На базі столичної загальноосвітньої школи № 4 у 2019 році відкрили унікальний навчальний заклад –Державний освітній заклад середньої професійної освіти (ДОЗ СПО) «Училище олімпійського резерву». Iніціатором його створення виступив Президент ПМР Вадим Красносельський.
Два роки тому на урочистій лінійці вихованці училища дали клятву олімпійців. Її виголосили хором не просто школярі, а потенційні чемпіони. Звертаючись до майбутніх професійних спортсменів, їхніх викладачів і батьків, Президент підкреслив тісний взаємозв’язок здоров’я нації зі здоровим способом життя і зі спортом, перш за все, масовим. Він говорив про те, що високий рівень спортивних досягнень і прагнення до подальшого розвитку професійного спорту виявили необхідність відкриття в республіці спеціалізованої установи, де для юнаків, які хочуть присвятити своє життя спорту, були б створені відповідні умови. «Надалі все залежатиме від вас. Займайтеся спортом, формуйте свій характер. Практика показує, коли молода людина домагається успіху в спорті, вона досягає успіху і в житті. Уже в юному віці виховує в собі лідера, прагне бути першою, працює над собою, стирає в кров долоні, травмується, їй важко до втрати свідомості, але вона йде вперед. Така людина формує себе сама», – сказав Глава держави.
Засновником закладу є Державна служба зі спорту ПМР.
Критерій відбору в училище суворий. Вступити сюди може не кожен, а тільки переможці, призери та учасники міжнародних змагань, а також вихованці спортивних шкіл, клубів, загальноосвітніх шкіл республіки, які показують високі спортивні результати. Для іногородніх спортсменів передбачений гуртожиток.
В училищі олімпійського резерву юні спортсмени навчаються з 5-го по 9-й клас. У навчальній програмі, крім шкільних дисциплін, з ними проводять теоретичні заняття та практичні тренування з багатьох спортивних напрямків: плавання, акробатики, легкої атлетики, велоспорту, вільної боротьби, греко-римської боротьби, боксу, академічного веслування, веслування на байдарках і каное. Вони можуть водночас навчатися і тренуватися в залах спортивних шкіл міста та на відкритій воді.
Після здобуття основної загальної освіти кращі учні можуть продовжити навчання в училищі. По завершенні ще чотирьох років навчання вони набувають кваліфікацію «Педагог з фізичної культури та спорту».
Минуло два роки
У фойє училища увазі відвідувачів представлена експозиція спортивного інвентаря олімпійських чемпіонів: човен Лариси Попової (тираспольчанки, яка виграла змагання з академічного веслування на Олімпійських іграх у Москві в 1980 році), лук Наталії Валєєвої – бронзової призерки Олімпійських ігор у Барселоні 1992 року тощо. Як театр «починається з вішалки», так і спортивний профіль починається з демонстрації своїх досягнень.
Своєрідну екскурсію навчальним закладом люб’язно погодилася провести заступник директора з навчальної діяльності Галина Іванівна Калініна – відмінник народної освіти, керівник 1-ї кваліфікаційної категорії, педагог з 36-річним стажем.
Подивитися, дійсно, було нащо. Наприклад, харчоблок і їдальня навчального закладу обладнані сучасною технікою і новими меблями. Для спортсменів передбачено п’ятиразове харчування. У таких умовах приготоване, воно, безумовно, здорове і корисне.
Що стосується житлових приміщень, то вони розділені на дівочий і чоловічий блоки. Ольга Вікторівна Москаленко (чергова на цьому поверсі) показала мебльовані кімнати та місця загаль-ного користування, в яких передбачено все необхідне для комфортного проживання та відпочинку учнів після тренувань. Вражає бездоганна чистота і порядок у всіх приміщеннях.
Училище має свій медичний центр, в якому працюють кваліфіковані лікарі й медсестри. Юнаки й дівчата проходять профілактичні медогляди, їм надається необхідна медична допомога.
Освітній процес враховує насиченість тренувального режиму: за специфікою закладу спортсменам упродовж навчального року доводиться тривалий час перебувати на спортивних змаганнях, навчально-тренувальних зборах, тому форми й методи здобуття знань передбачають лекційно-семінарські заняття, залікову систему, випереджувальні консультації, індивідуальну роботу зокрема й дистанційні форми освітніх технологій. Викладачі працюють за програмами, що забезпечують найбільш ефективний процес навчання, впроваджують у свою методику елементи новітніх педагогічних технологій.
Галина Іванівна розповіла, що минулого року основну увагу спрямували на комплектацію учнів і студентів, організацію навчально-виховного та навчально-тренувального процесів, з урахуванням затверджених планів і програм, і з огляду на неухильне дотримання карантинних і протиепідеміологічних заходів.
«Велася також робота щодо подальшого формування кваліфікованого кадрового потенціалу співробітників училища і, перш за все, викладачів і тренерів-викладачів, інших фахівців і службовців як основної й неодмінної умови ефективної роботи училища. Реалізація цих напрямків дала нам можливість певною мірою адаптуватися до роботи в умовах пандемії й забезпечити виконання покладених на установу завдань», – розповіла завуч.
Однією з найважливіших складових училища, за словами Галини Іванівни, є педагогічні кадри, про які Президент ще на відкритті закладу сказав: «Ви віддаєте свою душу, свою енергію дітям. Коли спортсмен виходить на старт, гадаю, у тренера адреналіну більше, ніж у спортсмена». Говорячи про значущість і складність тренерської роботи, він підкреслив її виховний аспект: «Якщо є контакт зі спортсменом, а тренер не просто тренер, а ще й людина з великої літери, тоді все буде в порядку. І досягнення, і спогади, й подяка конкретному тренеру залишаться на все життя».
Ось тому Галина Іванівна й каже, що «…підвищенню професійної майстерності викладачів, упровадженню нових педагогічних технологій, спрямованих на покращення якості освіти, а також забезпеченню учнів державними гарантіями» приділяється величезна увага. «Я вважаю, що тут можуть працювати люди, які по-справжньому люблять дітей. І, звичайно ж, треба любити спорт, бути його фанатом, і працювати з вихованцями на результат», – зазначила Г. Калініна.
Результати тісної взаємодії тренерів та учнів-спортсменів
З почуттям гордості про досягнення спортсменів училища олімпійського резерву на республіканських і офіційних міжнародних змаганнях повідала заступник директора зі спортивної роботи Марія Едуардівна Чернецька: «Попри введені обмежувальні пандемічні заходи, тренерам-викладачам і спортсменам все-таки вдалося показати непогані спортивні результати на змаганнях зокрема і світового рівня». Вона відзначила Козорєз Олександру за 1 місце в чемпіонаті Європи з боксу серед молоді ( м. Будва, Чорногорія); Кіпер Христину – за участь і 3-є місце в тому ж чемпіонаті 2020 року; Чубову Ірину – за участь і 3-є місце в чемпіонаті Європи з боксу серед юніорів (м. Софія, Болгарія) і Бурдюжу Миколу – за 3-є місце в цьому ж чемпіонаті.
З вуст учнів-студентів
Знайомтеся: Олександр Невінгловський, 16 років, с. Жура Рибницького району. Високий симпатичний юнак, який випадково на цей момент опинився «вдома», погодився поговорити на тему свого перебування в стінах цього, дійсно, унікального навчального закладу.
– Як ти дізнався про училище в столиці ПМР Тирасполі?
О. Н.: До нашої школи приїжджали викладачі, й директор училища був – Геннадій Павлович Наривончик. Він розповідав нам про академічне веслування та інші види спорту. Тоді ж я дізнався, що він сам є майстром спорту з академічного веслування, тренером вищої кваліфікаційної категорії.
– Так, директор у вас не проста людина. Геннадій Павлович – кандидат педагогічних наук, відмінник фізичної культури та спорту, до того ж бронзовий призер чемпіонату світу з веслування, багаторазовий чемпіон і призер першостей і чемпіонатів СРСР з академічного веслування. Тебе це вражає, хочеться мати такі ж досягнення?
О. Н.: Звичайно, хочеться. Ми й прагнемо на нього рівнятися. У мене вже дві медалі є. Адже я саме академічне веслування вибрав і вже два роки займаюся цим видом спорту. Закінчив уже 9 класів і вступив на 1-й курс училища. Буду поєднувати спорт і навчання, щоб потім стати тренером.
– Медалі на стіні в гуртожитку висять?
О. Н.: Ні, вони вдома, в селі у бабусі з дідусем на стіні висять. Вони ними милуються і пишаються мною. Це я знаю точно. Мої рідні й сюди приїжджали, бачили, де і як я живу. Їм дуже сподобалося. Гадаю, що вони за мене спокійні, а я їх ніколи не підведу.
Приємний був співрозмовник, він багато міг ще розповісти, але пора було збиратися на тренування. Успіхів тобі в спорті, молода людино, а також здійснення всіх життєвих планів.
Схоже, надії, покладені на цих юних придністровських спортсменів, починають з успіхом втілюватися в життя
Наталя СИНЯВСЬКА.