Наближався Великдень. Діти збиралися разом і весь день розфарбовували писанки. Такі вже гарні були ті кольорові яєчка! …Якоїсь миті, уже перед самісіньким святом, серед писанок почувся плач. Плакало біле, ніким не розфарбоване Яєчко. Було воно невеличке і дуже тендітне, а так –нічого особливого, звичайнісіньке яйце. Почувалося сумним і нещасним, покинутим усіма. Діти поспішали й забули його розфарбувати. Яйце втратило будь-яку надію потрапити до заповітного великоднього кошика.
– Ти чого всім настрій псуєш? –озвалася до Яйця втомлена і напівзгорблена воскова Свічка.
– Тому що забули про мене.
– Сьогодні ще теж малюють писанки.
– Аякже! Писачок надто втомлений. До того ж, писанок багато. Я зайве.
– Писачок у нас безвідмовний, – запевнила Свічка і попрямувала до шухляди, у якій спав її приятель.
– Ти спиш? – звернулася несміливо.
– Дрімаю, – усміхнувся Писачок і, потягуючись, визирнув із шухляди.
– Уже відпочив від учорашньої праці?
– Звичайно.
– Потрібна твоя майстерна рука, – Свічка привела за руку заплакане Яйце.
– Забули розфарбувати!
Писачок оглянув його з усіх боків, поправив на собі фартух, охоче потер руки і заспокоїв Яйце:
– Не сумуй. Ти будеш справжньою Королевою Писанок!
Писачок вишикував фарби, потиснув Свічці руку – і робота закипіла.
Червона фарба вимальовувала квіти, синя – виводила смужки, жовта – прикрашала яєчко кружечками, а зелена й фіолетова – наввипередки малювали хрестики й листочки.
Нарешті робота професіоналів була завершена! Фарби плескали в долоні і радісно оглядали новонароджену Писанку:
– О, панночко Писанко! Ви така гарна, просто чарівна!
– Очей не відведеш!
– Така барвиста!
– Така яскрава!
– Ви – Королева Писанок!
Писанка крутилася перед великим дзеркалом і скромно усміхалася:
– Дякую вам, друзі!
– Здається, ми про когось забули, – занепокоївся Писачок.
І тут усі згадали:
– Про Молитву!
– Не можна починати такої важливої роботи без Молитви, – повчально хитав головою мудрий Писачок і потирав підборіддя.
– Вибач нам, Боже! – звела до Неба очі Королева Писанок.
Усі повторили:
– Вибач нам! У майстерні запанувала тиша. Кожен: і фарби, й Свічка, і Писачок, і Королева Писанок промовляли свою Молитву вдячності. Люди збирали кошики. Дивовижної краси Писанка з нетерпінням чекала на своїх господарів.
Наталія СИРОТИЧ.