ВЕСНА 1944-ГО НАЗАВЖДИ УВІЙШЛА В ІСТОРІЮ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ЧАС ВИЗВОЛЕННЯ ВІД НІМЕЦЬКО-РУМУНСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ.
Майже три роки наш край перебував під тяжким гнітом загарбників. Із серпня 1941-го придністровські землі входили до складу так званого губернаторства Трансністрія. Це був страшний час вбивств тисяч мирних людей, насильницького переселення, примусової праці. Окупаційна адміністративна система вивозила з населених пунктів обладнання заводів і підприємств, майно колгоспів і соціальних установ. Безжально відбирали все хоч трохи цінне й у населення. Край цим та іншим злочинам німецько-румунських загарбників та їх посіпак був покладений навесні 1944 року, коли Червона армія під час масштабного наступу досягла Дністра та змусила вермахт і його союзників відступити на захід.
Визволення Придністровського краю почалося з Кам’янщини. Місцеві підпільники зуміли зберегти кілька радіоприймачів (їх окупанти вилучили у населення ще в 1941-му) й уважно стежили за станом справ на фронті. За повідомленнями Радінформбюро патріоти друкували листівки, які поширювали не тільки у своєму районі, а й у сусідніх, вселяючи в жителів віру в те, що СРСР бореться з ворогом, відвойовує свої землі й обов’язково переможе у війні. Знаючи справжні обставини, підпільники чекали наступу Червоної армії, і 17 березня, коли було встановлено зв’язок із розвідниками партизанського загону «Радянська Молдавія», вирішили взяти під контроль склади з продовольством, підготовленим окупантами для вивезення з Кам’янки. Наступного дня партизани під командуванням Якова Мухіна увійшли до села Окниця. Звідти попрямували в Кузьмин, на околиці якого визволителів зустрічали майже всі мешканці.
У Кам’янку загін увійшов 20 березня і допоміг підпільникам витримати чисельні атаки гітлерівців до підходу радянської бронетанкової та піхотної гвардії. Бої тут тривали до 23 березня. Цього ж дня були звільнені Подойма та Подоймиця, Рашків і Катеринівка. А 24-го радянські танки з партизанами на броні увійшли в Рибницький район.
Відтоді в пам’ятні березневі дати мешканці сіл і міста щороку відзначають свято, яке за значенням наближається до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Мітинг, присвячений 82-й річниці визволення Кам’янського району від німецько-румунських загарбників, відбувся біля Меморіалу Слави у міському парку. В ньому взяли участь керівники району, депутати Верховної та місцевої Рад, представники трудових колективів і громадських організацій.
Глава держадміністрації Сергій Сокирка підкреслив, що визволення – одна з важливих сторінок вітчизняної історії. Він нагадав про внесок земляків у боротьбу з фашизмом:
«У роки Великої Вітчизняної війни на фронт пішли понад 7 000 мешканців району. Вони були й залишаються справжнім прикладом мужності та патріотизму для нащадків. Особлива наша гордість – Герої Радянського Союзу Петро Вершигора, Іван Коваль, Федір Жарчинський, Іван Солтис і повний кавалер ордена Слави Іван Крачевський. Ми з глибокою вдячністю згадуємо воїнів-визволителів і трудівників тилу, всіх, хто відстояв свободу й незалежність рідної землі, подарував нам мирне небо та можливість жити, працювати й будувати майбутнє».
Голова міськрайради народних депутатів Олег Бурлака підкреслив, що важливо зберігати та передавати молоді правдиву інформацію про Велику Вітчизняну війну. Адже історична пам’ять – це сполучна ланка між поколіннями, запорука збереження миру і злагоди на нашій землі.
Про те, що подвиг визволителів і нині надихає юне покоління, свідчила активна участь робітничої молоді, школярів і студентів у меморіальних заходах. Вони пронесли портрети фронтовиків у колоні «Безсмертного полку», долучилися до акції «Георгіївська стрічка», відвідали музеї та побували на екскурсіях пам’ятними місцями. Одним із найяскравіших моментів став мотопробіг, організований місцевим рухом «Вершники доріг».
«Ця дата вельми важлива, вона нагадує нам про мужність і стійкість дідів і прадідів, їхню безмежну любов до рідної землі. Щоб ушанувати пам’ять захисників, ми вирішили відвідати меморіали в місті та селах. Запропонували приєднатися до пробігу всім, хто знає історичну правду про Велику Вітчизняну війну, прагне зберігати її», – розповів керівник моторуху Андрій Мазур.
У всіх населених пунктах Кам’янщини цими березневими днями мешканці несли квіти та вінки до пам’ятників, біля яких горить Вічний вогонь, до могил воїнів-визволителів і жертв фашизму, до меморіальних плит з іменами понад 1 500 земляків, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної. На жаль, героїчних учасників тієї війни в районі вже нема, але їхній неперевершений подвиг і на сьогодні залишається моральним орієнтиром для нащадків.
Ніна ПАНАЇДА
Фото автора.