Придністровський «Прованс»

Це дивне поле, що має забарвлення від димчасто-лілових до синювато-фіолетових кольорів, розточує божественний аромат і зачаровує неповторним краєвидом, варте того, щоб витримати кількагодинну подорож до нього на автомобілі. З першого погляду стане зрозуміло, що результат перевершує всі очікування.

Де ви ще можете дістати море незабутніх вражень і позитивних емоцій, побачити одночасно стільки людей у білосніжному вбранні, з облич яких не сходить посмішка, а з вуст вириваються лише найсолодші епітети? Хіба що в раю. У Придністров’ї є таке місце – це село Гояни, що під Дубоссарами.

Маршрут розроблений не так давно, але вже здобув широку популярність як у місцевих любителів подорожей, так і серед зарубіжних туристів. До того ж, стабільна епідеміологічна ситуація в республіці дозволила проводити масове гуляння під відкритим небом, що привабило сотні людей до цього чарівного куточка придністровської землі.

Наша з колегою подорож до придністровського «Провансу» відбулася сонячного недільного дня. Саме цей день став щасливим винятком, бо чомусь розпочався не з традиційної зливи, а з теплого сонячного ранку. Можливо, організатори свята замовили й погоду? Це запитання ми й поставили перед  Марією Савченко – індивідуальним підприємцем з м. Дубоссар, яка влаштувала цей захід.

Погода і новинки сезону

Дівчина повідала, що відчувала тривогу, вже й не сподіваючись на успішний результат, бо другий день святкування не вдався саме через негоду. Ранок неділі – останній фестивальний день, вселив надію. Марія разом зі своїми помічниками, задумавши сценарій свята, врахувала досвід минулого року. Наприклад, дорогу, яка веде від вхідних воріт через лавандове поле до самого Дністра, замостили тридцятьма тюками соломи, щоб врятувати взуття відвідувачів від забруднення та створити комфортні умови для прогулянок. Це була розумна і вчасна пропозиція, враховуючи, яка кількість опадів випала за останні кілька днів. «Солом’яна дорога» виявилася напрочуд вдалим рішенням проблеми ліквідації багнюки. Турбуючись про гостей, привезли вдосталь питної води, розмістивши пластикові ємності в п’яти точках на всій території поля, і кожен охочий міг втамувати спрагу зовсім безкоштовно, використовуючи новенькі стаканчики.

Було приємно, що місце для відпочинку та проведення майстер-класів захистили від протягів високою стіною, спорудженою поперек поля з солом’яних тюків. Щодо майстер-класів, то їх проводили фахівці з Тирасполя, Бендер, Рибниці, Дубоссар, Слободзеї. Такі уроки майстерності будь-де стають центром притягання для жінок, дітей та молоді. Небайдужим завжди хочеться пізнати щось нове.

Свято для всієї родини

Друга ідея – це спрямування зусиль на проведення сімейного відпочинку. Для цього було створено кілька безоплатних дитячих зон, де малята могли взяти участь у майстер-класах з ліплення пластиліном, малювання, виготовлення віночків із квітів лаванди, миловаріння тощо. Облаштовано дитячі фото-зони, місця для ігор в холодочку, під шатровими білими наметами. Це теж новинка нинішнього сезону.

Дорослі могли увічнити себе на знімках, використавши будь-які локації, спеціально для цього споруджені. Вони також навчалися мистецтву плетіння віночків на голову з лаванди та виготовлення шкіряних браслетів, із захопленням спостерігали за проведенням масажу обличчя (гуаша). Це стародавня техніка масажу обличчя і тіла, яка застосовується на Сході вже багато років.

Заключного дня організатори влаштували дітворі анімаційне свято «Грай-дім», а дорослим запропонували продегустувати вина приватного виноробного господарства «Кисловъ», що в с. Гиска під Бендерами, та крафтові сири місцевих виробників, скуштувати лавандового меду, а також навчали розпису еко-сумок, виготовленню керамічних сувенірів тощо.

Волонтери на лавандовому полі

На допомогу організаторам прийшли волонтери – група небайдужих хлопців та дівчат, яких можна було розпізнати серед присутніх по білих футболках з написом на спині «EKO LAND». Одна з волонтерок – Настя – учениця 11 класу СШ № 1 міста Дністровська, разом з подружками у складі волонтерської групи Грін-хаус запропонувала свої послуги, як тільки довідалась про свято. Вона розуміла, що без їхньої підтримки тут не обійтися, тому що подія, якої придністровці очікували цілий рік, буде насичена різними цікавинками, збере багато охочих, а в таких ситуаціях треба чимало попрацювати, щоб захід відбувся злагоджено та залишив по собі гарні спогади.

Молоді підприємці та їхні стартапи

Серед тих, хто представляв свої вироби, ми познайомилися з цікавою дівчиною, яка назвалась Ольгою. Вона є господинею лавандової майстерні під назвою «Lavka shop», що в Дубоссарах. Яскраві дивні букети на її столі здалеку привертали увагу відпочивальників.

Ольга з натхненням розповіла, як разом з подругами вирішила стати на шлях збереження живих рослин від винищення. Дівчата вважають, що для подарунків краще створити розкішний букет із сухоцвітів, який милуватиме зір протягом року, ніж зрізати живі квіти, вкорочуючи їм віку. Самі вони й вирощують різні види квіток з жорсткими пелюстками, які, висихаючи, зберігають свою форму і колір, потім обробляють їх з допомогою різних засобів, надаючи довговічності та неповторного шарму.

Гості з-за кордону

Виявилося, що наш лавандовий рай знають далеко за межами Придністров’я, і подихати цілющим ароматом його духмяних квітів того дня приїхало чимало іноземних гостей. Серед них було чути польську, англійську, українську мови.

Причому, це була справжня українська мова, особливості якої вказували на вінницький діалект. І справді, Ольга та Сергій разом зі своїми дітьми та родичами приїхали з Вінниці. Користуючись можливістю безперешкодного перетину українського кордону для громадян України, вирішили не гаяти часу марно, випадково побачивши в Інтернеті оголошення щодо свята лаванди. Вони ні хвилини не почувалися тут чужими. Навпаки, подружжя відчули гостинність придністровців, дивувались, як тут весело і велелюдно. Цінами вони також були приємно вражені, як і доброю якістю доріг на території нашої республіки.

Дівчина по імені Олександра приїхала з Санкт-Петербурга. За її словами, нічого подібного не бачила вживу, хоча знає про лаванду з картинок і фільмів.

Кількох молодих чоловіків та жінок, що розмовляли англійською, ми не наважилися зупинити й потурбувати запитаннями. По їхніх обличчях та гарному настрою було видно, яке приємне враження справила на них прогулянка.

Група хлопців і дівчат з рюкзаками за плечима опинилася на святі проїздом з польського міста Вроцлава до Кишинева. Вони не могли обійти стороною цю неповторну красу. Закохалися в наш край з першого погляду, пообіцяли завітати сюди ще раз при нагоді та ще й своїх друзів захопити. Вони ж не знали, яка чудова подорож та незабутні враження на них очікували, хоча до того трішечки побоювалися сюди їхати.

Букетик на пам’ять

Після прогулянки, вже на виході, кожному гостеві волонтери вручали невеличкий букетик лаванди на згадку. І кожен, хто залишав цей райський куточок, міг сказати: «Свято вдалося, як же там чудово, які милі люди зробили наш день по-справжньому щасливим, сповненим найкращих емоцій і спогадів»

Аліса КОХАНОВА.