Року придністровського народу і 82-й річниці визволення території Придністров’я від німецько-фашистських загарбників присвятили республіканську педагогічну конференцію «Формування придністровської громадянської ідентичності: історичний і педагогічний аспекти».
Подія під егідою Міністерства просвіти відбулася у Палаці Республіки, що також підкреслює її актуальність, значення і масштаб. Керівник відомства Світлана Іванишина виступила з доповіддю «Історична освіта як основа формування придністровської громадянської ідентичності». Вона зазначила, що місія сучасної школи полягає не тільки в тому, щоб дати учням певну суму знань, а й виховати людину та громадянина.
Для цього в республіці затверджено Концепцію виховання дітей та молоді до 2030 року. Вона передбачає роботу за вісьмома напрямами: від цивільного та патріотичного виховання до духовно-морального, екологічного та професійного. Його ефективну реалізацію забезпечують методичні рекомендації, семінари та форуми, які проводяться для освітян. Успішно стартували кілька проектів. Серед них «Діалог на рівних», який реалізується в організаціях освіти в межах класних годин під девізом «Сьогодні школяр – завтра громадянин». Основний формат їх проведення – розмова, щира бесіда, найчастіше за участю запрошених гостей, або інтелектуальна гра, що передбачає відповідну теоретичну підготовку.
Світлана Миколаївна підкреслила, що історичні джерела відіграють важливу роль у вивченні історії, забезпечуючи достовірні дані про минуле людства.
Кандидат історичних наук, заступник декана з наукової роботи факультету державного управління і соціально-гуманітарних наук ПДУ ім. Т. Г. Шевченка В’ячеслав Содоль поінформував учасників конференції про боротьбу народу за свою ідентичність у роки Великої Вітчизняної війни.
З першого дня війни у небі Придністров’я боровся з ворогом уродженець с. Валя-Адинке, командир ескадрильї 55-го винищувального авіаційного полку старший лейтенант Семен Хархалуп. Загинув він 29 червня у нерівному повітряному бою над рідним селом.
У липні 1941 р., незважаючи на брак часу і транспортних засобів, з Тирасполя вдалося відправити на схід країни частину верстатів, силових установок, електроустаткування механічного заводу ім. Кірова, консервні заводи ім. 1 Травня та ім. П. Ткаченка. З Рибниці було евакуйовано обладнання цукрового заводу, а з Бендер – частково консервного, маслоробного та лісотарного заводів. Обладнання великого консервного заводу у с. Глине було демонтоване. Загалом, евакуація робітників та спеціалістів, паралізаційні заходи створили для противника серйозні перешкоди у використанні економіки Придністров’я для загарбницьких цілей.
Після вступу ворога на землю Придністров’я та початку окупації в активну боротьбу з румунськими фашистами вступили сотні підпільників. Лише у Кам’янському районі діяло 13 підпільних організацій та груп. Зокрема, як свідчить статистика, у складі Кам’янської підпільної організації проти ворога боролися 35 українців, 33 молдаванина, 4 росіянина, представники інших народів.
Історик наголосив, що виступаючи пліч-о-пліч проти окупантів, молдавани, українці, росіяни, болгари захищали також і свою придністровську ідентичність, зробивши черговий значний крок до формування власної політичної нації, яка створила 2 вересня 1990 року свою власну державу.
Підсумком конференції стало ухвалення резолюції. У ній зазначається, що у змісті історичної освіти необхідно посилити республіканський компонент, наголошується також важливість виховних зусиль школи та сім’ї, її роль у передачі культурних традицій як частини «національного коду», від покоління до покоління.
Володимир ДАНИЛОВ.
Фото автора.