У грудні 2020 року Президент республіки підписав Закон «Про затвердження державної цільової програми «Профілактика туберкульозу» на 2021–2025 роки». Документ підготувало й обґрунтувало Міністерство охорони здоров’я.
На реалізацію п’ятирічної програми держава планує направити майже 100 млн рублів.
Усього на обліку на кінець 2019 року в ПМР перебував 361 пацієнт із захворюванням на туберкульоз. Для порівняння: у 2016-му їх було 426. Поліпшення ситуації вдалося досягти завдяки збільшенню фінансування на профілактику та лікування туберкульозу.
Щоб боротьба з підступною хворобою була більш ефективною, необхідно знати її особливості та методи боротьби з нею. Про це ми говорили з завідувачем відділення малих форм туберкульозу Республіканської тублікарні Миколою Добровольським.
Довідково. Микола Володимирович у 2012 році закінчив медичний факультет ПДУ імені Т. Г. Шевченка. Він обрав професію лікаря-фтизіатра. Спеціалізувався на базі Республіканської тублікарні, де й залишився працювати. Через рік продуктивної роботи обійняв посаду завідувача відділення № 1 туберкульозу для дорослих, а нині завідує відділенням малих форм туберкульозу.
– Миколо Володимировичу, що таке туберкульоз і чим небезпечне це захворювання?
М. Д.: Воно інфекційне й викликається мікобактеріями, які ще називають паличками Коха. Джерелом зараження є хвора на туберкульоз легенів людина. З дихальних шляхів (особливо під час кашлю) відділяється мокрота з мікобактеріями. Дрібні краплі мокротиння потрапляють в дихальні шляхи здорової людини, осідають на поверхні підлоги, землі, на предметах і речах. Інфекція проникає в організм через брудні руки, овочі та фрукти, погано оброблене м’ясо і некип’ячене молоко.
– Які органи людини вражає ця хвороба і як вона поширюється?
М. Д.: Коли імунітет ослаб (через хворобу, неповноцінне харчування, стрес), мікобактерії швидко розмножуються і викликають серйозні пошкодження легеневої тканини. Лімфатичними судинами або з потоком крові вони переносяться в інші частини тіла, потрапляють в нирки, кістки та суглоби, мозок тощо.
– Що може знизити захисні сили нашого організму?
М. Д.: Тривале спілкування з хворим на туберкульоз, стрес – душевне або фізичне перенапруження; надмірне споживання алкоголю; куріння; недостатнє або неповноцінне харчування; інші хвороби, що ослаблюють організм. Діти, підлітки, вагітні та люди похилого віку більш не захищені від інфекції.
– Як уберегтися від зараження, а якщо заразився, як дізнатися про це?
М. Д.: Слід вести здоровий спосіб життя: уникати стресів, правильно харчуватися. Їжа має містити достатню кількість білків. Важливою умовою є щоденне фізичне навантаження. Для профілактики захворювання необхідне вологе прибирання та провітрювання приміщення.
Основні симптоми, характерні для туберкульозу: кашель протягом двох-трьох тижнів і більше; біль у грудях; втрата ваги; наявність крові в мокроті; пітливість ночами; періодичне підвищення температури; загальне нездужання і слабкість; збільшення периферичних лімфатичних вузлів.
Якщо ви виявили у себе ці симптоми, негайно звертайтеся до лікаря! Флюорографічне обстеження грудної клітини можна зробити в поліклініці за місцем проживання, а дільничний лікар або лікар-спеціаліст після клінічного обстеження направить на консультацію до фтизіатра в протитуберкульозний диспансер.
– Як відбувається боротьба з туберкульозом і що потрібно робити для його профілактики?
М. Д.: Що стосується боротьби з туберкульозом, то на першому місці – профілактичні огляди: флюорографія і туберкулінодіагностика (реакція Манту), бесіди з населенням і робота диспансерів. Основна боротьба відбувається в стаціонарі, де лікують хворих. На сьогодні є багато протитуберкульозних препаратів, прийом яких дає можливість повністю вилікувати його. Хворий же повинен своєчасно приймати запропоноване лікування в повному обсязі – не менш ніж 6–8 місяців, з яких упродовж двох-трьох місяців – у туберкульозному стаціонарі, а потім – амбулаторно.
Протитуберкульозні сучасні препарати дуже дорогі, але хворому вони надаються безкоштовно. Якщо він припинить лікування чи не прийматиме всі прописані ліки, виникне стійкість і мікобактеріями туберкульозу з лікарською стійкістю будуть інфіковані члени сім’ї та навколишні люди.
Післямова. Прислухайтеся й усвідомте: лікування хворих складне і надзвичайно дороге, процес може тривати навіть кілька років і бути не завжди успішним
Олена СТЕФАНЮК.