Вважаєте, що, зібравши урожай на своєму городі чи в саду, можете сісти та відпочити? Аж ні, саме тепер, восени, треба приступати до боротьби з бур’янами.
Ми зазвичай дивуємося, наскільки вони бувають плодючі та життєздатні. Ці шкідливі рослини ростуть і розростаються на сухих ділянках, бідних ґрунтах і навіть там, де мало сонця. На грядках з овочами, де ростуть бур’яни, користь від мінеральних добрив знижується до 85 %, в саду з плодово-ягідними культурами – на 40–70 %. Крім живлення, вони також забирають вологу, яку не встигають поглинути культурні рослини, на них розвиваються грибки, розмножуються шкідники. Часто шкідливі комахи спочатку з’являються на бур’янах, а потім на культурних рослинах.
Ще одна причина, чому видаляти плевели необхідно восени, – економія часу навесні. Вони починають проростати з приходом першого тепла, набагато раніше, ніж сходять культурні рослини. Якщо організувати нищівну боротьбу з ними восени, є шанс, що навесні вони не з’являться зовсім або хоча б у невеликій кількості.
Після того, як ви зібрали урожай, не потрібно відразу ж приступати до боротьби з бур’яном. Багаторічні трави повинні зійти й трохи підрости. Особливо це стосується тих випадків, коли потрібно використовувати хімічні препарати. Вибирайте сухий день без вітру. Восени таке буває нечасто, тому перегляньте прогноз погоди, щоб переконатися, що дощу не буде хоча б кілька годин після обприскування. Враховуйте рекомендації виробника, адже деякі препарати знижують свою ефективність при середньодобовій температурі 10 °С. А якщо стовпчик термометра наближається до 0, ефекту від препарату може не бути зовсім. З огляду на особливості вашого регіону, проводити обробку потрібно у жовтні або навіть у вересні.
Можна також видаляти бур’яни руками, вириваючи їх з корінням; зрізати сапкою надземну частину – теплої осені проводити процедуру доведеться не один раз; за допомогою культиватора – він дістане рослини разом з корінням і на вітрі вони висохнуть.
Можна садити сидерати – окремі для конкретного виду бур’яну. Наприклад, проти берізки польової використовують гірчицю, проти пирію – овес і пшеницю. Засіявши ними ділянку, пирію можна не очікувати на ній кілька років. Прибравши врожай, можна вибрати будь-який вид сидерату і посіяти його, щоб ділянка не була порожня, а бур’яни в наступному році не розросталися. Сидератами можуть бути бобові, такі як соя, використовують також однорічну конюшину, люцерну, гречку. Однак під час вибору сидерату важливо враховувати сівозміну. Не чергуйте з року в рік споріднені культури на ділянці.
Як сидерати застосовують рослини, що швидко ростуть. Під зиму рекомендується висівати бобові культури: горошок, сочевицю, сою, люпин. Вони відрізняються холодостійкістю і стійкістю до морозів. Якщо додатково потрібно поліпшити фізичні показники ґрунту, посійте жито, пшеницю. У календули та соняшника міцні стебла взимку затримують сніг.
Сидерати корисні тим, що насичують ґрунт мікроелементами, знижуючи необхідність використання мінеральних добрив, відновлюють ґрунт, якщо він закислився після добрив, покращують структуру, щоб розм’якшити його, пригнічують небезпечних збудників і ріст бур’яну.
І ще одне: боротьбу треба вести без фанатизму, бо ідеально чисті грядки без єдиного бур’яну – це не завжди добре для культурних рослин. Поодинокі, вони захищають рослини від палючого сонця, а ще по них можна визначати кислотність ґрунту. Наприклад, на нейтральному рясно росте кропива, лобода, а на кислому – верес, подорожник, осока. За кількістю лободи на посадках картоплі можна також зрозуміти, що ґрунт втомився від цієї культури, вже час посадити на цих грядках щось інше
Христина ЖУРАВЕЛЬ.