ЯК СЛОВО НАШЕ ВІДГУКНЕТЬСЯ…
Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою є одним із важливих кроків на шляху до очищення мови та душі від нецензурних слів. Четвертий рік поспіль на початку лютого увагу суспільства привертають до проблем у культурі мови, нас закликають відмовитися від матюків і сленгу.
Організаційні заходи цього дня охоплюють різні формати: прес-конференції, круглі столи, просвітницькі акції, що пропагують чистоту мови. Не остання роль у цій справі належить ЗМІ. Свій внесок у боротьбу за чистоту рідної мови робить і газета «Гомін». Наш кореспондент поспілкувався з доктором філологічних наук, професором ПДУ ім. Т. Г. Шевченка Сергієм ЗАЙЦЕМ. Говорили про те, що являє собою не унормоване мовлення й чому воно не заохочується.
– Сергію Михайловичу, то що ж таке ненормативна лексика?
– Це слова та вирази, які не відповідають літературній нормі. Більшу їх частину становлять лихослів’я, нецензурна лайка, вульгарні, образливі, грубі слова і висловлювання, які вживаються в мовленні, як в усному, так і в писемному. Використання такої лексики має чіткі національні, культурні та соціальні ознаки. У різних культурах і соціальних групах воно суттєво різниться. Кожне суспільство саме визначає, що належить до ненормативної лексики.
– Звідки в нашій мові з’явилися матюки?
– Найпоширеніша гіпотеза про походження російських матюків безпосередньо стосувалася давніх язичницьких обрядів слов’ян. У давнину ненормативна лексика мала символічний зміст. Вона була тісно поєднана з первісною магією родючості, в якій дітородним органам надавалося культове значення, а статевий акт зводився до рангу священнодійства. Оскільки християнство, утверджуючись на Русі, вело непримиренну боротьбу з проявами язичництва, то і сакральні слова, і висловлювання, які стосуються статевого життя, також набули в очах церкви «гріховного значення». Поступово, під тиском церкви, матюки потрапили під «заборону», тож нецензурні слова почали витискати з унормованого мовлення.
– Є думка, що за радянських часів мова була чистішою, люди вживали менше лайливих слів. Нині ми значно частіше чуємо й читаємо нецензурну лексику. Немаловажну роль у цьому відіграє Інтернет, живе спілкування. Чи дійсно в сучасному суспільстві побільшало вульгаризмів?
– Це міф. У радянській пресі була досить серйозна цензура, яка, звичайно, не дозволяла використовувати таку лексику в пресі. Однак царина використання матюків в усному спілкуванні була дуже широкою. Дитина «набиралася» такої лексики у дворі, у школі. Так і тепер. Лише додалися Інтернет, соцмережі, видання «жовтої преси».
– Як обстоять справи з обговорюваною проблемою у Придністров’ї?
– Нещодавно в республіці провели соцопитування на тему лихослів’я. За його підсумками 78 %
респондентів наголосили, що послуговуються грубими словами. За такої умови, констатували опитувані, вони служать їм не просто для поєднання слів у реченні, а виступають самостійними одиницями. 54 % респондентів упевнені, що в матюках немає нічого поганого: їх можна і навіть часом потрібно вживати в діалозі.
Як свідчать дослідження, для більшості людей така лексика давно увійшла у звичку, стала нормою. Для Придністров’я проблема вживання нецензурних слів також характерна: матюкатися діти починають із п’яти років. Нещодавно відкрився той факт, що грубі слова у своїй жестовій мові почали вживати навіть глухонімі діти.
Цій животрепетній соціальній проблемі в ПДУ було присвячено круглий стіл. Як не послуговуватися у спілкуванні непристойною лексикою або хоча б звести лихомовство до мінімуму, міркували викладачі університету, психологи, громадські діячі, духовенство, студенти, старшокласники та суворовці.
– Що Ви порадите нашим читачам, які не бачать у використанні ненормативної лексики нічого страшного?
– Розмовляти матюками – показник банальної недорозвиненості. Тому кожен із нас вільний почати очищати від них мову й душу вже тут і зараз. Отже, уявіть собі, що, коли ви розмовляєте з ким-небудь, там незримо присутній хтось, кого ви дуже поважаєте. І лихі слова поступово почнуть зникати з вашої мови. Постійно так напружуватися не доведеться, адже будь-яка звичка встановлюється за три тижні.
Р. S. Чистота мови – це дотримання літературних норм, уникнення суржику, діалектизмів, жаргонізмів та неохайності у вживанні слів. Це основа національної культури, яка підкреслює освіченість та повагу до предків.
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото автора.