Минуло 34 роки від початку збройної агресії з боку Молдови проти мирного народу Придністров’я. З цієї нагоди в Тирасполі відбулися пам’ятні заходи.
На Меморіалі Слави придністровської столиці до церемонії покладання квітів, присвяченої сумній даті, залучилися Президент Вадим Красносельський, Голова Уряду Олександр Розенберг, Голова Верховної Ради Тетяна Залевська, перший Президент Iгор Смирнов, представники органів державної влади та громадських організацій, курсанти Військового інституту, суворовці та юнармійці. Вони зібралися на цьому священному місці, щоб ушанувати пам’ять загиблих героїв.
Нагадаємо, що під час збройного конфлікту в 1992 році – з березня до серпня – понад три тисячі жителів нашої республіки були поранені, 804 придністровці загинули, з них – 533 захисники та 271 мирний житель, а понад 1,5 тисячі громадян стали інвалідами. Десятки придністровців донині вважаються зниклими безвісти.
Заступник Голови Уряду Віталій Нягу в інтерв’ю журналістам прокоментував значення для республіки дати 2 березня:
«Мирні жителі стали на захист свого права жити на рідній землі та говорити рідною мовою. Загинуло понад 800 людей, громадян Придністров’я. Це не лише воїни, це і мирні громадяни, серед яких і діти, й жінки, люди похилого віку. Ми їх, звичайно, пам’ятаємо. Гіркоту втрат важко з часом пережити, але ми їх усіх пам’ятаємо, знаємо, вшановуємо своїх героїв».
Голова республіканської громадської організації «Союз ветеранів республіканської гвардії» Віктор Катареу розповів, що брав участь у бойових діях на дубоссарському та кошницькому напрямках. До лав дубоссарської роти Республіканської гвардії він вступив добровольцем після трагічних подій, що сталися 13 грудня 1991 року. Зранку того дня переодягнуті у форму гвардійців правоохоронці Молдови напали на пост, виставлений на Дубоссарському мосту, та на пост ДАІ під час виїзду з мікрорайону Лунга.
Віктор Григорович поділився інформацією щодо тих трагічних подій:
«Ми пішли захищати свій дім, сім’ї, рідних, близьких, жителів нашого краю. У нас виховання було таке, тому ми не могли залишатись осторонь, пішли захищати нашу республіку. Якби не було нас, хто пішов би захищати? Висів би румунський прапор, а ми спілкувалися б іншою мовою».
Важливим напрямком діяльності громадської організації є робота з молоддю. Захисник пояснив, що її члени відвідують заклади освіти, зустрічаються з учнями та студентами й розповідають їм, якою ціною здобули незалежність Придністров’я.
Поміж учасників пам’ятних заходів були і представники молодого покоління. Суворовець Андрій зазначив, що необхідно дбати про те, щоб юні придністровці зберігали правдиву історію про трагічні події 90-х років минулого століття. Юнак зазначив, що захисники Придністров’я є для нього особисто прикладом відданості Батьківщині.
Учасники меморіальної церемонії вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання і поклали живі квіти та вінки до могил загиблих у війні 1992 року, до Вічного вогню, монумента «Скорботна мати», до пам’ятників захисникам Придністров’я і воїнам-афганцям, а також до гранітних плит з іменами полеглих у Великій Вітчизняній війні.
Андрій КРАВЧЕНКО.
Фото автора.