У Тираспольській картинній галереї експонується персональна виставка живописних та графічних робіт члена Спілки художників Придністров’я, відмінного працівника культури ПМР Миколи Пономаренка «Думки в кольорі».
Хоча саме відкриття виставки відбулося 27 серпня, художник навідується до галереї, практично, щодня. З радістю спілкується з любителями живопису та прихильниками своєї творчості, розповідає допитливим, що він хотів донести до глядача своїми картинами, які думки надихнули його на написання того чи іншого полотна.
«Виставка називається «Думки в кольорі», тому що кожна робота втілює певну вкладену мною думку. І, сподіваюся, глядач її зрозуміє», – пояснив художник.
За словами Миколи Пономаренка, його полотна – це певні роздуми: спогади про минуле, міркування про сьогодення і те, що чекає його у майбутньому. Автор вміло поєднує елементи реалізму і декоративно-прикладного мистецтва, створюючи свою унікальну стилістику. Один з оригінальних авторських прийомів – незвичайні портрети людей: замість обличчя і фігури на них зображені речі – ті, які людина любила, якими часто користувалася, в яких є якась її часточка.
Наприклад, вразила та запам’яталась одна робота. На полотні зображені різні речі: стара тумбочка, накрита клейонкою, на ній – дерев’яна ложка, чиїсь окуляри, шматок зрілого гарбуза, кілька зернят з нього та декілька м’ятних цукерків. На перший погляд здається, що це такий натюрморт, тобто мертва натура. Пригледівшись, читаємо напис: «Баба Маня». Де ж тут баба Маня, запитує глядач.
Автор твору відповідає, що саме ці речі асоціюються у нього з його бабусею, якої вже нема, та саме такою він її зобразив, такою побачив у своїй уяві.
«Після закінчення університету я писав більше в реалістичній манері. У мене були портрети, пейзажі. Але поступово я перейшов до такого виду мистецтва – не зовсім реалістичного. Так мені здається набагато цікавіше. Це, напевно, елемент пошуку мною власного обличчя, свого стилю в образотворчому мистецтві», – зізнається автор.
Своєрідною знахідкою майстра живопису можна назвати його мертву натуру – натюрморти, складені з різноманітних предметів, що характеризують той чи інший період часу, своєрідний відтинок епохи.
За словами Миколи Пономаренка, у своїй творчості він надихається різними речами. Часто черпає ідеї просто з навколишнього простору.
«Можна, припустимо, йти повз якийсь старенький будиночок. Хтось просто пройде мимо, а ху-дожник своїм всевидющим оком помічає в ньому щось цікаве, перегляне на свій лад і напише картину з цього старого будинку, старого паркану або якихось предметів, або складе з них натюрморт. Усе береться з життя, з того, що нас оточує і що ми бачимо навколо. Можна навіть подивитися цікавий фільм хорошого режисера, і він навіє якусь думку для створення нової композиції», – ділиться автор секретом свого натхнення.
Про автора: М. Пономаренко народився в Тирасполі 21 липня 1982 року. Закінчив художню школу ім. О. Фойницького, потім перейшов на вищу освітянську сходинку – Рибницьку філію ПДУ ім. Т. Г. Шевченка, яку закінчив у 2005 році. Повернувся з дипломом до рідної «художки», де свої знання передає учням як педагог.
Хоча головний напрямок його творчості – реалізм, він не нехтує експериментальним живописом, переймаючи деякі елементи кубофутуристів. Відчувається, що художник все ще перебуває в пошуках власного художнього почерку, хоча вже нині відчутна його неповторна, індивідуальна манера письма
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото автора.