День пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія наша республіка зустріла під передзвін дзвонів. У східних слов’ян він називається Днем слов’янської писемності та культури. Це церковне і загальнонародне свято християнської освіти, рідного слова й рідної культури. Як сказав знаменитий російський літописець Никон Печерський, навчаючись різних наук рідною мовою, люди пожинають те, що було посіяне стародавніми просвітителями Русі, які сприйняли писемність від перших учителів слов’янських народів – святих Кирила і Мефодія.
Уперше ень слов’янської писемності та культури почали відзначати в Болгарії в 1857 році. У Росії – в 1863-му. За радянських часів ця дата була незаслужено забутою. Свято було відроджене в 1986 році, а в 1991-му за Указом Президента РФ набуло державного статусу. У Придністров’ї після довгої перерви його відзначили в 1990 році, а через 4 роки воно стало в ПМР офіційним.
У ПДУ ім. Т. Г. Шевченка практично кожного року День слов’янської писемності та культури відзначається науково-практичними форумами лінгвокультурного плану: конференціями, симпозіумами, семінарами, читаннями. От і цього року 24 травня тут була проведена Республіканська науково-методична конференція «Слов’янський акцент у сучасній мовній культурі Придністров’я». Її організаторами стали кафедра російської мови та міжкультурної комунікації філологічного факультету і Російський центр ПДУ. Захід проводився в онлайн-форматі.
Відкриваючи конференцію, в. о. декана філологічного факультету Оксана Єремєєва привітала всіх і поздоровила учасників форуму з Днем слов’янської писемності та культури. Вона зазначила: «Це свято просвіти, свято рідного слова, рідної культури, літератури. Сьогодні ми з вдячністю згадуємо наших просвітителів – братів Кирила і Мефодія, які є творцями першої слов’янської азбуки, основи слов’янської культури. Велика спадщина, яку залишили вони як засіб єднання всього народу, відкрила шлях до досконалості та просвіти слов’ян. Дбайливе ставлення до рідного слова має дуже велике значення». Оксана Володимирівна висловила надію на те, що конференція сприятиме розвитку діалогу культур і збереженню християнських традицій.
Потім завідувачі лінгвістичних кафедр філфаку вітали аудиторію українською, молдавською, болгарською та польською мовами. Перш ніж приступити до викладу основної доповіді, слова вітання адресувала присутнім і завкафедри російської мови та міжкультурної комунікації професор, доктор наук Катерина Погорєла, зазначивши, що «…культурна значущість свята неоціненна досі». «Без мови, без культури жоден народ не може себе ідентифікувати в цьому світі. Він не може себе позиціювати як особлива культурна група, повз яку не може пройти ніхто. Ті кордони, що нині зводяться між країнами слов’янського світу, свідчать про зароджувану кризу у славістиці та можливу втрату слов’янської ідентичності окремими народами. Слов’янський світ не повинен допустити такого розвитку подій. Тому сьогодні необхідно голосно говорити про це і доводити, що слов’янський світ був, є і буде існувати», – резюмувала вона.
Її доповідь «Слов’янський компонент лексичної системи офіційних мов у Придністров’ї» уважно вислухали учасники. У ній вона пропонувала знайти основу духовної єдності соціокультурної спільності Придністров’я, визначитися з часткою слов’янського компонента лексичної системи офіційних мов і зрозуміти своєрідність мовної ситуації в республіці.
Далі про проблему формування професійної культурної та комунікативної компетенцій у студентів-іноземців доповідала завідувач кафедри російської мови та соціально-культурної адаптації Волгоградського державного медичного університету, доцент Юлія Фатєєва.
Глибокими, змістовними були доповіді кандидата філологічних наук, доцента кафедри російської мови та міжкультурної комунікації ПДУ Миколи Пузова «Російська мова і мовна особистість: історія і сучасність» та студентки ІІ курсу філологічного факультету ПДУ Валерії Обертун «Особливості етимології й семантики ойконімів Слободзейського району». На цьому пленарне засідання конференції завершилося.
На п’яти секціях форуму – «Питання християнізації та вивчення слов’янського світу», «Проблеми міжкультурної взаємодії», «Слов’янський фактор в історії культури та писемності народів Росії», «Навчально-методичні аспекти шкільної філологічної та загальнокультурної освіти», «Актуальні проблеми викладання мов, історії та культури слов’янських народів» –розглядалися більш прикладні дослідження з порушеної тематики.
На завершення форуму підбили підсумки роботи та прийняли резолюцію. У ній зазначається, що конференція «…ставить перед собою мету популяризації вивчення російської та інших слов’янських, а також неслов’янських мов, що перебувають у ситуації мовного контакту зі слов’янськими мовами». Учасники форуму дали високу оцінку науковому, методичному і прикладному рівню республіканської конференції. Було наголошено, наскільки важливе значення в мовній культурі Придністров’я має «слов’янський акцент». При цьому всі одностайно погодилися, що нині особливу увагу в ПМР необхідно приділяти розробці навчально-методичного забезпечення філологічної освіти, яке відповідало б найсучаснішим освітнім стандартам.
Олександр ЮШИН.