На 1991 рік припало формування абсолютної більшості державних інститутів молодої республіки, яка оголосила себе незалежною та суверенною. Тому невипадково, що на 2026-й випали численні ювілеї органів державної влади, міністерств та відомств. Серед них і Комітет державного контролю, який став предтечею нинішньої Рахункової палати.
Цей орган був створений 26 березня 1991 року. Саме тоді народні обранці ухвалили Постанову «Про затвердження Закону ПМРСР «Про Державний контроль Придністровської МРСР». Нова структура розпочала роботу при Верховній Раді першого скликання. І це зовсім не випадково, оскільки саме за законодавчим органом Основним законом республіки закріплені контрольні функції.
Подана інформація буде неповною, якщо не сказати кілька слів про її творця та першого голову Андрія Манойлова. Взагалі ця неординарна особистість мала безпосереднє відношення до створення відразу двох державних органів, які посідають найважливіше місце у владній піраміді, – Рахункової палати й Міністерства державної безпеки. На жаль, Андрій Пантелійович рано пішов з життя.
НЕОБХІДНИЙ ВІДСТУП. Андрій Манойлов – корінний тираспольчанин, який виріс у суворих умовах повоєнних років, син залізничника, роботяга у кращому значенні цього слова. Автослюсар за фахом, він керував самоскидом, очолював одну з бригад відомого на весь колишній Радянський Союз «Тираспольтрансу», був новатором виробництва.
На початку 90-х Манойлов став лідером народного руху опору, який набирав сили та політичної ваги. За його безпосередньої участі в Парканах 2 червня 1990 року було організовано перший у придністровській історії з’їзд депутатів усіх рівнів, пізніше – 17 березня 1991-го – і всесоюзний референдум. Андрій Пантелійович був членом ОРТК «першого призову» та депутатом Верховної Ради I скликання, входив до складу різних комісій і делегацій, обстоюючи інтереси придністровців як у республіці, так і за її межами.
Манойлов «приклав руку» до створення різних органів та інституцій нової державної влади. Його зусиллями, зокрема, було сформовано власну систему держконтролю. Андрій Пантелійович, очолюючи Комітет державного контролю, стояв на захисті інтересів держави, республіканського бюджету, дбав про потреби підлеглих. І по сьогодні наступник цього відомства – Рахункова палата – розміщується в будівлі, зведеній за його ініціативою та безпосередньою участю. Очевидці згадують, що коли оздоблювальні роботи наближалися до завершення, він якось висловився, що ця будівля стане йому пам’ятником. На жаль, незабаром ці слова виявилися пророчими… Людина пішла в небуття, а справа її живе ось уже понад тридцять п’ять років.
Новостворена система пропрацювала у своєму статусі до 7 серпня 2002 року. Цього дня було підписано ухвалений Верховною Радою Закон «Про Рахункову палату ПМР». І нині в Рахунковій палаті зазначають, що саме Андрій Пантелійович зробив найбільший внесок як у створення, захист і становлення придністровської держави, так і в організацію системи державного контролю.
З того часу Рахункова палата республіки є постійно чинним органом державного фінансового нагляду. Ця структура заснована Верховною Радою для здійснення моніторингу за виконанням законодавчих та інших нормативних актів, які регулюють використання державних фінансових коштів і державної власності, насамперед республіканського та місцевих бюджетів.
До того ж головний аудитор республіки, зберігаючи й розвиваючи основні засади діяльності Комітету держконтролю, покликаний розв’язувати якісно нові завдання під час здійснення експертно-аналітичних і контрольних заходів у сфері формування й використання прибутків держави, оцінки ефективності управління державною та муніципальною власністю, функціонування банківської та страхової систем, тісно співпрацюючи з правоохоронними органами.
Відповідно до Закону «Про Рахункову палату ПМР», її голова призначається на посаду Верховною Радою строком на 7 років з правом призначення на другий термін. У різні роки після Андрія Манойлова органи держконтролю очолювали Анатолій Кушко та Світлана Ізместєва.
Олександр ЗАВЕЛЯ.