29 жовтня виповнилося 100 років Всесоюзному Ленінському Комуністичному Союзу Молоді (ВЛКСМ). Діяльність цієї організації залишила в пам’яті наших сучасників багато приємних спогадів.
Чобручанин Олексій Береза збирає відомості про історію села, і комсомольська тематика йому добре знайома. Його брат Анатолій був комсомольським ватажком у колгоспі ім. Леніна с. Чобручі. Сам Олексій Васильович теж завжди був в авангарді молодіжного руху. Йому дорогі й зрозумілі слова відомої пісні «Не розстанусь з комсомолом, буду вічно молодим».
1 квітня 1923 року вважається днем народження Слободзейського райкому комсомолу, першим секретарем якого був Микола Троян. Районна організація на той час підпорядковувалася Тирасполю, вона об’єднувала п’ять комсомольських осередків, які налічували 44 члени КСМ і 12 кандидатів. Наприкінці травня 1924 року відбулася перша комсомольська конференція Слободзейського району. В роботі молодіжного форуму взяли активну участь 84 комсомольця і два комуніста. У матеріалах конференції зазначалося, що секретарями комсомольських організацій на той час були: в селі Глине – Ілля Бондар, у Чобручах – Павло Довбиш, у Коротному – Іван Хинкін, а в селі Слободзея – Володимир Смирнов.
Величезну роль відіграв комсомол у соціалістичній перебудові села, в боротьбі з кулаками. У березні 1928 року на V районній комсомольській конференції в доповіді секретаря райкому Тихона Ніцуляса зазначалося, що необхідно активніше формувати комсомольсько-молодіжні колективи, залучатися до проведення посівної кампанії, роз’яснювати населенню необхідність зрошування полів тощо. Особливу активність проявили комсомольці району в період масової колективізації (1929–1930 рр.): функціонували хати-читальні, в яких комсомольці навчали сільських жителів грамоти, роз’яснювали селянам, особливо молоді, вигідність колективної обробки землі, організовували допомогу у проведенні хлібозаготівель.
Після закінчення Балтського педагогічного технікуму в 1930 році комсомольці В. Береза, А. Орловський, В. Жикул та інші були направлені на роботу в селі Чобручі. Вони брали активну участь у житті сільчан: організовували різноманітні гуртки, колективи художньої самодіяльності, ставили вистави, навчали дітей та дорослих грамоти. Комсомолець В. Жикул був редактором газети колгоспу «Молдова Сочиалистэ». У 1938 році його призначили директором школи, а в наступному – нагородили медаллю «За трудову доблесть».
Певне значення мав для комсомольської організації району I з’їзд ЛКСМ Молдавії, що відбувся у Кишиневі 15–16 березня 1941 року. 230 делегатів форуму представляли більш ніж 25-тисячну армію комсомольців республіки. Делегатами від Слободзейської організації були Василь Градинар – секретар комсомольської організації с. Паркани, член бюро РК ЛКСМ з 1937 року, а також відомі активістки Марія Лісова і Катерина Шестопалова.
На початку Великої Вітчизняної війни буквально за кілька днів до лав Червоної Армії пішли близько тисячі юнаків і дівчат району. Молодь, що залишилася вдома, допомагала партійним і господарським керівникам організовувати евакуацію народного добра.
Комсомольці району відважно билися на фронтах Великої Вітчизняної війни. Серед захисників Брестської фортеці був і наш земляк старшина С. Тоніцой з с. Глине; С. Болгарин з Коротного здобув почесне звання Героя Радянського Союзу, А. Чичик з Карагаша та П. Ємельянов зі Слободзеї – стали повними кавалерами ордена Слави. У кровопролитних боях за Севастополь Марія Лісова винесла з поля бою 21 пораненого бійця. Рятуючи військове майно, О. Мазур зі Слободзеї геройськи загинула в Болгарії.
Велика група молоді району була відзначена високими урядовими комсомольськими нагородами. У 1948 році трудовими досягненнями прославився дружний комсомольсько-молодіжний колектив колгоспу ім. Сталіна, очолюваний Анастасією Негрецькою. Сама Анастасія удостоїлася високого звання Героя Соціалістичної Праці. Комсомолка з цього ж колгоспу Євдокія Погоня була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Комсомолки Марія Бирка з колгоспу ім. Ворошилова (с. Чобручі) за врожай 47,3 центнера кукурудзи з гектара нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради МРСР, а Варвара Мунтян за високі надої молока – Почесною грамотою райкому комсомолу.
Комсомольці були зачинателями добрих справ і традицій, комсомольських весіль, трудових починань тощо. Хоча і минуло вже багато часу, але в пам’яті людській комсомольський рух залишив помітний слід.
З відомостями з історії комсомолу ознайомився
Олег ГАВРИЛЕНКО.