Напередодні Дня Перемоги в Дубоссарській школі № 2 відбулися декада історії та акція «Георгіївська стрічка». У ці дні школа немов наповнилася особливою атмосферою – поваги, вдячності та живої пам’яті про Велику Вітчизняну війну.
Учителі історії та суспільствознавства Олена Гиря та Лариса Сирбул разом з учнями підготували насичену програму заходів. У класах проводилися тематичні години, вікторини, конкурси, діти створювали стінгазети, виготовляли медалі та «пелюстки Перемоги». Навіть польова кухня стала частиною цього тижня – школярі готували на багатті солдатську кашу та чай, доторкаючись таким способом до історії через прості, але такі важливі деталі.
Найкращі дитячі роботи за традицією зберігаються у шкільному музеї, а їхніх авторів вшановують на загальношкільній лінійці.
■ «Ми проводимо такі заходи, щоб діти пам’ятали та шанували наших ветеранів. Пам’ятали фронтовиків, які віддали життя за наше майбутнє, за мирне небо над землею, щоб історія ніколи не забувалася», – зазначила Лариса Сирбул.
Надзвичайно важливо, що до подій у ці дні залучені всі – від молодших школярів до старшокласників. Старші діти проводять для малюків невеликі бесіди, розповідають про значення Георгіївської стрічки, дарують символи пам’яті та буклети.
Активну участь бере загін «Волонтери Перемоги», який діє у школі вже не одне десятиліття. Нині його очолює вчителька англійської мови Катерина Скліфос.
■ «Усе, що пов’язано з Великою Перемогою, – це важлива частина виховної роботи. Діти з задоволенням беруть участь у заходах, бачать реакцію людей, розуміють, наскільки це важливо. У нас залишилося всього двоє ветеранів у місті та районі – Володимир Зайчук і Володимир Костенко. Ми намагаємося підтримувати з ними зв’язок. Для дітей це безцінний досвід – чути живу історію з перших вуст», – розповіла педагог.
Напередодні свята волонтери відвідали ветерана Великої Вітчизняної війни Володимира Таламоновича Костенка. Він мешкає у приватному будинку разом із дочкою, і школярі регулярно допомагають родині по господарству. Цього разу діти перекопали город, прибрали двір та упорядкували клумби.
Незважаючи на поважний вік, Володимир Таламонович залишається людиною з добрим характером і почуттям гумору. Він завжди радий гостям, ділиться спогадами про воєнні роки та мирне життя.
Народився у 1927 році в Черкаській області. У 1944-му був призваний на фронт, служив у прикордонних військах НКВС, брав участь у визволенні Західної України та Польщі. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня та медаллю «За Перемогу над Німеччиною».
Після війни переїхав у Дубоссари, працював на будівництві ГЕС, на бурінні артезіанських свердловин. За сумлінну працю був удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора. Володимир Таламонович, зустрічаючись із молоддю, дає юнакам і дівчатам слушні поради, напутні слова:
■ «Ви живете в красивому місті, на прекрасній землі, де живуть добрі люди – придністровці. Любіть свій край, свою Батьківщину і робіть її ще кращою!».
Участь у волонтерському русі для самих школярів означає і формування особистої історії пам’яті, й посильну допомогу людям старшого покоління.
■ «Я вважаю, що волонтери потрібні завжди. Ми беремо участь у заходах, зустрічаємося з ветеранами, здійснюємо догляд за могилами фронтовиків. У мене двоє прадідусів-фронтовиків – Володимир Путенко та Петро Баркар. Для нас дуже важливо зберігати пам’ять про наших предків, які боролися з фашистськими загарбниками і перемогли їх», – поділилася учениця Ксенія Гиско.
Щороку волонтери беруть участь у міжнародних заходах, як от: «Диктант Перемоги», «Сад пам’яті». У подальших планах є проведення акції «Вулиці героїв», у межах якої вони розповідатимуть мешканцям міста про героїв Великої Вітчизняної війни, на честь яких названі вулиці в Дубоссарах. Усі ці справи плануються і проводяться не заради звітів. Це щира праця серця. І саме в ній – справжня пам’ять, яка не тьмяніє з роками.
Надія ПОЛОНСЬКА.
Фото автора.