Ударні німецькі угруповання 5 липня 1943 року за планом операції «Цитадель» розпочали наступ на Курськ з районів Орла і Бєлгорода.
Він поклав початок одній із ключових битв Другої світової війни –битві на Курській дузі. Запеклі бої, що тривали до кінця серпня 1943-го, виявилися вирішальними в забезпеченні корінного перелому в ході Великої Вітчизняної війни.
Після поразки військ у Сталінградській битві (1942–1943 рр.) і тривалого зимового наступу Червоної Армії німецьке командування планувало влітку здійснити великий наступ на радянсько-німецькому фронті, щоб повернути втрачену стратегічну ініціативу. Для цього противник обрав Курський виступ, який утворився під час зимово-весняного наступу радянських військ.
Для проведення операції німецьке командування залучило найбільш боєздатні війська, що налічували в цілому 50 дивізій і велику кількість окремих частин. Усього угруповання німецьких військ становило понад 900 тисяч чоловік, близько 10 тисяч гармат і мінометів, майже 2,7 тисячі танків і штурмових гармат, понад 2 тисячі літаків. Особливі надії керівництво противника покладало на застосування нової бойової техніки – важких танків «Тигр» і «Пантера», штурмових гармат «Фердинанд», винищувачів «Фокке-Вульф 190 А» і штурмовиків «Хеншель-129». Планом операції намічалося раптовими ударами, що сходяться в загальному напрямку на Курськ, оточити й знищити угрупування радянських військ, а потім – у разі успіху – розвивати наступ углиб. Операція називалася «Цитадель» і мала б стати висхідною для інших наступальних операцій літньої кампанії 1943 року.
Радянське командування під час планування літньо-осінньої кампанії також передбачало здійснити наступ, нанести головний удар на південно-західному напрямку, щоб розгромити групу армій супротивника «Південь», звільнити Лівобережну Україну, Донбас і форсувати річку Дніпро. Вранці 5 липня основні сили ударних угруповань противника перейшли в наступ. Найбільш запеклі бої розгорнулися в смузі Центрального фронту, а під кінець 11 липня наступ німецьких військ був зупинений. За тиждень боїв противник, просунувшись на 8–12 км і зазнавши значних втрат, змушений був перейти до оборони.
12 липня розпочався новий етап Курської битви – контрнаступ радянських військ. Після 10-денної підготовки війська Червоної Армії зломили німецьку оборону і 5 серпня визволили Орел і Бєлгород.
Під час контрнаступу на бєлгородсько-харківському напрямі радянські війська просунулися в південному і південно-західному напрямку на 140 км і зайняли вигідну позицію для переходу в загальний наступ, з метою звільнення Лівобережної України та виходу на р. Дніпро.
Курська битва вважається однією з найбільших у Другій світовій війні. З обох сторін у неї було залучено понад 4 млн осіб, понад 69 тисяч гармат і мінометів, більше ніж 13 тисяч танків і самохідних артилерійських установок, близько 12 тисяч літаків. Під Курськом були остаточно зірвані плани німецького командування змінити хід війни на свою користь.
Курська битва обумовила подальші зміни у співвідношенні сил на фронті на користь Збройних Сил СРСР, остаточно закріпила за ними стратегічну ініціативу і створила сприятливі умови для розгортання загального наступу. Розгром ворога під Курськом став важливим етапом в досягненні корінного перелому в ході війни. Німеччина та її сателіти були змушені перейти до оборони на всіх театрах Другої світової війни
Сергій ЛЕВЧЕНКО.