ДО ЮВІЛЕЮ КАМ’ЯНСЬКОГО РТУК
Слова цієї відомої української пісні символізують єдність, родинність і духовну спільність – саме ті цінності, що стали основою згуртування українців Придністров’я. Через пісню, культуру, звичаї і традиції розпочався поступальний рух до усвідомлення власної ідентичності, національної гідності та духовної спадщини. Саме так формувався простір, у якому рід зібрався воєдино задля збереження і зміцнення свого коріння та примноження власних здобутків.
Лютий 1991 року увійшов в історію Кам’янщини як час створення районного товариства української культури імені Т. Г. Шевченка. В установчій конференції 16 лютого взяли участь 330 делегатів з усіх населених пунктів району, де компактно мешкають українці.
Головою нової організації обрали Олександра Бута – людину творчу, цілеспрямовану, вельми діяльну. Завдяки йому та активістам організації, серед яких були Марія Крайня, Світлана Слободянюк, Надія Кушнір, Людмила Фрунза, Олександр Хлистал і багато інших осіб, у районі проводилася велика робота з відродження та розвитку культури, народних традицій, освіти рідною для багатьох жителів мовою.
І перша в Придністров’ї українськомовна газета вийшла саме в Кам’янці. Називалася вона «Братерство» і з липня 1991-го по листопад 1995-го висвітлювала не тільки діяльність РТУК, а й різні події з життя української громади.
У вересні 1991 року товариство організувало перше районне свято української культури. Його гостями були представники з Ямполя, Тульчина, Піщанки та Кодими. Їхній приїзд поклав початок копіткій діяльності з відновлення зв’язків з Україною.
Ця робота вийшла на новий рівень після того, як у грудні була створена Спілка українців Придністров’я. Олександр Бут став лідером нової громадської організації, що відіграла свою роль у розвитку ПМР як багатонаціональної держави. Протягом семи років під його керівництвом налагоджувалися зв’язки з українцями всього світу, з установами та підприємствами сусідньої держави. Він багато зробив для того, щоб бібліотеки та школи отримали українські книги, щоб діти навчалися в Україні, щоб ми мали змогу стати громадянами етнічної Батьківщини, щоб відродилася наша культура. На згадку про започатковані ним справи Спілка українців Придністров’я носить нині ім’я Олександра Бута.
Кам’янське РТУК у різні періоди також очолювали Ольга Хитрич і Микола Стасішен. Ольга Іванівна, досвідчений педагог, приділяла велику увагу тому, щоб діти могли вивчати рідну мову, починаючи з дитсадка. У цей період у районі вперше проведено науково-практичну конференцію, присвячену традиціям нашого краю. В її роботі взяли участь не лише місцеві колективи. На конференцію завітали представники Посольства України в Молдові, гості з сусідньої держави та з різних куточків ПМР.
У той час, коли на чолі організації стояв Микола Стасішен, зроблено справжній прорив у таких сферах, як навчання рідною мовою, збереження та розвиток культурних традицій. Були підписані договори про співпрацю між школами Кам’янського району та Дарницького району Києва, а також між держадміністраціями й управліннями освіти. Відкрилися українська школа в Окниці й українські класи в Кам’янській СШ № 2. Проводилися освітянські семінари. Наші діти їздили до Києва на екскурсії та фестивалі. Понад 100 випускників районних шкіл за квотою навчалися у вишах сусідньої держави.
Традиційними стали районні свята української культури «Шевченківський березень». Практично на всі заходи, які організовували на Кам’янщині, приїжджали талановиті виконавці з України. У нас виступали народні артистки Оксана Білозір і Ніна Матвієнко, хор імені
Г. Верьовки. Частими гостями були народні колективи з Піщанки «Діброва» та «Лаври» під керівництвом заслуженого працівника культури України, заслуженого діяча мистецтв Придністров’я Федора Ущаповського.
Наші самодіяльні артисти, серед яких заслужений колектив ПМР «Хрустовчанка» та організований РТУК ансамбль «Суцвіття», брали участь у багатьох значущих українських творчих форумах.
Два десятиліття тому Кам’янське товариство спільно з відділенням Міжнародної асоціації працівників культури та мистецтва започаткували міжнародний симпозіум художників «КамАрт», що перетворився на творчий проект, у рамках якого відбуваються виставки, конкурси та добродійні акції. А головне – художники та скульптори з різних країн, які побували на пленерах у Придністров’ї, несуть світу звістку про нашу республіку, оспівують її у творах мистецтва.
На жаль, 35-річчя Кам’янського РТУК ми зустрічаємо у складній зовнішньополітичній ситуації, яка негативно впливає на економіку Придністров’я, на суспільні процеси. Однак впевнена: потенціал районного товариства української культури не вичерпаний, попереду ще чимало корисних починань і важливих справ.
Валентина СТАСІШЕНА, голова Кам’янського РТУК.
Фото Ніни ПАНАЇДИ.