Минулий 2020-й запам’ятався нам не лише пандемією коронавірусу, а й як Рік здоров’я, що став реалізацією Стратегії розвитку ПМР, прийнятої з ініціативи Президента Вадима Красносельського на 2019–2026 роки.
З недалекого минулого
Головними напрямками роботи того періоду були пропаганда здорового способу життя та підвищення медичної грамотності населення, поліпшення умов навколишнього середовища, зниження смертності населення від хвороб системи кровообігу, туберкульозу, онкологічних захворювань, алкоголізму, куріння та наркоманії, а також профілактика ВІЛ-інфекції та імунізація. Проводилися спортивні заходи, дні здоров’я, дні відкритих дверей в медустановах. Попри те, що офіційно Рік здоров’я минув, влада нашої республіки продовжує піклуватися про своїх громадян: оздоровчі та профілактичні заходи тривають і сьогодні.
Широко відкрили двері всім охочим працівники відділення судинної хірургії Республіканського госпіталю ветеранів Великої Вітчизняної війни для проведення безкоштовних консультацій та діагностики 16 серпня. Відвідувачів мали зустріти з восьмої години ранку, хоча насправді прийом почався з 7:30, враховуючи силу-силенну бажаючих потрапити на консультацію так званих «вузьких» фахівців. Переважна більшість з них – жінки.
Власний вибір кожного
(з підслуханого)
Ольга, 27 років: «Я приїхала з Григоріополя. У мене в нижній частині ніг з’явилися судинні «зірочки», це мене занепокоїло. Кажуть, що це може бути передвісником варикозної хвороби. Тому я й тут. Не хочеться доводити свою невеличку проблемку до серйозного захворювання», – поділилася жіночка.
Наталя, 43 роки: «Живу в Тирасполі. Десять років тому мені зробили операцію на ногах. Видаляли вени, й відтоді я навіть не згадувала про них. Проте ось тепер знову
відчуваю важкість у ногах, подивилася, а на тому самому місці припухли вени. Мене оперував Борис Володимирович Шакун, він гарний лікар. Я йому довіряю і хочу, щоб він зробив свій висновок, що маю робити далі. Якщо операція – то лише в нього».
Iнна, 55 років: «Прийшла сюди кілька хвилин тому, побачила велику чергу і хотіла повернутися додому. Але моя дочка не дозволила, примушує мене чекати стільки, скільки знадобиться. Мені трохи боязно, бо звикла терпіти. Ніби вже змирилась і з тим, що ноги розпухають і вени болять. Так терплю 28 років. Уже й діти повиростали, а я все придумую собі привід аби не йти до лікарів. Одне слово – боюсь. Якби не дочка, я так би й залишила без уваги оголошення про день відкритих дверей в госпіталі».
Десятки жінок на вулиці й у фойє, у кожної свої проблеми. Слухаючи цих різновікових відвідувачок, авторка задала собі питання: «Чому так недбало деякі люди ставляться до свого власного здоров’я? Адже це не жарти. Ось ще досить молода особа лише помітила невеличкі висипання, в ту ж хвилину помчала на прийом. А інша терпить майже три десятки років. На що розраховує? Адже життя не пишеться на чернетці, а зразу на чистовику друкується. Не повернути назад жодної хвилини. То чому ж таке зневажливе ставлення до себе – рідної?»
Говорять фахівці
Намагаючись знайти відповідь, зайшла до в. о. заступника головного лікаря госпіталю, лікаря-невролога Анни Серцової.
Маючи чималий досвід роботи з хворими, лікарка вважає, що, як не прикро, але лише досить невелика частина громадян дбає про своє здоров’я, не доводячи його до критичного стану. Так і з захворюванням судин.
Анна Михайлівна пояснила, що подібна акція в госпіталі проводиться вперше, оскільки лікарі відділення судинної хірургії є лікарями стаціонару і не відносяться до амбулаторно-поліклінічної служби. Фахівці запустили так званий пробний варіант у день, коли не проводяться заплановані операції, щоб перевірити, скільки людей потребують допомоги спеціалістів, та на цій підставі зробити висновок, наскільки сам проект матиме перспективу на майбутнє.
До розмови долучився завідувач відділення судинної хірургії Альберт Додул. Він розповів, що в день відкритих дверей лікарі обстежують громадян та визначаються з попереднім діагнозом кожного. Якщо стан здоров’я пацієнта не загрожує його життю, йому пояснять, що робити далі, які ліки вживати тощо.
У випадку, коли особа бажає обстежитись, то за попереднім записом може це зробити. Послуги платні. «Звичайно, існує певна категорія громадян, які можуть користуватися такими послугами на пільгових умовах. Це учасники бойових дій, захисники ПМР та члени родин загиблих захисників, афганці, чорнобильці тощо», –пояснив лікар.
Варто зауважити, що відділення судинної хірургії в госпіталі ветеранів – єдине на всю республіку. Загалом, там несуть свою відповідальну службу шестеро хірургів. Оглядом прибулих на дану акцію займалися четверо з них: Олександр Бабой, Альберт Додул, Руслан Скляр та Володимир Волков. Усі вони працюють зосереджено, уважно вислуховують кожну жінку, прискіпливо оглядають, ставлять питання, що стосуються способу життя, роботи та здоров’я в цілому, і дають рекомендації, необхідні для виконання. Час від часу фахівці змінюються, повертаючись до своїх хворих, що перебувають у стаціонарному відділенні, яких також не можна залишати без нагляду.
Пропозиції від спеціаліста
Спостерігаючи за безперервним потоком громадян у черзі, беручи безпосередню участь в огляді пацієнтів, Альберт Павлович висловив думку, що з урахуванням такої великої кількості охочих перевірити свої судини, можна було б влаштовувати подібні акції один раз на квартал, але за попереднім записом.
По-перше, нині, під час карантинних обмежень, пов’язаних з ковідом, людей пускають до приміщення невеликими партіями, дотримуючись санітарних норм. У фойє за столиком сидить медсестра, яка вимірює температуру тіла, обробляє руки антисептиками, після чого записує особу до спеціального зошита. Решта прибулих перебувають на вулиці, сидять на лавочках, прогулюються, дихають свіжим повітрям. Звичайно, в літню пору це ще можна допустити. Коли ж похолодає, тримати пацієнтів на вулиці недопустимо.
Тому, вважає завідувач, якщо по кілька разів на рік проводити огляди всіх нужденних, черги скоротяться, люди знатимуть, що, приїхавши до Тирасполя певного дня та певної години, вони точно вирішать свої наболілі питання.
Записуватися можна було б за телефоном, можливо навіть через своїх дільничних лікарів. Це як один із варіантів допомоги придністровцям, що мають проблеми з судинами.
Ще одна думка, яку висловив мій візаві, це проведення виїзних акцій у містах та районах Придністров’я. Ідеальним варіантом Альберт Додул вважає виїзд в райони двох неврологів та одного судинного хірурга. Звичайно, для цього потрібне спеціальне обладнання, транспорт, бажання самих лікарів та вирішення ще цілої низки питань. Однак це дало б відчутний ефект. Кількість проблемних хворих значно могла б скоротитись. Таку пропозицію Альберт Павлович має намір направити до вищого керівництва свого відомства.
Продовжуючи тему «відкритих дверей», завідувач розповів: «Ми щоденно у своєму відділенні приймаємо амбулаторних хворих навіть без попереднього запису. Тому можна сказати, що двері до нас відкриті завжди. Ми не можемо залишити без допомоги людину, яка конче її потребує, і тому працюємо до останнього пацієнта».
Післяслово
Лікарі судинної хірургії, розпочавши прийом о 7:30 ранку, завершили його о 16:15. (попередньо було заплановано 8.00 –16.00). Вони оглянули 143 особи віком від 16 до 60 років з Бендер, Тирасполя, Слободзеї та Слободзейського району, Григоріополя та Григоріопольського району, а також навколишніх сіл. Було виявлено двоє хворих на атеросклероз судин головного мозку та двоє – на варикозне розширення вен.
Загалом, стан здоров’я переважної більшості обстежених того дня можна вважати задовільним. Добре, що вони вчасно прийшли на пораду, а отже і спатимуть спокійно.
Щодо лікарів, то як би важко їм не було, моральне задоволення вони відчули, коли по завершенні прийому зітхнули з полегшенням, розуміючи, наскільки гарну та добру справу зробили. На думку автора, лікарі повинні знати, що вони потрібні, жити з усвідомленням того, що сприяють чужому щастю, можуть бути корисними людям. Рік здоров’я триває
Аліса КОХАНОВА.