Поливних земель стане більше

Минулого року Уряд розробив програму розвитку меліоративного комплексу на 2021–2026 роки, керуючись одним із пунктів Стратегії розвитку Придністров’я на вісім років, затвердженої Президентом.

Про перші проміжні підсумки виконання програми за перше півріччя 2021-го йшлося на нараді у прем’єр-міністра Олександра Мартинова. Керівник Державного унітарного підприємства (ДУП) «Республіканські зрошувальні системи» (РЗС) Іван Ботя доповів про те, що вдалося зробити за означений час.

До Фонду розвитку меліоративного комплексу, що почав діяти цього року, закладено 11 млн рублів. З них 9 млн призначені для ремонту самих зрошувальних систем, решту 2 млн – на придбання устаткування.

Докладно розповідаючи про кожен об’єкт, Іван Ботя повідав, що на ДНС «Чобручі» на повний хід триває демонтаж старого трубопроводу. Проте, через досить часті зливи, що цього літа обрушились на республіку, реконструкцію не вдається проводити швидше.

Однак до кінця року фахівці планують виконати всі заплановані роботи. До цього ж терміну мають завершитися реставраційні заходи на ДНС «Ташлик». Там перейшли до монтажу устаткування.

Керівник зрошувальних систем повідомив, що підприємство вже отримало поліетиленові труби для ПНС-3 Григоріопольської філії, й незабаром розпочнеться їх встановлення. На насосних станціях № 5, 6, 7, 8 Рибницької філії відбуваються інфраструктурні зміни. Там відновлюють покрівлі та вікна.

Таким чином, якщо буде виконано план на поточний рік, кількість поливних площ збільшиться на 6,5 тисячі гектарів. Загалом, під зрошенням буде 24 тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення, тобто їх стане більше на третину.

У Міністерстві сільського господарства вважають, що потенційно можна ще примножити обсяг зрошуваних площ. Для цього будуть потрібні зусилля й самих аграріїв – вони повинні відновлювати внутрішньогосподарські мережі та закуповувати техніку для поливу.

На 2022 рік заплановано відремонтувати головні насосні станції в селах Бичок, Чобручі, Спея, Ташлик, Красний Октябр, а також низку інших станцій у Слободзейському, Дубоссарському і Рибницькому районах. В основі вибору об’єктів – середньострокова програма розвитку меліоративної галузі, а також попит з боку заявників.

Голова Уряду повідомив про можливу робочу зустріч з представниками сільгосппідприємств, присвячену ефективності використання земель в Придністров’ї.

«Землі сільськогосподарського призначення, в принципі, розподілені, – зазначив Олександр Мартинов. – Однак хочу зауважити, що різні землекористувачі по-різному ставляться до того, як ці угіддя використовувати. Хтось застосовує нові технології, вкладається в полив, отримує, відповідно, більший урожай і приносить більше вигоди як собі, так і державі. Це, в принципі, раціональний і ефективний підхід до використання землі. А хтось не поспішає поки вкладати додаткові кошти, зокрема в меліорацію, розраховуючи, мабуть, на те, що в посушливий період держава, як завжди, прийде на допомогу і покриє збитки. Це неправильно», – поділився своєю думкою прем’єр.

У зв’язку з цим він доручив скласти інформацію щодо кожної насосної станції, яку ремонтують в поточному році: які площі землі розташовані в радіусі дії насосних станцій та який відсоток їх буде під поливом, який обсяг площ потенційно доступний для зрошування.

«Ще раз повторюся, на це регулярно звертає увагу і Вадим Миколайович Красносельський: земля – це один з основних активів нашої держави, тож вона має використовуватися максимально раціонально. Тим більше, що держава з недавнього часу створює для цього всі умови – це пільговий полив, відновлення насосних станцій, пільгові кредити на розвиток меліоративного комплексу, пільгове оподаткування. Для держави це недешево. І віддача від цих інвестицій має бути у вигляді додаткових доходів до бюджету. Природно, з урахуванням інтересів землекористувачів», – зазначив Голова Уряду.

Йшлося й про те, що потенційних підрядників, які виготовляють обладнання для зрошувальних систем, необхідно заздалегідь інформувати про плани з реконструкції, щоб вони могли укладатися в терміни виконання інвестиційної програми

Iрина МАСЛОВА.