Світанок 22 червня 1941 року для всього радянського народу став точкою неповернення. Цього дня фашистська Німеччина без оголошення війни, віроломно напала на Радянський Союз.
Минуло 80 років з початку Великої Вітчизняної війни, але почуття гіркоти від краху надій на мирне життя й усвідомлення безпрецедентної жорстокості не дають згаснути спогадам, не дозволяють забути роки боротьби на межі сил і можливостей, нескінченний потік «сповіщень за формою № 4», після яких більше не було надії на зустріч з близькими, незліченну кількість могил на рідній землі.
Одна з найстрашніших воєн у світовій історії, що забрала десятки мільйонів життів, стала боротьбою не з окремою країною, а з фашистською ідеологією, з ксенофобією, зведеною в ранг світогляду. Перемога в цьому протистоянні була здобута радянським народом, який проявив мужність, героїзм, жертовність, силу волі й незламний характер.
У серцях наших предків жила така сила любові та вірності Вітчизні, яку не здатні знищити ні ворожа міць, ні втрати. Це любов до дітей, до рідної домівки, любов до Батьківщини!
Радянські війська випалили «коричневу чуму» на довгі роки, але, зачаївшись, вона знову підняла голову. Націоналізм, який захопив уми молдовської влади, призвів до трагічних подій 1992 року в Придністров’ї. Наш багатонаціональний народ, вихований на прикладі подвигів своїх батьків і дідів, дав відсіч агресору й залишив за собою право на свободу та збереження своїх ідеалів.
Упевнений, у серцях придністровців завжди буде жива пам’ять про події минулих років, а наші діти й надалі з повагою ставитимуться до жертви своїх дідів і прадідів.
У цей скорботний день обов’язок кожного жителя нашої республіки схилити голову і згадати тих, хто загинув на полі бою, відстоюючи право своєї країни на мирне життя.
З повагою,
Голова Уряду О. В. МАРТИНОВ