На засіданні Уряду, що відбулося 1 липня в режимі онлайн, було прийнято кілька пакетів документів, необхідних для придністровців і республіки.
Розвиток онлайн-технологій
Досить важливо підкреслити, що на цьому засіданні було ухвалено відразу кілька документів з розвитку онлайн-технологій. Зокрема, для громадян планують створити умови для оплати держпослуг онлайн – безпосередньо в місцях їх надання. Зробити це можна буде двома способами: 1. Використовувати функцію «Мобільний платіж» для зчитування QR-коду (всередині нього – реквізити й сума); 2. Використовувати карту і POS-термінал.
Повідомлення про здійснену грошову операцію надійде з банку відразу в державну інформаційну систему (ДІС) «Електронні платежі». Нині її розробляє й потім упровадить Міністерство цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій. Воно ж визначить порядок ведення сервісу. Вже цього року програму протестує Державна служба реєстрації та нотаріату.
У зв’язку з планованим нововведенням у держустанов, що надають держпослуги, відпаде потреба вимагати у заявників квитанції про оплату ліцензійного збору та держмита. Відтепер ці документи потрібно виключити зі списку запитуваних у придністровців. Власне, така мета і стоїть перед пакетом законопроектів, який члени виконавчих органів держвлади ухвалили нині на засіданні Уряду.
«Прийняття цих законопроектів і впровадження державної інформаційної системи «Електронні платежі» в органи, що надають держпослуги, дозволить посадовим особам в режимі онлайн простежити статус платежу з цієї держпослуги й засвідчити факт оплати послуги без надання заявником документа про оплату», – зазначив доповідач віце-прем’єр Станіслав Касап. Наберуть чинності пакетні пропозиції з 1 січня 2022 року. Найближчим часом їх направлять до Верховної Ради.
Крім того, члени Уряду підтримали зміни та доповнення до деяких законодавчих актів ПМР, сформульованих Мін’юстом. Вони припускають введення у правове поле республіки положень, що дозволяють громадянам подавати документи в суди в електронному вигляді. При цьому передбачається збереження класичного паперового звернення. Ще один планований елемент цифровізації –можливість судових органів отримувати необхідні відомості для розгляду конкретних справ через мережу. Однією з платформ, що сприяє розвитку такого процесу, є міжвідомчий електронний документообіг. Для цього міські та районні суди необхідно приєднати до цієї системи. Як зазначають укладачі ініціативи, вона сприятиме оперативнішій комунікації судів з іншими органами держвлади, громадянами та організаціями. Незабаром законопроект розглянуть парламентарі.
Програма розвитку АПК
на 2019–2026 роки буде скоригована
На минулому засіданні Уряду Міністерство сільського господарства та природних ресурсів виступило з ініціативою внести зміни до Закону ПМР «Про затвердження держпрограми розвитку агрокомплексу ПМР на 2019–2026 роки».
Як пояснив міністр Єфимій Коваль, з програми пропонується виключити частину, що стосується розвитку меліоративного комплексу. Нагадаємо, раніше Державна цільова програма відновлення і розвитку меліорації на період до 2026 року була розроблена і представлена. Нині вона прийнята депутатами у першому читанні. Тепер усім відомствам пропонується скорегувати також і джерела фінансування програми. Якщо у 2019–2020 рр. фінансування заходів Програми здійснювалося з коштів республіканського бюджету, фондів капітальних вкладень та розвитку підприємництва, то з 2021 року фінансування заходів ДЦП передбачено з Фонду підтримки сільського господарства.
Єфимій Коваль також пропонує скорегувати джерела фінансування заходів з матеріально-технологічного забезпечення селекційно-племінної роботи й зазначає, що кошти на ці цілі виділятимуться з бюджету ДУ «Республіканський центр ветеринарно-санітарного та фітосанітарного благополуччя». Це пов’язано з тим, що в результаті реорганізації до нього були приєднані Державний селекційно-племінний центр і Республіканська державна насіннєва інспекція. Міністр пояснив: «Були піддані коригуванню показники, що стосуються прогнозу зростання поголів’я сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва через низку факторів об’єктивного характеру». Члени Уряду підтримали запропоновані зміни.
Перевізники ПГС не дотримуються ПДР
Наприкінці розгляду порядку денного засідання Голова Уряду Олександр Мартинов порушив проблему проїзду великовантажного транспорту по дорожньому полотну республіки. «На сьогодні Урядом вживається цілий комплекс заходів, спрямований на те, щоб підвищити контроль над розробкою кар’єрів і забезпечити справедливе податкове навантаження. Нині регулярно фіксується недотримання перевізниками піщано-гравійної суміші (ПГС) елементарних вимог правил дорожнього руху. Це ситуація, коли є спеціальні дорожні знаки, що встановлюють обмеження з проїзду залежно від тоннажу, часу доби й температури повітря. Однак ми бачимо, що цих вимог не завжди дотримуються», – констатував він.
Олександр Мартинов особливо зазначив, що у разі, якщо така практика триватиме, держава щорічно ремонтуватиме дороги на великі суми, а великовантажні автомобілі знову розіб’ють їх у найкоротші терміни. Він вважає за необхідне переглянути штрафні санкції щодо великогабаритних машин, які перевозять ПГС. «Вони не повинні бути формальними, – підкреслив Голова Уряду. – Якщо ж ми не вживатимемо жорстких заходів у цьому напрямку, то ніякого толку тут не буде. Перевізники повинні відчувати реальну відповідальність і реальні фінансові ризики, якщо порушуватимуть правила і розбиватимуть дороги».
За його дорученням у тижневий термін керівництво МВС разом з главами держадміністрацій вивчить ситуацію і представить пропозиції щодо перегляду штрафів за порушення ПДР великовантажним транспортом. Контролюватиме виконання цього доручення заступник Голови Уряду Станіслав Касап.
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото прес-служби Уряду.