Учені переконані, що шкільний електронний журнал – не тільки сучасний, а також і найефективніший засіб управління освітнім процесом. У Росії перші електронні журнали з’явились у 2012 році. Тоді ж Міністерство освіти та науки РФ видало методичні рекомендації щодо впровадження систем ведення журналів успішності в електронному вигляді. У нас, у Придністров’ї, серйозно заговорили про електронні журнали в минулому році.
У листопаді 2020 року 25 освітніх установ республіки стали учасниками пілотного проекту «Електронний журнал». За дорученням Голови Уряду ПМР Олександра Мартинова вони почали тестувати ефективність застосування у Придністров’ї російської цифрової платформи «Елжур». Наприкінці минулого навчального року експеримент був визнаний успішним, і Олександр Мартинов закликав продовжувати рух уперед та розширювати його. Він також нагадав, що проект – складова частина підготовлюваного концепту з упровадження IT-технологій у царину освіти.
У 2021–2022 навчальному році нову для нас цифрову програму почали використовувати 106 освітніх установ ПМР. Чим же електронний журнал так усіх привабив? У чому його переваги для вчителя? У чому плюси для батьків? Що зацікавило учнів? А чи є недоліки у нової системи? З цими запитаннями ми звернулися до Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу (РУТЛ-К). І от що дізналися.
У РУТЛ-К вже напрацювали успішний початковий досвід у роботі з електронними журналами. Педагогічний та учнівський колективи, батьки торік були учасниками однойменного пілотного проекту. У 2021–2022 навчальному році вони освоюватимуть наступний щабель інформатизації освітнього процесу. Нову електронну систему тут професійно використовують як на уроках у класі, так і на «віддаленні».
«Якщо говорити про плюси та мінуси електронного журналу, – пояснила нам директор ліцею Тетяна Гілаш, – то необхідно зазначити, що одне з його найголовніших завдань – це прагнення залучити батьків до процесу навчання дітей. Тому головний плюс такого журналу в тому, що у всіх батьків є до нього онлайн-доступ, і вони відразу бачать розклад уроків своєї дитини, її домашнє завдання і, звичайно, оцінки та пропуски. А його мінус у тому, що ведення електронного журналу вимагає наявності відповідного оснащення в ліцеї. Це комп’ютери та інша техніка, необхідна для підключення до Інтернету. На жаль, не у всіх наших кабінетах вони наявні, а це призводить до того, що вчителям доводиться займатися веденням електронного журналу після роботи. Виходить, що час, який учитель може і повинен проводити у спокійній домашній обстановці, щоб відпочити й набратися сил, він просиджує за комп’ютером. Однак, на наш погляд, це мінус тимчасовий, адже настане час, коли в освітніх установах нестачі в електронній та оргтехніці не буде».
Учителі також висловилися про нововведення. «Я працювала з електронним журналом і як педагог, і як мама, – розповіла нам Ганна Слободенюк, педагог з великим стажем роботи. – З мінусів можу назвати первинний етап адаптації до нової для нас електронної форми: вона вимагає часу і створює деяку тривожність. Однак це швидко долається. А з плюсів хочу відзначити зручність в ознайомленні з оцінками, з темами, що діти проходили на занятті, та що задано додому. З батьківської точки зору, особливо в умовах карантину, цей фактор був основоположним у засвоєнні знань у домашньому режимі. Відкритість інформації дала можливість додатково попрацювати з дітьми за пройденими темами. Турбують факти несерйозного ставлення вчителів до своєчасного заповнення граф журналу, що призводить до непорозуміння і сварок батьків з учителями та дітьми. Вважаю за доцільне ведення і паперової форми, оскільки вона привчає до планування і систематизації. Єдине: немає сенсу в прописуванні оцінок у паперову форму журналу: в електричному журналі закладена можливість роздрукування, яке можна завіряти печаткою та підписом. Це позбавить учителів подвійної роботи. В елжурі є можливість внести в електронні портфоліо учнів і додаткові заняття, але цією функцією, на жаль, поки що не користуються».
Ліцеїстам нововведення теж сподобалося. «Це дуже зручно не тільки батькам, –сказав нам семикласник Андрій. – Там є все: розклад, домашнє завдання, оцінки». Його думку продовжила восьмикласниця Лілія: «А те, що батькам відразу видно оцінки та пропуски – не страшно. Просто тепер потрібно старанніше вчитися».
В електронному журналі батьки бачать оцінки тільки своєї дитини, а вчителі мають доступ тільки до свого предмета. Саме це всім учасникам освітнього процесу особливо подобається. Тож наше Міністерство просвіти прямує правильним шляхом
Олександр ЮШИН.