Зовсім скоро почнеться новий навчальний рік. Школярі радіють цьому, з ентузіазмом готуються до зустрічі з однокласниками та вчителями, мріють знайти нових друзів.
Поради батькам майбутніх першокласників
Перший рік навчання у школі –велике випробування для першокласника і його батьків. Успіх на шляху до пошуку свого місця в житті закладається вже з перших шкільних років.
Сучасна педагогіка орієнтована на те, щоб дитина навчилася вчитися, відкрила в собі енергію пізнання, постійного прагнення до здобуття нових знань, і успіхи в цьому процесі заряджали б її новою енергією, яка здатна помітно поліпшити наявні інтелектуальні здібності школярів.
Батькам не можна забувати про вікові особливості семирічок, а саме про готовність психіки дитини до виховання волі. Для створення у школяра стійкої мотивації «хочу вчитися, хочу вчитися добре» необхідно формувати у нього не тільки впевненість у своїх силах, а й волю. Підтримати дитину, переконати її в тому, що вона все може, повинні, перш за все, батьки – рідні люди, яким малеча безмежно довіряє. Звикаючи до думки, що будь-яке завдання – це шлях до мети, маленька людина поступово вчиться ставити перед собою цілі та досягати їх.
Перший клас – це нові умови життя дитини, які утворюють нові зони уразливості для її психічного здоров’я. Зміни нерідко несуть з собою труднощі, але боятися їх не слід: вчасно усвідомлені складнощі – це половина успіху на шляху до їх подолання. Втома від присутності інших людей – важлива зміна в житті першокласника. Його поведінка стає повністю «прилюдною» і контролюється іншими. Першачок практично не залишається один – усі вчинки, звички, будь-які рухи є предметом спостереження, оцінки з боку інших людей. Публічність життя може забирати значну частку психічної енергії учня. Щоб полегшити це навантаження, дитині потрібно вдома створити можливість для усамітнення і за можливістю не робити зайвих зауважень.
Дитина набуває у школі багато нових для себе обов’язків. Вона повинна навчитися організовувати свій час і навколишній простір. Наскільки дитина буде зібраною й успішною в навчальній діяльності, залежить від батьків.
Кілька правил для батьків
Правило 1: у присутності дитини не слід висловлювати негативні думки про школу.
Правило 2: робоче місце першокласника має бути зручним, привабливим і налаштовувати на інтелектуальну діяльність.
Правило 3: не варто перетворювати підготовку домашніх завдань на тортури, нескінченний процес.
Правило 4: необхідно поєднувати або чергувати різні види діяльності молодшого школяра, враховуючи специфіку матеріалу і ступінь його складності. Батьки повинні пам’ятати, що через гру навчання може стати більш привабливим і доступним.
Правило 5: кожна людина має право на помилку. Якщо дитина під час виконання завдання допустила помилку, важливо спокійно допомогти виправити її, але в жодному разі не змушувати переписувати все завдання знову.
Правило 6: всі досягнення дитини потрібно вважати важливими. Це додасть першокласнику впевненості, підвищить у його очах значимість виконаної роботи.
Правило 7: батьки повинні уникати невигідних для дитини порівнянь з іншими дітьми, не по-винні соромитися говорити про її успіхи та переваги в присутності інших людей, особливо вчителів і однокласників. Громадська думка і самооцінка дитини повинні бути позитивними.
Психологи стверджують, що для переважної більшості школярів закінчення канікул і початок затяжного навчального марафону – це стрес різного ступеня тяжкості. Шевченко Олена, психолог Тираспольської середньої школи № 16 та голова міського комітету Профспілки працівників народної освіти та науки, розповідає про те, як допомогти дітям підготуватися до 1 вересня, а також адаптуватися до шкільного режиму життя.
Батьківські страхи передаються дітям
Проаналізуйте, що та як ви говорите родичам і друзям стосовно до початку навчального року. Досить часто батьки буквально програмують своїх дітей на негативні очікування і тривогу, оскільки самі вони хвилюються і транслюють свій стан усім навколо, а дітям особливо.
Перед першим вересня у батьків зростає тривога, вони переживають про те, як їхня дитина увійде в новий навчальний рік, як буде вчитися. Причому, ці страхи –саме у батьків.
Діти, здебільшого, чекають перший навчальний день, тому що це – можливість зустрітися зі шкільними друзями. Особливо в наші дні, коли навчальний рік вони закінчували в онлайн-форматі, бачили одне одного лише у віконцях Zoom’у, адже школа – це не тільки навчання, а й спілкування, друзі. Дорослим, перш за все, потрібно заспокоїтися самим. Тривога батьків, мам, бабусь і дідусів передається дітям.
Не можна давати тривогам про майбутнє дитини оволодіти рідними та близькими, тим більше, на самому початку шкільного життя. Не можна боятися заздалегідь, що коли-небудь дитина не поступить до вишу на престижну спеціальність.
На початку шкільного життя дітям потрібно вміти зосереджуватися на дрібницях. У першому класі це – палички та гачечки, вміння зав’язувати шнурки, читати цікаві книжки, розважатися, спілкуватися, вміти домовлятися з друзями, однокласниками, вчителями. Завдання тут найпростіші, але не менш важливі. Від великої кількості нової інформації, нових людей, нових вимог у дитини може голова піти обертом, а навіть несуттєві, на перший погляд, навички та успіхи, як опорні пункти, підтримають її на цьому етапі.
Олена Шевченко говорить про те, що мами школярів часто впадають у паніку за типом «я погана мати!» Думки про те, що навчальні успіхи сина або дочки якось характеризують наш «батьківський професіоналізм», спадають на думку багатьом і часто непокоять та засмучують.
Допоможіть дитині адаптуватися до школи
Щоб процес звикання до школи відбувся якомога легше, його потрібно починати заздалегідь. Уже тепер слід поступово наблизити час ранкового пробудження до того, яким він має бути в навчальному році. Необхідно допомогти школяреві увійти в робочий ритм і звикнути до певного розпорядку, щоб з початком навчального року він не став для нього новиною. Особливо це важливо для першокласників і молодших школярів.
Треба організувати дитині правильний режим дня, повноцінний сон і харчування. Ці прості речі не можна недооцінювати. Батькам першокласників необхідно спланувати день дитини так, щоб у ньому залишався час і для гри. Початкова школа – це перехідний період між віком, коли провідною діяльністю є гра, і віком, коли провідною діяльністю стає навчання. Тому не ховайте іграшки, вони потрібні дітям, які навчаються в початковій школі. Обов’язкові також і прогулянки на свіжому повітрі й рухливі ігри.
У школяра будь-якого віку обов’язково має бути вільний час для хобі, ігор, спілкування з сім’єю і друзями. Все це забезпечує ресурсний стан, який допоможе не тільки легше адаптуватися до початку навчання, але й не розгубити інтерес до нього. Якщо ж дитина не бачить нічого, крім уроків і додаткових занять, то ймовірність швидкого емоційного вигорання суттєво зростає.
Навчальне навантаження та інші його різновиди мають бути дозованими. Іншими словами, не варто одночасно з початком навчального року навантажувати дитину відвідуванням декількох гуртків і секцій або відразу ж відправляти його на додаткові заняття, наприклад, з іноземної мови. Це все варто вводити поступово, протягом місяця-півтора. І якщо виявляється, що дитина не справляється з навантаженням, то щось виключити. Дуже важливо: секції вибираємо тільки ті, в яких хоче займатися сама дитина. Наполягати, чи тим більше змушувати, не потрібно!
Важливо правильно організувати літо в робочу осінь
Ось що можна зробити просто зараз для полегшення адаптації дітей і дорослих.
- Повертаємо (або формуємо) звичний під час шкільного життя режим дня (привчаємо дитину прокидатися на 15–30 хвилин раніше кожного дня).
- Ми пам’ятаємо, що діти йдуть у школу, в першу чергу, до друзів, встановлювати відносини. Тільки після того, як вони відчують безпеку в контактах, зможуть приступити до навчання. Молодшим школярам здорово було б подивитися на фото однокласників, влаштувати зустріч, хоча б, у Zoom.
- Якщо у класного керівника вистачить сил і часу, було б добре надіслати всім дітям короткий щирий лист з добрим «налаштуванням» перед навчальним роком.
- Можна згадати-дізнатися, намітити дорогу до школи. З малюками – намалювати або роздрукувати карту.
- Слід провести ревізію канцтоварів та одягу. Вибір і покупка нового створює фон радісного очікування. Тільки важливо дати можливість дітям самим вибрати канцтовари. Одяг для гіперчутливих дітей будь-якого віку і першокласників краще нехай буде з мінімумом швів, щоб щільно не обтягував і, бажано, не надівався через голову. Якщо дитина відчуває дискомфорт, їй не зручно, вона не зможе уважно зосередитися на навчанні.
- Привчаємо дитину готувати собі робоче місце – прибрати на столі, викласти необхідні зошити, підручники, поставити лампу. Процес упорядкування сам по собі структурує. Не забуваймо: малюкам важливо, щоб ноги під час сидіння діставали до підлоги або стояли на підставці, а іграшок у полі зору було менше.
- Не лякайтеся, літній спад знань неминучий. Важливо пам’ятати, що за літні місяці у школярів, незалежно від віку, відбувається «відкат» у знаннях, у середньому, до рівня кінця першої – початку другої чверті попереднього року навчання. Це нормально. Все згадають.
- Для малюків: важливо грати з ними, називаючи їх і на прізвище, навчаючи відгукуватися не тільки на ім’я (багато дітей у першому класі чекають звернення по імені й не вважають, що звертаються саме до них, коли вчитель говорить: «діти, відкрийте книги»).
Підтримка і похвала – двигун прогресу
Найважливіший фактор для будь-якої дитини – підтримка і безумовне прийняття з боку батьків або інших значущих людей. Якщо малеча відчуває, що її щиро люблять просто так, а не тільки за хороші оцінки, то і саме навчання, і процес адаптації до нього відбуватимуться набагато легше і спокійніше. Є спостереження, що дитина, у якої були зриви в початковій школі, на все життя зберігає негативне ставлення до навчання, тобто не захоче вчитися і після закінчення школи. Зрив може статися через конфлікт з учителем, через надмірні вимоги батьків. Тому не знецінюйте зусиль школяриків. Помічайте те, що виходить добре, порівнюйте дитину не з сусідом-відмінником, а з нею вчорашньою.
Цікавий досвід фінської школи. Там активно використовується метод «зеленої ручки». Він полягає в тому, щоб фіксувати увагу дитини не на помилках, а на успіхах. На тому, що вийшло краще. Таке оцінювання стимулює успіх, а не зосереджує увагу на невдачах.
Батьківська підтримка потрібна дітям будь-якого віку. Важливо чуйно придивлятися до стану дитини, щоб вчасно помітити, що з сином або дочкою відбувається щось недобре. Будьте уважні до настрою, здоров’я учнів незалежно від віку. Часті застуди, болі в животі, головні болі вранці можуть бути симптомом того, що дитина просто не хоче йти в школу, що не все добре складається у неї в класі. Можливий конфлікт з учителем або однокласниками, а хвороба – це «легальний» спосіб уникнути нових негативних ситуацій. Поговоріть з дитиною, розпитайте, з чим пов’язані тривоги, за необхідністю зустріньтеся з класним керівником. Не залишайте свого сина або дочку один на один із сумнівами й труднощами. Нехай діти завжди відчувають, що можуть завжди на вас сподіватися, спиратися: будьте на їхньому боці!
Мудра батьківська підтримка може полягати й у тому, щоб зрозуміти бажання школяра і допомогти йому вибудувати реальний і посильний шлях досягнення мети. Все це можливо в діалозі з дитиною. Розмовляйте, розпитуйте, діліться своїм досвідом, м’яко наставляйте, допомагайте їй зрозуміти, як вона може рухатися своєю дитячою життєвою стежкою і вирішувати поставлені перед нею завдання. Якими б не були досягнення наших любих синів і дочок, завжди можна знайти, за що їх похвалити. Похвала батьків окрилює, вона необхідна дитині, щоб навчитися досягати своїх вершин і нічого не боятися.
Ольга БУРДУЖА.