На платформі ZOOM Молдавське відділення Iзборського клубу та Iнститут соціально-політичних досліджень і регіонального розвитку (IСПДРР) 29 червня провели онлайн-конференцію на тему: «Відображення історичних подій у шкільних підручниках Молдови та Придністров’я».
Доцент кафедри історії Інституту державного управління, права і соціально-гуманітарних наук Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка В’ячеслав Содоль представив детальну доповідь, присвячену висвітленню подій Великої Вітчизняної війни у підручниках Придністров’я і Молдови. Він зауважив, що, на жаль, з часом залишається все менше і менше учасників і просто свідків тієї війни, хто на власні очі бачив її жахи. «У цих умовах все більшої актуальності набуває відомий принцип: люди та їхні діяння живі, поки їх пам’ятають. У передачі естафети пам’яті від нинішнього покоління до наступного найважливіша роль належить шкільному курсу історії. Шкода, що, на відміну від радянських часів, пам’ять про війну та її висвітлення в підручниках історії сучасних пострадянських держав стала зазнавати метаморфози. Цей тренд, вибачте на слові, торкнувся і Республіки Молдова», – зазначив історик.
У Придністров’ї дотримуються історичної правди у висвітленні подій ВВВ. Придністровські історики Микола Бабілунга й Борис Бомешко є авторами підручників «Історія рідного краю» для 8-9 класів. Події Великої Вітчизняної війни стосовно до Придністров’я подані тут у спеціальному розділі під назвою «Роки Великої Вітчизняної війни». Учні 11-го класу вивчають події ВВВ за підручником цих же авторів «Історія Придністровської Молдавської Республіки».
Учений історик зазначив, що в придністровських підручниках з історії патріотичне виховання здійснюється шляхом демонстрації подвигу і талантів своїх співвітчизників: «Придністровські школярі знають подвиги Івана Сусаніна, Дениса Давидова, Олександра Матросова, Петра Нестерова. Разом із тим вони від уроку до уроку знайомляться і з нашими місцевими особистостями, зокрема з Героями Радянського Союзу Володимиром Бочковським, Федором Жарчинським, Іваном Солтисом, Петром Вершигорою та багатьма іншими, чиє життя і подвиги стали прикладом для наслідування і виховання ідеалу служіння Вітчизні. Тим самим у свідомості придністровських школярів формується цілісна картина подій Великої Вітчизняної війни, що відбувалися на території їхньої Батьківщини, але вписана в загальний контекст боротьби радянського народу з фашизмом і румунським націоналізмом у 1941–1945 роках».
Зовсім іншу ситуацію можна спостерігати під час вивчення подій ВВВ у Республіці Молдова. У сусідній державі вже понад 20 років не викладають історію молдавського народу і його державності. «На сьогодні старшокласники Молдови (учні 9–12-х класів) вивчають так званий інтегрований курс історії, який являє собою грубо зшитий варіант історії румунів і загальної історії. У підручниках Молдови звертає на себе увагу той факт, що автори намагаються стерти з пам’яті термін «Велика Вітчизняна війна», його заміняють на словосполучення «радянсько-німецька війна, радянсько-нацистська війна». Таким способом учнів навмисно відсторонюють від співпереживання по відношенню до подій 1941–1944 років на їхній рідній землі. Навпаки, подібним методом у молодого покоління створюється впевненість, що війна велася за чужі молдаванам інтереси», – зазначив доцент кафедри історії В’ячеслав Содоль.
Виходить, що автори молдавських підручників навмисно замовчують істотні, важливі факти, що послужили причинами розв’язання Другої світової війни й, завдяки цьому, фактично покладають рівну частку відповідальності за її початок як на нацистську Німеччину, так і на Ра-дянський Союз. Генезис Другої світової війни, представлений авторами у вкрай спрощеному вигляді, як результат амбіцій двох тоталітарних держав та їхніх лідерів – Сталіна і Гітлера. Історики Молдови зі сторінок своїх підручників (за повної відсутності будь-яких доказів) переконують учнів, що СРСР нарівні з Німеччиною готувався до захоплення щонайменше частини Європи.
Події 1941 року трактуються як звільнення Бессарабії та Північної Буковини. Зокрема тут детально представлена так звана Прутська битва, наведені дані втрат. Особливо автори смакують вищі показники втрат Червоної Армії, і водночас замовчується загальновідомий факт про Прут-Дністровське межиріччя, яке німецько-румунські загарбники планували зайняти за шість днів, але змогли домогтися цього лише через півтора місяці.
За словами В’ячеслава Содоля, на правому березі Дністра з історичної свідомості молодих громадян Молдови послідовно витравлюється пам’ять про Велику Вітчизняну війну. Для цього використовуються різні нечистоплотні технології, спрямовані на спотворення історії, замовчується низка важливих фактів, здійснюється пряма фальсифікація історичних відомостей тощо.
Історик і політолог Борис Шаповалов у ході дискусії на конференції додав, що в підручниках Молдови немає навіть згадки про найважливіші переломні воєнні операції ВВВ: «У них не можна знайти інформацію ні про Курську, ні про Сталінградську битви, ні про блокаду Ленінграда. Немає там і списків німецьких концтаборів. Багато важливих моментів цієї війни розглядаються поверхово, або ж про них взагалі не згадується. На жаль, у підручниках багато подій того періоду трактуються однобоко й поверхово».
«Підручники історії Молдови досить складно використовувати в навчальному процесі, оскільки вони не об’єктивні. Багато подій європейської історії в них розглядаються з однобокої (прорумунської) точки зору. Підручники містять багато ідеологічно і морально небезпечних і шкідливих для виховання дітей недоречностей», – зазначив політолог.
Висвітлення питань наслідків та підсумків війни – надзвичайно важливий процес у сучасному світі, особливо тепер, коли ми стикаємося з абсолютно незрозумілим для нас спотворенням фактів, замовчуванням правди як про окремі бої, так і про Велику Перемогу в цілому. І наше завдання – запобігти історичній несправедливості стосовно до пам’яті наших героїчних батьків і дідів.
Сергій ЛЕВЧЕНКО.