У розвитку суспільства настав час, коли людству необхідно було озирнутися на пройдений шлях, виникла потреба самопізнання і самоусвідомлення, тоді й виникли музеї. Музей – це хранитель пам’яті, а історична пам’ять важлива і необхідна в усі часи й у будь-якій державі.
Музей – це храм, в якому дбайливо зберігають зібрані пам’ятки матеріальної і духовної культури, створені на різних історичних етапах розвитку суспільства. Безцінні колекції живопису, предметів інтер’єру та побуту, скульптури, зібрання монет, книг, пам’яток природи та історії – це багатовікова спадщина, цінність якої тільки зростатиме з року в рік, багатство, яке належить всьому людству.
У Григоріополі історико-краєзнавчий музей був відкритий 23 червня 2001-го в день святкування 30-річчя утворення Григоріопольського району. З 2002 року на підставі наказу Управління культури району був створений Об’єднаний історико-краєзнавчий музей, до складу якого увійшли історико-краєзнавчий музей міста і музей бойової і трудової слави села Красногірка, організований у 1985 році ветераном Великої
Вітчизняної війни Володимиром Миколайовичем Нейком. Дещо пізніше приєднався й краєзнавчий музей села Ташлик. У 2005 році в музеї міста була відкрита «Кімната побуту», яка відтворює інтер’єр селянської хати кінця ХІХ – початку ХХ століть.
За 20 років діяльності музею зібрано понад 11,5 тисяч експонатів. Співробітники музею за цей період провели близько трьох тисяч оглядових і тематичних екскурсій для жителів і гостей міста та району. За цей час заклад відвідало понад 84,5 тисяч осіб, організовано також понад 220 заходів, приурочених до Дня визволення Григоріополя, а також присвячених особливим датам – дням Перемоги, міста та Республіки.
Значне місце в музейних експозиціях відведено темі освіти та людям, які брали участь у заснуванні міста, темі ВВВ, становленню республіки та її захисникам.
Для відвідувачів представлені цікаві колекції монет і грошових знаків з початку ХХ століття, колекції листівок і значків періоду СРСР. У музеї є марки Радянського Союзу, Куби, Монголії, Чехословаччини, Югославії, які були випущені 40–50 років тому на різну тематику.
У «Кімнаті побуту» широко представлений етнографічний матеріал, що складається зі старовинних речей: це молдавські та домоткані українські сорочки, вірменський національний костюм, предмети побуту селян, знаряддя праці, вироби гончарних майстрів і багато іншого. За своїм змістом цікаві юридичні документи початку ХІХ століття, які свідчать про юридичну грамотність правознавців того часу, а також розповідають про економічні взаємовідносини між жителями району. У музеї зберігаються фотографії, документи, особисті речі мешканців міста, ветеранів Великої Вітчизняної війни, захисників ПМР, воїнів-афганців.
До 25-річчя відбиття збройної агресії Молдови у Придністров’ї в музеї було розгорнуто пересувну фотовиставку «Хлопець взяв автомат тому, що так Батьківщині треба!», організаторами якої виступили працівники ДУ «Приднестровская газета». На вернісажі були присутні захисники Придністров’я, представники козацтва, громадськості міста, а також учні шкіл.
За словами в. о. директора музею Тетяни Галатонової, зацікавленість та активна участь у діяльності установи людей різного віку, віросповідання і національності свідчать про те, що в районі немає байдужих громадян до свого минулого. Вони допомагають поповнювати музей новими експонатами та цікавою інформацією. Минулого року громадські активісти провели велику пошукову роботу, зібрали матеріали про ветеранів війни, які проживали на території міста і району, й увічнили їхні імена в Книзі пам’яті.
Рік пандемії сприяв поширенню лекцій та проведенню екскурсій у режимі онлайн. Сторінка музею зареєстрована у соцмережі Одноклассники.
До 20-річчя співробітники установи отримали лист-привітання від керівника Державної служби з культури та історичної спадщини ПМР Марії Кирмиз.
Наталя СИНЯВСЬКА.