Після тривалої перерви вихованці Кам’янської спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву (СДЮШОР) пройшли відбір до юніорської збірної Республіки Молдова U18, отримавши таким чином путівки на чемпіонат Балканських країн із легкої атлетики. Дискоболка Валерія Прокопенко повернулася з цих змагань із бронзовою медаллю.
У спорт Лера прийшла усвідомлено – у підлітковому віці. Їй цікаві всі шкільні дисципліни й до душі активний спосіб життя. Щоб поєднати безперервний процес здобуття нових знань із гармонійним фізичним розвитком, восьмикласниця Кам’янської середньої школи № 2 прийшла на міський стадіон. Спочатку спробувала себе в бігу, пограла у настільний теніс, походила до тренажерного залу…
Пошуки «свого» виду спорту могли б затягнутися, та допомога прийшла з несподіваного боку. З’ясувалося, що класний керівник Валерії – молода вчителька історії Євгенія Євстратій – поєднує роботу в загальноосвітній школі з тренерською діяльністю. У тандемі з батьком – заслуженим тренером ПМР Василем Лисим – навчає юних кам’янчан метати диск і штовхати ядро. «Коли Лера прийшла на стадіон у пошуках себе, я побачила, як вона схожа на мене в підлітковому віці, – згадує Євгенія Василівна. – Бажання розвиватися, брати участь у всьому, що відбувається довкола, добиватися результатів… Їй не вистачало лише розуміння: куди прикласти свою енергію, щоб була максимальна віддача. І я запросила Валерію спробувати свої сили у секторі для метання».
Досвід, який тренер почала накопичувати ще тоді, коли сама була юною метальницею, виступала і перемагала на різних змаганнях, зокрема й – міжнародних, не підвів її. Обдарована від природи, Валерія відразу стала однією зі спортсменок, що подають надії. Вже через два місяці тренувань вона успішно дебютувала на Відкритому чемпіонаті ПМР з легкої атлетики. З Тирасполя В. Прокопенко повернулася з двома срібними медалями, завойованими у штовханні ядра та метанні диска.
Перше досягнення – це завжди перевірка на міцність характеру. Одних воно розхолоджує, вселяючи помилкову впевненість у подальших легких перемогах. Інші ж, окрилені здобутим результатом, розуміють: щоб піднятися на новий щабель п’єдесталу пошани – потрібно постійно самоудосконалюватися. Валерія саме з таких розсудливих підлітків. Вона без втоми працювала над собою. Не пропускала багатогодинних щоденних тренувань, старанно розвивала природний дар – і за пару років пройшла шлях від фізкультурниці-любительки до багатократної призерки чемпіонатів ПМР і РМ. Для тих, хто далекий від спорту, поясню: у СДЮШОР діє система багатолітньої підготовки. Вона складається з початкової стадії, навчально-тренувального етапу, спортивного вдосконалення. Робота на кожному етапі триває декілька років. За цей час підліток не лише розвивається фізично, а й напрацьовує основи світогляду, вчиться боротися, гідно програвати та перемагати.
Завдяки працьовитості та завзятості Валерія підійшла до третього року занять легкою атлетикою з результатами, які вивели її в групу олімпійського резерву. У жовтні 2020-го вона вперше піднялася на вищий щабель п’єдесталу пошани Відкритого чемпіонату ПМР, а в травні 2021-го стала чемпіонкою Республіки Молдова серед юніорів-дискоболів. Усього ж у минулому навчальному році В. Прокопенко завоювала майже два десятки медалей, 12 із яких – золоті. При такому напруженому тренувальному і змагальному графіку вона залишилася відмінницею в загальноосвітній школі!
Влітку тренери В. Лисий і Є. Євстратій визнали декількох вихованців Кам’янської СДЮШОР готовими поборотися за участь у міжнародних стартах. І не помилилися. Валерія Прокопенко та її товариш по спортшколі Олександр Мазур стали абсолютними чемпіонами міжнародних змагань Moldovan Youth Challenge відразу у двох дисциплінах: у метанні диска та штовханні ядра. «Перемога далася Лері та Сашкові нелегко, –згадує Василь Іванович. – Конкуренцію їм складали не тільки легкоатлети з Придністров’я і Молдови, з якими наші юні спортсмени вже знайомі, а й юніори з України та Румунії. Проте наполеглива робота над собою, регулярні тренування дали-таки результат. Разом з іще чотирма легкоатлетами з Придністров’я кам’янчани увійшли до збірної Молдови, сформованої для виступу на юніорському чемпіонаті Балканських країн».
Пам’ятаючи, що метальників чекають серйозні випробування (Балканська федерація 3 роки тому ввела для учасників нормативи, які відповідають рівню I дорослого розряду), тренер вищої кваліфікаційної категорії Василь Лисий розробив спеціальну програму. Тож усе літо Лера з Сашком провели на кам’янському стадіоні. Поки ровесники насолоджувалися канікулами, вони вдосконалювали свою майстерність у секторах для метання диска та штовхання ядра. І завжди поруч були їхні наставники. Василь Іванович і Євгенія Василівна строго вказували на кожну помилку, яка може привести до поразки, шліфували навики вихованців, підбадьорювали та налаштовували на високий результат.
«Коли ми після довгої дороги опинилися в сербському місті Кралєво, сил і часу вистачало лише на тренування на місцевому стадіоні. Воно було вкрай необхідне, щоб оцінити новий майданчик, – розповіла Валерія. – А вранці наступного дня вже стартувала Балканіада. Довелося витримати велику конкуренцію, адже чемпіонат зібрав понад 400 учасників із 15 країн. Щоб вибрати кращих, змагалися цілий день! У штовханні ядра я з результатом 11 метрів 14 сантиметрів увійшла в десятку сильніших. А кілограмовий диск змогла метнути на 38,57 метра, перевищивши попередній особистий рекорд на 3 сантиметри».
Декілька сантиметрів? – здивуються читачі. Так, рахунок на міжнародних змаганнях, де за перемогу борються кращі легкоатлети, що представляють свої країни, йде саме на сантиметри. Вони й принесли перемогу гречанці, срібну медаль дискоболці з Хорватії, а нашій землячці залишилося піднятися на третій щабель п’єдесталу пошани Балканіади.
Відтепер у скарбничці нагород Валерії є бронзова медаль офіційних міжнародних змагань і перший дорослий розряд у метанні диску. Легкоатлетку ці результати надихнули добиватися нових вершин. У навчальному році, що стартує, одинадцятикласниця планує навчатися й тренуватися ще старанніше, щоб срібну медаль за курс середньої школи отримати, а на наступних змаганнях піднятися на вищий рівень п’єдесталу пошани. Вона все частіше замислюється над тим, щоб обрати своїм подальшим шляхом спортивний виш.
Ніна ПАНАЇДА.