Відокремлення – це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше – тире. Відокремлюються тільки другорядні члени речення.
Відокремлені члени речення відповідають на питання: а який саме? а як саме? де саме? а коли саме? а що саме? Вони уточнюють, конкретизують попередні члени речення або виділяються для посилення їхнього змісту і значення. Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними членами: Відвага наша – меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.
Відокремлюються означення:
а) виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, якщо стоїть після означуваного слова: Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір (Гр. Тютюнник);
б) що стоїть перед означуваним словом і має додаткове обставинне значення: Збуджені, натомлені після чесної праці, друзі вернулися в лісову хатину (К. Гордієнко);
в) непоширені, якщо вони стоять перед означуваним словом, перед яким інше означення: З буйним вітром, свавольним і диким, струнко рвуться кудись в далечінь… (П. Тичина);
г) у будь-якій позиції, якщо воно стосується особового займенника: Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами (М. Рильський).
Не відокремлюються означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом і не має обставинного значення: І збурений трудом прийдешній день людські тривоги й радощі приносив (Д. Луценко).
Відокремлюються додатки:
а) які вживаються зі словами крім, окрім, за винятком, включаючи, на відміну від, навіть, особливо і мають значення включення, виключення:
На відміну від свого батька з його співучою душею, Ольжич хотів бути маломовним… (У. Самчук);
б) які вживаються зі словом замість на позначення заміщення: Екскурсанти рушили у подорож літаком, замість поїзда.
Відокремлюються обставини:
а) виражені дієприслівниковим зворотом: Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині (М. Рильський);
б) виражені одиничними дієприслівниками на позначення додаткової дії, часу, причини, умови: Міцнію, беручи, віддавши – багатію (І. Муратов);
в) виражені іменниками з прийменниками (незважаючи на, на відміну від, завдяки, згідно з, внаслідок): Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч (М. Упеник).
УВАГА!
Не відокремлюються:
а) дієприслівникові звороти-фразеологізми: Працювати не покладаючи рук;
б) одиничний дієприслівник на позначення способу дії: Ідуть співаючи дівчата (Т. Шевченко).
Пунктуаційний практикум
Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Виділіть відокремлені додатки.
1. Учитель завжди підтримував Сашкове захоплення поезією особливо народною
(С. Плачинда). 2. Окрім посуду трипільці виробляли фігурки Матері-землі (В. Таїк). 3. Софія Київська – джерело для пізнання історії нашої культури зокрема мистецтва Київської Русі (Д. Горбачов). 4. Окрім друкованого в Україні «Богословника» Шевченко, перебуваючи в дяка, міг ознайомитися і з окремими творами художньої літератури (Б. Чайковський). 5. До сьогодні перших українських книжок дійшло небагато зокрема «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про Ігорів похід» невідомого автора, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.
6. Хлопець любив дерева, квіти, тварину, усе крім молока (Б. Лепкий). 7. За кошти князя Володимира Великого було придбано внутрішнє начиння Десятинної церкви включаючи ікони, хрести, посуд тощо (А. Багнюк).
Лінгвістичне дослідження
Прочитайте речення, виділяючи інтонацією відокремлені уточнювальні члени речення. Визначте, які це члени речення.
1. Коло гаю, в чистім полі, на самій могилі, дві тополі високії одна одну хилить (Т. Шевченко). 2. У жнива, у день жаркий, після косовиці, ми збирали колоски стиглої пшениці (В. Шевчук). 3. Отже, село звалось Луговиця, або Бабине Щастя. (Ю. Олійник). 4. Се батько Пугач, старець, або дід кошовий (П. Куліш). 5. Палиця з мотузкою може бути батогом, а може луком, тобто зброєю (П. Гірник.) 6. Небо густо-густо червоне, аж сизе (В. Винниченко). 7. В цих степах небо чисте, аж сяюче. Золотим, аж темним, клубком спустився рій на одну з наших верб (О. Гончар).
Вибірковий диктант
Прочитайте текст. Доберіть назву. Випишіть із тексту речення з уточнювальними членами. Поясніть вживання розділових знаків.
Недалеко від міста Чигирина, над річкою Тясмином, під великим лісом притулився хутір Хмельницьких на ймення Суботів. Заснував його Богданів батько, Михайло. Ходили там табуни диких коней, сайгаків, турів. Далі, ближче до моря, випасали свої отари овець і табуни коней волохи, турки, татари.
Гарно було тут господарювати, але небезпечно. Михайло Хмельниченко поставив двір міцний, завів господарство, жив заможно, у достатках. З дітей один тільки син Богдан Зиновій виріс. Меткий хлопець удався, сильний, як вогонь, скорий, розумний і дотепний, сміливий і завзятий.
Підучивши вдома, батько послав Богданка в Галичину, в колегію. Там учив він, окрім різних предметів, найбільше латинської мови, бо нею тоді всяке діловодство велося по судах, по урядах (За М. Грушевським).
Лінгвістичний експеримент
Поширте речення відокремленими уточнювальними членами. Визначте, який член речення вони уточнюють.
1. Унизу блідне золотиста жовтявість зелені (В. Винниченко). 2. До школи Сашко ходив далеченько (М. Вінграновський). 3. І всюди вас супроводжуватиме дух старовини, історії, віри й народної мудрості (О. Ірванець). 4. Нижче золотилися маківки монастиря, танули в кучерявих гаях (3. Тулуб).
Пунктуаційний практикум
Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділіть уточнювальні члени, визначте їхнє значення.
1. Саме тут на Київщині маленького Андрійка застала війна. 2. Недалеко той час, коли людина одержить у свої руки надзвичайне джерело сили атомну енергію (О. Марискевич). 3. Народився Олександр Потебня в Україні на Полтавщині (I. Семака). 4. Тут світло всюдисуще тобто божественне (С. Кримський). 5. Стежка піднімалася ще вище на саму гору, під якою западав Чорний яр (В. Врублевська). 6. А так по-злодійськи зустрічатися не варто (К. Мотрич). 7. Над Сашком пролітало обличчя Чепіжного, воно швидко летіло туди у степи у яри за Буг до лиманів (М. Вінграновськиій). 8. Це зараз на відстані кількох десятків літ пам’ять і зір малюють найбільш характерні картини тої пори (В. Гей). 9. Духовна культура зв’язана з матеріальною культурою міцними нитками хоч і невидимими (В. Русанівський). 10. Вони оті володарі посли купці поети лиш можуть наблизитися до трону, здаля покланятися (Р. Іванченко).
Дослідження – відновлення
Відновіть і запишіть текст, увівши з довідки опущені відокремлені члени речення. Визначте, які з них виконують роль уточнювальних.
Мені сьогодні щось не повелося з полюванням. Я був уже на своєму місці, … , коли мої очі запримітили якийсь ледве відчутний рух між високими стеблами оситнягу. Я притьмом зняв з плеча рушницю й присів, … . Прогримів постріл. Непорушна качка безсило занурила глибоко у воду голову, а коло неї безпорадно крутилися жовтенькі, пухнасті каченята, ….
Мені було прикро, що я, …, забив її і посиротив недолітків-чирят. Але нема чого робити. І я, … , побрів підбирати свою здобич. Коли я став наближатися, каченята кинулись урозтіч, і тільки одне не знало чогось, куди йому кинутись. Я обережно, … , взяв його. Проте маленька пташина, … , виявилася завзятою і не хотіла без бою віддаватися. … чирятко силкувалося дряпатися своїми маленькими ніжками, дзьобало тупим холоднуватим дзьобиком мого вказівного пальця, … . Та це не могло йому зарадити.
Надвечір я повернувся на село, щоб вечірнім пароплавом повернутись до Києва. На березі, … , я вийняв чиря з сітки, щоб востаннє перед дорогою спробувати напоїти його. Я опустив руку з чирям у воду, але воно навіть не нахилилося до води (За Б. Антоненком-Давидовичем).
Довідка: не завдаючи мені ані найменшого болю; недалеко пристані; хлюпаючи чобітьми у мілкій воді; проти середини озера; тихо спускаючи пальцем запобіжника на бойовий удар; ця пухнаста кулька життя; перелякані громом мого пострілу; намагаючись не притиснути тендітні розпростер-
ті крильця; не роздивившись; схоплене за тулуб.
Дослідіть, як впливають на зміст і стилістичне забарвлення тексту уточнювальні члени.
Розподільний диктант
Запишіть речення у такому порядку:
1) з відокремленими означеннями; 2) з відокремленими прикладками; 3) з відокремленими додатками; 4) з відокремленими обставинами; 5) з уточнюючими членами речення.
Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя, з води й піску і голосно кричить з нестями, обсмалений і молодий (Б. Антонович). Під нами прокидався туман, а над нами падало листя – золоті сльози осені (М. Старицький). Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль (Панас Мирний). Окрім гри на сопілці, Хома Провора дуже любив і пісні (І. Шаповал). Там, на березі, гуляли інколи великі птахи – журавлі та чаплі (О. Іваненко).
Мовознавча гра «УТОЧНИ ВИЗНАЧЕННЯ»
Прочитайте визначення лінгвістичних понять.
Чи однозначно вони сприймаються?
Уточніть поняття, вводячи в них відокремлені додатки.
1. В односкладних реченнях, окрім … , граматична основа складається з одного головного члена у формі присудка. 2. В українській мові всі самостійні частини мови є змінними, за винятком … .
3. Вставні слова і словосполучення, включаючи … , можуть надавати реченню різних значень. 4. Речення, до складу якого, крім … , входять один або кілька другорядних членів, називається поширеним. 5. Синтаксис – це розділ науки про мову, що вивчає будову синтаксичних одиниць, зокрема …. 6. У реченні, крім … , може мати місце і сурядний зв’язок, яким поєднуються однорідні члени.
Матеріал для вчителя. 1 – називних; 2 – прислівника;
3 – вставні речення; 4 – головних членів; 5 – словосполучення й речення; 6 – підрядних зв’язків.
Наведіть приклади визначень математичних, фізичних або біологічних понять, у яких уживаються відокремлені прикладки.
Лінгвістична гра «ТАК ЧИ НІ»
Свою згоду чи незгоду із запропонованими вчителем твердженнями висловіть словами «так» чи «ні», обґрунтуйте відповідь.
1. За винятком Карпатських гір на заході та невеликого Кримського кряжа на півдні, 95 % території України – це рівнина.
2. Окрім Дніпра, своє ім’я «запозичили» й інші річки.
3. Найменша кількість опадів зафіксована на Азовсько-Чорноморському узбережжі, за винятком району озера Сиваш.
4. Усі річки України належать до Азовсько-Чорноморського басейну, включаючи
Західний Буг.
5. Окрім річок, велику частину водних запасів України становлять 3 тис. озер, 80 водосховищ і 20 тис. ставків.
6. Концентрація солі в деяких озерах, зокрема в Перекопському та Сиваші, сягає 200–240 %.
7. У місцях впадання річок утворюються лимани, зокрема Дністровський, Хаджибейський, Куяльницький, Дніпровський.
8. На узбережжі Криму розташовано багато санаторіїв, пансіонатів, за винятком дитячих (З енц.).
Матеріал для вчителя. Хибні твердження: 3, 4, 7.
Тетяна ШЕРВІНСЬКА.