Туризм на сьогодні став однією з галузей світової економіки, що динамічно розвиваються і відіграють важливу роль у підвищенні добробуту населення. Все більшої популярності у світі набуває палеонтологічний туризм.
У Стратегії розвитку Придністров’я на 2019–2026 роки записано, що головною метою державної політики в галузі туризму є створення сучасної туристичної бази, орієнтованої на максимально повне задоволення потреб жителів республіки та громадян іноземних держав у послугах в’їзного, внутрішнього та виїзного туризму, заснованої на дбайливому і раціональному використанні туристичного потенціалу Придністров’я.
За словами заступника директора ДУ «Агентство по туризму ПМР» Єгора Артюхова, на сьогодні з метою реалізації пункту 46 «Розробка нових туристичних маршрутів» Додатку № 2 до державної цільової програми «Підтримка та розвиток туризму в ПМР» на 2019–2026 роки», а також організації доступу туристів до палеонтологічних пам’ятників республіки, Агентство по туризму ПМР працює над складанням палеонтологічного маршруту.
«Основним об’єктом відвідування планується зробити унікальний геолого-палеонтологічний пам’ятник «Колкотова балка» в Тирасполі. Об’єкт був прийнятий науковим співтовариством як опорний стратотипічний розріз європейського континенту і еталон для зіставлень ніжнеплейстоценових відкладень і фаун Євразії. Його взято під охорону, як унікальний геолого-палеонтологічний пам’ятник природи республіканського значення», – зазначив Єгор Артюхов.
Об’єктом охорони є розріз відкладень плейстоценової епохи, що містить цінний матеріал про тварин, рослини та природні ситуації останніх 700 000 років.
Метою створення Пам’ятника природи є збереження в природному стані унікального опорного геологічного розрізу, що має світове значення.
Крім того, в майбутній палеонтологічний маршрут можуть бути включені геологічні оголення в селах Суклея, Малаєшти, Кіцкани, Бичок, Красногорка, а також в Дубоссарському і Кам’янському районах.
Відвідування вказаних об’єктів буде включене як в окремий самостійний туристичний маршрут, так і в уже розроблені.
Не виключено також можливість, що у палеонтологічний маршрут буде внесений Геолого-палеонтологічний музей ПДУ ім. Т. Г. Шевченка.
За словами завідувача музею Олени Кравченко, фонди установи збиралися провідними вченими, геологами та палеонтологами МРСР, по всій території колишнього СРСР понад 60 років. «Студенти географічного факультету їздили в далекі практики на Кольський півострів, у Грузію, на Алтай, в Саяни, Карпати, Крим. Звідти вони привозили цікаві зразки порід. Палеонтологічна колекція музею збиралася в експедиціях видатними вченими-палеонтологами, які працювали на кафедрі за радянських часів», – розповіла фахівець.
За цей час створена унікальна колекція з 2 250 зразків мінералів і гірських порід, понад 220 палеонтологічних зразків, включаючи останки копалин тварин всесвітньо відомого палеонтологічного пам’ятника «Колкотова балка».
Наприклад, в музеї можна повернутися відразу на багато мільйонів років назад, вивчаючи скам’янілий панцир трилобіта. Часом появи, розквіту і загибелі цих членистоногих була вся палеозойська ера. А вона почалася 550 мільйонів років тому і тривала близько 300 мільйонів років.
Деякі останки трогонтерієвого слона можна побачити в геолого-палеонтологічному музеї держуніверситету. Один тільки зуб древнього слона вражає своїми розмірами – він становить понад 30 см у довжину. За словами завідувача геолого-палеонтологічного музею, зріст такого трогонтерієвого слона міг перевищувати чотири метри, а вага – досягати близько 10 тонн. У порівнянні з цим слоном недавно знайдена нижня щелепа представника цього ж виду належала, очевидно, слону-малюкові. Існували ці тварини 300–500 тисяч років тому.
Дещо пізніше почався Льодовиковий період. На зміну трогонтерієвим слонам прийшли мамонти. Вони були трохи нижчими, можливо, через похолодання, а їхні тіла покривала шерсть. Таким чином з’явився новий вид хоботних тварин.
Фонди музею поповнюються і в наш час. Тільки за останні декілька років експозицію оновлено 200 зразками, серед яких унікальне напівкоштовне каміння. В цілому музей є візитною карткою ПДУ ім. Т. Г. Шевченка, де проводяться заняття і наукові дослідження студентів природничо-географічного факультету. Крім цього, сюди люблять приходити на екскурсії школярі та всі охочі.
Олександр ЗАЙЧУК.