У різні часи служба дільничних уповноважених (інспекторів) іменувалася по-різному, але поділ на обслуговувані ділянки зберігся до нинішніх часів. Цікаві й вимоги, які висувала, наприклад, государиня Катерина II до поліцейських: «Здоровий глузд, добра воля у виконанні дорученого, людинолюбство, вірність службі, старанність до загального добра, чесність і безкорисливість…»
Адміністративна зона обслуговування «Придністровська», до якої входять усі села Рибницького району Тираспольського напрямку (від Гидирима до Михайлівки) є ділянкою, за яку відповідає Олександр Петрович Саламатін. Складно навіть уявити коло його обов’язків і ступінь відповідальності, адже в сільській місцевості дільничний часто є єдиним представником влади.
Народився майбутній міліціонер у селі Малий Молокиш Рибницького району. Після закінчення школи самостійно визначився з вищим навчальним закладом. Про свій вступ розповів батькам тільки після того, як дізнався, що пройшов відбір і був прийнятий на навчання в ТЮІ (Тираспольський юридичний інститут). Батьки підтримали сина в його виборі. По закінченні інституту він був направлений у Рибницький ВВС.
Тут молодому фахівцю пощастило з грамотним наставником –капітаном Володимиром Пилипенком, який на практиці почав навчати Олександра премудростей такої непростої справи. Нині старший інспектор профілактики відділу дільничних інспекторів міліції (ВДІМ), згадуючи про той час, каже, що Саламатін із самого початку проявив такі якості, як відповідальність, вдумливість і цілеспрямованість. Володимир Юрійович характеризує його як надійного і грамотного фахівця, якого командування неодноразово заохочувало за старанну і сумлінну працю, а також як гарного сім’янина: з дружиною Світланою вони виховують трьох діток: двох хлопчиків і дівчинку.
Минулого року 10 листопада (в день професійного свята) Олександр Саламатін був нагороджений медаллю «За бездоганну службу». Він вже й сам наставник для молодого міліціонера Віктора Урсула, з яким познайомився під час стажування. Оцінивши здібності молодої людини, Саламатін попросив керівництво, щоб після закінчення навчання Віктора призначили в його зону обслуговування. Вже два місяці офіцери служать пліч-о-пліч.
Робота дільничного в сільській місцевості суттєво відрізняється від діяльності його колег у місті. Старший дільничний інспектор навів приклад одного такого сільського розгляду: «У селі Бутучани в одних людей украли сіно, складене на городі. Ми оперативно відреагували на заяву й упродовж декількох годин знайшли злодія. Украдене повернули господарям, які залишилися дуже задоволені та дякували нам». Олександр Петрович захоплено розповідає про профілактичну роботу з населенням, з молоддю, про те, як співпрацює з інспекторами у справах неповнолітніх і надає їм необхідну підтримку. У всіх глав сільських адміністрацій, у директорів шкіл є його телефон. За необхідності вони телефонують своєму дільничному і просять допомоги в розв’язанні того чи іншого питання. Багато селян звертаються за юридичною консультацією, він допомагає і при цьому скромно говорить: «Це мій обов’язок – служити людям». Головними критеріями в роботі дільничного придністровський «Аніскін» називає повагу до людей та обов’язкове дотримання букви закону.
На сьогодні суспільство висуває дуже високі вимоги до компетентності дільничного міліціонера, до його ставлення до громадян. «Якщо ми вибрали для себе служіння людям, то повинні розуміти, що відчувають вони, коли зневажають або порушують їхні права. Якщо правоохоронець слідуватиме таким правилам, то і рішення з усіх питань прийматимуться швидко і справедливо, прийде і повага, і довіра громадян до людини у формі», – переконаний Олександр Саламатін.
Уже понад 13 років Олександр Петрович стоїть на варті безпеки та спокою своїх земляків. Про свій вибір за роки служби не пошкодував жодного разу. Він розуміє, як потрібна людям його робота. Співробітник міліції – це і захисник, і перший помічник на селі. Придністровці можуть жити та спати спокійно, поки є такі дільничні як Олександр Саламатін
Олексій РОСТОВЦЕВ.