Миколу Оборіна. Він піклувався про подальше створення первинок у селах і в трудових колективах району. До них вступали ветерани праці та пенсіонери, які прагнули брати участь у громадському житті Кам’янщини, у культмасовій роботі, в інших корисних і важливих справах.
Незабаром РРВ стала найбільшою і найавторитетнішою організацією району. Її члени серед перших забили на сполох, коли наприкінці 1980-х у Кишиневі почав зароджуватися націоналізм, що проголошував перевагу титульної нації над усіма іншими етносами. Ветерани виступали на мітингах і сходах громадян із роз’ясненнями про неприпустимість прийняття мовних законів, зміни державних символів, руйнування міжнаціональної єдності.
У Рашкові, завдяки активній позиції керівника сільської Ради ветеранів Михайла Аранчука, 25 березня 1990 року мешканці змогли висловити на місцевому референдумі свою думку щодо питання «Про входження в Придністровську Автономну Республіку в разі її створення у складі МРСР». Цей плебісцит став третім у краї (після Рибниці й Тирасполя) та надихнув інших жителів району активізувати боротьбу за право на самовизначення.
Коли кишинівська влада розпочала збройну агресію проти республіки, проголошеної волею жителів лівобережжя Дністра, ветерани організували збір коштів, речей, продуктів, щоб допомогти захисникам ПМР, людям, які постраждали від війни, сім’ям загиблих. Майже цілодобово пенсіонери приймали пожертвування та відправляли їх адресатам. Ветерани Великої Вітчизняної були серед найактивніших благодійників. Удови фронтовиків із Подойми відвезли захисникам Придністров’я в Кочієри 40 тис. рублів. А для сімей Дорела Паірелі та Ігоря Байренка, які загинули в травні 1992 року, пенсіонери Кам’янки зібрали понад 2 тис. рублів.
У роки становлення республіки ветерани були на передовому рубежі: брали участь у доленосних з’їздах, у мітингах проти різних блокад з боку Молдови, у боротьбі за визнання нашої держави міжнародним співтовариством. Внесок Кам’янської РРВ у розвиток і зміцнення рідної країни відзначений у 2015-му ювілейною медаллю «25 років утворення Придністровської Молдавської Республіки», а за активну громадську діяльність організація удостоєна Грамоти Президента ПМР.
Хранителі пам’яті та традицій
Кам’янський район – найменший у Придністров’ї, а ветеранська організація – найбільш масова в республіці. Вона об’єднує 23 первинки, в яких активно живуть понад 4 600 небайдужих.
«У наших згуртованих дружніх лавах є ветерани всіх категорій: трудівники тилу, вдови фронтовиків, воїни-інтернаціоналісти, учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, захисники Придністров’я… У цій єдності – наша сила! – наголосив голова РРВ Віктор Войков. – Згуртованість допомагає досягати цілей, визначених у Статуті нашої організації».
Розповідаючи про роботу в ювілейному для РРВ 2025 році, Віктор Анатолійович зазначив, що ключовим напрямком стало патріотичне виховання. До 80-річчя Перемоги та 35-річчя ПМР було підготовлено безліч різних заходів, об’єднаних спільною метою – зберегти історичну правду, донести її до молодого покоління. Особливою зоною своєї відповідальності ветерани вважають спілкування зі школярами, тому охоче беруть участь у зустрічах, які проводяться у навчальних і культурно-просвітницьких закладах, розповідають про важливі етапи минулого, згадують земляків, які захищали та розвивали рідний край. Часто РРВ вивозить юних жителів району на екскурсії по місцях бойової слави. Завдяки ініціативі ветеранів, у музеях Героїв Радянського Союзу Федора Жарчинського, Івана Коваля, Петра Вершигори, Івана Солтиса та керівника підпілля Якова Кучерова в минулому році побувало понад 500 школярів і студентів.
«Наша Рада є хранителькою пам’яті та традицій. Для цього створили клуб «Ми з СРСР». На його засіданнях молодь дізнається, як жили їхні ровесники в Радянській країні. Хто такі були піонери та комсомольці, яку роль відігравали вони в суспільному та економічному житті, якою цікавою роботою займалися – про це багато школярів вперше замислилися, поспілкувавшись із нашими активістами. А з яким інтересом вони розглядали піонерські галстуки, горн і барабан, комсомольські квитки, інші артефакти епохи! А це – всього лиш частинка минулого, яким можна і потрібно пишатися», – впевнений В. Войков.
Історик за фахом, він усвідомлює, як важливо берегти пам’ять про минуле рідного краю, передавати її новим поколінням. У Раді ветеранів дбайливо збирають інформацію про різні історичні події, про земляків, які прославили наш край ратними і трудовими подвигами. Тут є стенди з портретами фронтовиків, альбоми з їхніми біографічними даними, відомості про долі захисників Вітчизни, про тих, хто воював у «гарячих точках», про ветеранів праці, про всіх, чий життєвий шлях може служити прикладом для нащадків.
Важливим аспектом у справі збереження історичної спадщини є турбота про пам’ятники. До ювілею Перемоги активісти РРВ взяли участь в ініційованому державною адміністрацією району обстеженні меморіалів, присвячених Великій Вітчизняній. За кожним об’єктом був визначений перелік робіт, які необхідно було виконати до травня 2025-го. Коштів у дотаційному бюджеті на те, щоб привести всі пам’ятні місця до ладу, не вистачало, та до цієї важливої місії, що стала уособленням вдячності військовому поколінню, приєдналися підприємці та землекористувачі. Завдяки їхній матеріальній допомозі та об’єднанню зусиль керівництва району, сіл і активістів було відремонтовано 17 пам’ятників.
Раніше з ініціативи Районної ради ветеранів у Подоймі було встановлено дві меморіальні плити. На фасаді школи – в пам’ять про уродженця села, військового льотчика Петра Андрійовича Дікусара; а на довготривалій вогневій точці, що входила до одного з укріпрайонів так званої «Лінії Сталіна», – на честь Юрія Івановича Жори, який залишив яскравий слід в історії Кам’янського району та республіки. Він був керівником територіального відділення Загальнопридністровського народного форуму, головою Районної ради ветеранів, воїном-інтернаціоналістом, ветераном Збройних сил. Саме під керівництвом Юрія Івановича був створений історико-культурний комплекс «Лінія Сталіна», який став одним із популярних туристичних об’єктів.
«На жаль, чітко не визначений офіційний статус музею, створеного в довготривалій вогневій точці. Тут немає ні доглядача, ні екскурсовода, – журиться В. Войков. – А інтерес до цієї унікальної споруди виявляють і придністровці різного віку, і гості нашої країни. На громадських засадах екскурсії по комплексу, уроки мужності для школярів проводить активіст нашої Ради, ветеран правоохоронних органів ПМР Василь Мясковський. Він був одним із організаторів робіт з відновлення фортеці, щоб молодь могла, у прямому сенсі слова, доторкнутися до історії: пройти по підземеллях довжиною близько 300 м, оцінити, яким потужним був цей вузол оборони, ознайомитися з музейними стендами».
І нині в строю
Серед ветеранів, які не тільки беруть участь у всіх громадсько-політичних і патріотичних заходах, що відбуваються в районі, а й самі організовують соціальні проекти та благодійні акції, – Надія Бозбей, Людмила Орєшкіна, Ольга Коломеєць, Тетяна Сандул, Олена Лиса, Олег Поляков, Георгій Барамія, Володимир Воронецький. Багатьом із них – по 70 і навіть 80 років, але вони і сьогодні в строю: виходять на суботники, виступають на творчих фестивалях, діляться життєвим досвідом із підлітками, навчають молодих фахівців.
Ветеран Збройних сил Анатолій Демедюк очолює також Кам’янську первинну організацію ЗНФ, яка бере активну участь у громадському контролі, що охоплює всі галузі життєдіяльності: від перевірки якості виконання ремонтних робіт коштом держави й до створення доступного середовища.
Активна діяльність ветеранських організацій у селах Рашків, Подойма, Грушка, Катеринівка, Ротар – це заслуга голів первинок. Найбільшу з них очолює Марія Крикливська. Близько тисячі подоймян входять до складу об’єднання, яке славиться ревним збереженням народних традицій, старовинних ремесел і рукоділля. Ця безцінна спадщина дбайливо передається молоді.
Одне з завдань РРВ – соціальний захист, моральна та матеріальна підтримка людей похилого віку, особливо самотніх і тих, які потрапили в скрутну ситуацію. Роботу в цьому напрямку координує Валентина Деревчук – лікар із півсторічним стажем! Багато років вона завідувала районною поліклінікою і зробила величезний внесок у розвиток та вдосконалення медичного обслуговування населення. Нині Валентина Василівна працює в Кам’янській центральній районній лікарні з пільговими категоріями громадян. Завдяки її уважному ставленню понад 250 пільговиків, серед яких воїни-афганці, «чорнобильці», захисники ПМР, пройшли в минулому році лікування в Республіканському госпіталі ветеранів і ЦРЛ, а ще 15 оздоровилися в санаторії «Днестр».
Є серед ветеранів і соціально відповідальні підприємці. Віктор Патлачук та Іван Китайка матеріально підтримують діяльність РРВ і завжди готові надати благодійну допомогу землякам, які цього потребують.
П’ять років лідером усіх цих енергійних, попри солідний вік, ентузіастів є ветеран Збройних сил Віктор Войков. Шкільний учитель у тривожному для Придністров’я 1992 році вступив до одного з батальйонів Народного ополчення, що були сформовані для захисту молодої республіки. Позиція взводу, яким він командував, розташовувалася на березі Дністра, де була потенційна небезпека нападу прорумунських націоналістів. Потім учасник захисту ПМР служив у прикордонному загоні та в Кам’янському районному військкоматі. За півстоліття сумлінної праці на благо рідної країни Віктор Анатолійович удостоєний багатьох нагород, найвища з яких – орден «Трудова слава».
Попереду у керівника Ради ветеранів та її активістів – нові справи. Пріоритети залишаються незмінними: працювати на благо Вітчизни та бути прикладом для молодих поколінь.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.