У затишному сквері міського Палацу культури ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій, удови та діти ветеранів ділилися своїми спогадами про ті трагічні роки, раділи, що можуть відзначити чергову річницю світлого свята Перемоги.
Привітати їх прийшли Президент Вадим Красносельський, Голова Верховної Ради Тетяна Залевська, заступник Голови Уряду Віталій Нягу, перший Президент Iгор Смирнов, глава державної адміністрації Тирасполя і Дністровська Iлона Тюряєва.
Зі словами глибокої вдячності до присутніх звернувся Вадим Красносельський:
■ «Перемога у Великій Вітчизняній війні далася радянському народові занадто великою, дорогою ціною. Я хочу сказати, і це доводять багато документів, що, звичайно ж, перемога кувалася не лише на фронті. На неї працювали і в колгоспах, і на виробництві – скрізь. Проте я хочу сказати про ветеранів. Я пам’ятаю, скільки було ветеранів у часи нашої юності. Молоді чоловіки приблизно мого теперішнього віку. Великі святкові колони. Ми дивилися і пишалися ними. Для нас це були люди надзвичайної мужності. Переможці. Сьогодні серед нас, тут, у Придністров’ї, залишилося лише шість ветеранів – саме безпосередніх учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни. Шестеро. Вони є серед нас. Я хочу побажати здоров’я ветеранам і довголіття. Вам не треба чинити нових подвигів. Ваш подвиг – жити та радувати нас своєю присутністю на цій землі».
Вадим Миколайович побажав придністровцям здоров’я, добробуту та мирного неба.
Ветеран Великої Вітчизняної війни, тираспольчанин Костянтин Іванович Пуганов потрапив на фронт у вересні 1944-го. Тоді йому було лише шістнадцять. Служив на флоті матросом, знешкоджував і знищував німецькі та румунські міни у Чорному морі. Пізніше він закінчив військово-морське училище. Став капітаном 2-го рангу і прослужив на флоті 34 роки. Нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною» та багатьма іншими відзнаками.
Костянтин Пуганов зазначив, що радянський флот ефективно знищував морські комунікації противника. Це вплинуло на загальний перебіг збройної боротьби на приморських напрямках
радянсько-німецького фронту. Ворог був позбавлений можливості поповнювати угруповання своїх військ, часом зривалися терміни ведення наступальних дій і обмежувалися оборонні можливості цих угруповань. Наприклад, потоплення одного середнього танкера зривало заправку паливом 1,5 тис. бомбардувальників або 5 тис. винищувачів супротивника. Основними силами флоту, які руйнували морські комунікації противника під час війни, були авіація та підводні човни, дії яких доповнювалися іншими родами військ.
Ветеран переконаний у тому, що молоде покоління має якомога частіше спілкуватися з учасниками бойових дій, а суспільство – піклуватися про його виховання і просвіту.
У роки лихоліття ветеран Володимир Iванович Громов був кулеметником уславленої 8-ї гвардійської Панфіловської дивізії. Серед його нагород – два ордени Вітчизняної війни, орден Слави III ступеня.
Захисник Батьківщини розповів, як повів бійців в атаку, бо офіцерів майже не було, як у смертному бою залишився зовсім один і строчив із двох кулеметів:
■ «З кулеметів стріляв по черзі – то з ручного, то зі станкового. Усіх наших тоді німці поклали. Один я залишився. Самохідки підійшли та допомогли мені. Інакше, можливо, й не вижив би, – поділився спогадами ветеран. – У лісі в Латвії й зустріли Перемогу. Вночі 8 травня чуємо: постріли, ракети… Подумали, що ворог знову наступає. А це радісна звістка! Зібрали все, що в кого було, на імпровізований стіл і відсвяткували, звісно».
На «Землянці» ветеранів і гостей пригощали смачною ароматною гречаною кашею з польової солдатської кухні. Тематичний музичний супровід святкового заходу забезпечували творчі колективи та солісти закладів культури Тирасполя, які виконали усім відомі пісні: «Темная ночь», «На безымянной высоте», «Майский вальс» та інші популярні композиції.
Андрій КРАВЧЕНКО.
Фото автора.