Ворог у півтора кілометрах від тракторного заводу, в селищі Меліоративний.
Загін ополченців мав завдання вибити німців із населеного пункту.
Бій зав’язався біля селища, на підступах до нього.
Ополченці пішли в атаку. Серед них була і командир відділення – Ольга Ковальова.
Гітлерівці відкрили по атакуючих сильний вогонь з кулеметів і мінометів…
Довелося залягти.
Притиснулися ополченці до землі, підняти голови не можуть. Дивляться – німці пішли в атаку. Ось-ось обійдуть їх.
У цей час бійців ланцюгом повідомили, що загинув командир загону.
І тоді Ольга Ковальова вирішила підняти бійців у контратаку. Постала вона на весь зріст і крикнула:
– За мною, товариші! Не пропустимо ворога до нашого заводу! У наше місто!
Почули робітники заклик Ковальової Ольги, піднялися і кинулися назустріч підступному ворогові.
– За рідний завод! За наше місто!
За Батьківщину! Ура!..
Вибили гітлерівців із заводського селища.
Багато ополченців полягло в тому бою. Загинула і Ольга Кузьмівна Ковальова.
На честь героїв-ополченців біля заводських прохідних встановлені пам’ятники.
На мармурових плитах викарбувані імена тих, хто віддав життя у боях за місто, за рідний завод.
Йдуть на завод робітники і клянуться полеглим працювати так, щоб не зганьбити їхньої військової честі.
Повертаються зі зміни – подумки доповідають, що зроблено за трудовий робочий день.
На тракторному заводі біля центральної прохідної встановлений справжній танк Т-34.
Такі бойові машини випускали тут у війну.
Коли ворог підійшов до міста, танки прямо з конвеєра прямували в бій.
Чимало героїчних подвигів здійснили радянські танкісти у дні Великої Вітчизняної війни.
Володимир БОГОМОЛОВ