Щороку другої неділі жовтня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) відзначає Всесвітній день зору. У 2021 році він припав на 14 жовтня.
Ця дата відзначається в рамках глобальної програми боротьби зі сліпотою з метою привернути увагу людства до проблем сліпоти, порушення зору та реабілітації людей з порушенням зору. За розрахунками авторів програми, вона повинна ефективно скоротити кількість незрячих і слабозорих людей у світі.
За даними ВООЗ, на сьогодні в усьому світі налічується близько 37 млн сліпих і 124 млн людей з поганим зором. Нині досить помітна тенденція до зростання кількості осіб, що втратили зір. Кожних 5 секунд у світі сліпне одна доросла людина, кожну хвилину – дитина. При цьому три чверті випадків сліпоти виліковні або запобіжні. За розрахунками ВООЗ, якщо не буде вжито термінових заходів, то в найближчому майбутньому сліпих на планеті Земля стане удвічі більше, тобто 75 млн чоловік.
Офтальмологія в ПМР і придністровські окулісти
У нашій республіці приділяють пильну увагу офтальмології. Причому, Придністров’ю завжди щастило на талановитих очних лікарів. Старше покоління тираспольчан ще пам’ятає диво-лікаря, дитячого офтальмолога Медведя, який у своїй медичній практиці буквально чудеса творив, повертаючи дар зору своїм маленьким пацієнтам. Багато людей пам’ятають і Ніну Нюрнберг, яка в радянські часи працювала окулістом у столичній поліклініці № 2. Очевидно, свою, непомітну для ока, але благотворну дію на наших лікарів чинила школа академіка Володимира Філатова, засновника Центру очних хвороб в Одесі (нині Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України).
Заслужений лікар Придністров’я, учень знаменитого Святослава Федорова Анатолій Дроздов теж заслуговує найтепліших слів. Це про нього говорили, що він – лікар від Бога. А ще він –засновник Центру «Єврооптика», лауреат міського конкурсу «Визнання-2019».
Ще недавно в соціальних мережах можна було зустріти прохання: «Підкажіть досвідченого офтальмолога в Придністров’ї». Відповідь завжди була однією й тією ж самою: «В «Єврооптиці» був Анатолій Дроздов, у водолікарні – Сергій Коваленко». Чому був? На жаль, нещодавно Анатолія Андрійовича не стало. А Сергій Коваленко живе, працює й на радість своїм пацієнтам надає їм необхідну допомогу.
Доречно було б згадати ще одного «зубра» придністровської офтальмології Валерія Новака. Досить довгий час він працював в офтальмологічному відділенні РКЛ, зокрема й завідувачем. Лікар вищої кваліфікаційної категорії, практикуючий хірург. Під час перебування завідувачем відділення Республіканської лікарні він часто говорив: «Ми тут лікуємо катаракту, глаукому, виправляємо косоокість, охоплюємо досить широкий розділ травм ока, робимо реконструктивні операції та багато інших хірургічних втручань. Та світового рівня, зізнаємося, Придністров’я поки ще не досягло. Насамперед через недостатню оснащеність складним сучасним медичним обладнанням. А досвідчені й талановиті фахівці у нас є».
На сьогодні вже заявило про себе нове покоління придністровських окулістів. У цій когорті можна назвати офтальмолога-хірурга Iвана Чолака (ОЦ «Мікрохірургія ока»), завідувача офтальмологічного кабінету консультативної поліклініки РКЛ Наталію Лапікову, Анастасію Лашкарьову (МЦ «Тирамед»), окуліста Наталію Веретюк (поліклініка № 1 м. Тирасполь), окуліста Анастасію Шешукову (ОЦ «Мікрохірургія ока») та багатьох інших.
Нині Валерій Новак є головним лікарем офтальмологічного центру «Мікрохірургія ока», де й обладнання набагато краще, і фахівці кваліфіковані, й обслуговування європейського рівня. Лише одне там для придністровців набагато гірше – ціни за медичні послуги, які дуже боляче кусаються. Однак у жителів республіки альтернатива є.
Офтальмологічне відділення РКЛ
В офтальмологічному відділенні Республіканської лікарні надається спеціалізована планова та ургентна допомога пацієнтам з очною патологією. Відділення розгорнуте на 30 ліжок. Працює тут колектив досвідчених висококваліфікованих фахівців, який володіє всіма необхідними навичками для виконання хірургічних операцій на високому рівні. Спочатку фахівці проводять всебічне обстеження пацієнтів із застосуванням сучасного обладнання. Під час операцій лікарі також використовують найсучасніший інструментарій та устаткування, операційний мікроскоп і найпередовіші світові методики.
Упродовж року відділення приймає близько 1,5 тисячі пацієнтів, переважно з катарактою (статистика до початку пандемії). Відтепер катаракту видаляють хірургічним шляхом (ультразвукова хірургія катаракти з імплантацією штучного кришталика – російського, американського, китайського). При цьому на операції самому хірургу однієї пари очей замало: без офтальмологічного мікроскопа тут не обійтися. Хірургічне втручання відбувається під місцевою крапельною анестезією, що дозволяє уникнути хворобливих ін’єкцій і введення додаткових фармпрепаратів.
«Раніше для лікування складної патології очей ми змушені були направляти пацієнтів у приватні медичні центри або в сусідні держави. Тепер у нас такої необхідності немає –потрібне сучасне обладнання ми одержали. Тому на сьогодні рівень хірургії ока в Придністров’ї став вищим», – розповів нам завідувач офтальмологічного відділення Сергій Грибоносов.
Сергій Миколайович –людина дуже скромна. Про це нас попереджало керівництво лікарні. Давати інтерв’ю нашій газеті він навідріз відмовився, однак цікавого співбесідника нам запропонував. Таким співрозмовником стала старша медсестра відділення, яка довгий час тут працювала. Про неї сміливо можна сказати, що вона – місцева господиня. Її звуть Віра Фоміна. Діалог з нею у нас вийшов ґрунтовний.
Як і всі дівчатка, в дитинстві Віра любила лікувати своїх ляльок. Тому по закінченні школи варіантів вибору свого життєвого шляху у неї не було – тільки в Тираспольське медичне училище. Так і вийшло: вона стала студенткою ТМУ. В медицині з 1987 року. Спочатку працювала палатною медсестрою в гастрологічному відділенні «Лечгородка», а потім їй запропонували стати старшою медсестрою гастрології. Близько шести років тому її перевели старшою медсестрою в офтальмологічне відділення.
– Віро Яківно, скажіть, чим живе нині офтальмологічне відділення?
В. Ф.: Наш колишній завідувач Валерій Новак влітку 2020 року змінив місце роботи – пішов працювати головлікарем в офтальмологічний центр «Мікрохірургія ока». Керувати нашим відділенням доручили його учневі й помічнику Сергію Грибоносову. Спочатку всі були схвильовані: Сергій Миколайович ще молодий, не має ніякого досвіду керування відділенням – ні лікарського, ні господарського. Однак наш новий керівник не розгубився, не злякався відповідальності, а спокійно і впевнено вглядався і вивчав усі особливості роботи відділення. Побачивши це, заспокоївся і колектив. І тепер, через рік і три місяці його керівництва, можна сміливо сказати: Сергій Миколайович і весь наш колектив на «відмінно» склали цей іспит. У відділенні все на вищому рівні: відмінне лікування, новий завідувач освоїв усі види операцій, проводить їх так, що пацієнти дуже йому вдячні. В палатах і коридорах – чистота, порядок, затишок. Харчування для нашого часу дуже добре. Колектив працює злагоджено, як годинник: і в операційній, і на процедурах, і в палатах, і в їдальні.
– Ви з таким захватом розповідаєте, що у відділенні все склалося відмінно. Невже ніяких проблем немає?
В. Ф.: Тут, напевно, треба сказати про фінанси. Нині з ними скрізь непросто. Нам весь час хочеться чогось нового і потрібного. Наприклад, щоб у нас були шафи, в яких обладнання сушиться і дезінфікується. Хочеться, щоб у нашому відділенні було все красиво, а коли десь щось відпадає чи ламається, щоб це одразу було пофарбовано, побілено, полагоджено. Я особисто мрію дочекатися часу, коли в кожній палаті будуть кондиціонери й телевізори.
– Чи кожна людина може стати медсестрою? Тим більше старшою медсестрою. Що для цього потрібно? Якою повинна бути ця людина?
В. Ф.: Стати медичним працівником зможе не кожен. У нас багато було таких, хто приходив сюди працювати, проте далеко не всі витримали. Втім, я переконана: починати шлях у професію медпрацівника треба з лікарні або хоча б із поліклініки. Крім того, в серці медсестри мають бути доброта і співчуття до хворого. Якщо вона не може зрозуміти, що таке біль та самотність, їй у цій професії не місце.
– У багатьох професіях є свої прикмети. А у Вас вони є?
В. Ф.: Я не вірю в прикмети, а просто, коли встаю вранці, за все дякую Богові. У нас тепер такий час, що ми думаємо про здоров’я, мріємо про довгі роки життя, хочемо трохи довше плідно попрацювати. Адже приємно чути від пацієнтів, що колектив у нас відмінний, лікарі – професіонали, сестрички добрі. Це і є наше щастя. Я завжди переживаю, коли нашу роботу порівнюють з чужою, завжди горою стою за свій колектив, за своє відділення, за свою лікарню.
– Чи задоволені Ви своєю професією, нинішньою роботою?
В. Ф.: Безумовно. Я вже говорила, що іншого життєвого шляху собі не уявляла. І нинішня робота мені подобається. А головне, що ця робота потрібна. І від колективу нашого у мене на душі світло. Всі згуртовані, грамотні, досвідчені, у всіх високі кваліфікаційні категорії. У нашому відділенні завжди чисто, затишно. Завдяки всім працівникам ми маємо добру репутацію поміж хворих та керівництва. А що краще працює колектив, то краще й легше старшій медсестрі.
У Стратегії розвитку ПМР на 2019–2026 роки розписаний комплекс заходів про державний захист здоров’я громадян Придністров’я. Зокрема йдеться про державні гарантії надання громадянам ПМР безплатного медичного обслуговування та лікування в державних медичних установах, підвищення рівня матеріально-технологічного забезпечення медичних установ, якісне підвищення професійної підготовки медичних кадрів, поліпшення матеріально-фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я, створення системи здорового способу життя та охорони здоров’я населення.
Результати роботи за майже п’ять років на посаді Президента Вадима Красносельського красномовно свідчать про те, що стратегія розвитку обрана правильно. Як зазначила в одному зі своїх виступів міністр охорони здоров’я Христина Албул, «…розвиток держави – це, в першу чергу, розвиток медицини».
Щиро радів проривам у методиках лікування очних хвороб, особливо в царині мікрохірургії ока, в застосуванні найтонших лазерних технологій Анатолій Андрійович Дроздов: «Людське око і сьогодні таїть у собі ще масу нерозгаданих таємниць. Як офтальмолог, можу стверджувати, що це приголомшливі інноваційні методи, які в роки мого студентства мало хто міг навіть собі уявити. А за сучасних темпів розвитку, що ще чекає нас попереду, – можемо тільки гадати».
Зберегти свій зір «соколиним», який мали наші предки, нині, в умовах інформаційно-агресивного середовища третього тисячоліття, в яке людина потрапляє буквально з моменту появи на світ, – завдання практично нездійсненне. Виходить, майбутнє людства – за окулярами, лінзами, а комусь, на жаль, не минути й хірургічного втручання. Допомогти нам максимально зберегти чудовий дар зору, від якого багато в чому залежить якість нашого життя – актуальне завдання, над яким щодня працюють офтальмологи нашої республіки.
Рекомендації офтальмолога
– До лікаря потрібно звертатися за будь-яких, навіть незначних симптомів. Око – це особливий орган. Тому, якщо ви відчуваєте, що щось не так, наприклад, якщо є скарги, пов’язані зі сприйняттям барв, сприйняттям форм, якщо ви бачите, що ваша дитина почала примружуватися, підходити ближче до телевізора, наближатися до монітора тощо, негайно звертайтеся до фахівця.
– Щоб зберегти зір, потрібно їсти більше овочів, оскільки в них є багато природних антиоксидантів. Доведено, що в тушкованих овочах їхній вміст набагато більший.
– Перегляд телевізора, сидіння за комп’ютером сильніше шкодять нервовій системі, ніж очам. Європейська асоціація офтальмологів рекомендує дошкільнятам не більше як 15 хвилин на день проводити перед телевізором, а ігри за комп’ютером та ігровими приставками практикувати тільки у вихідні дні – не більше як 30 хвилин.
– Безпечна відстань до телевізора – це його діагональ, помножена на 5. Тобто, стандартний телевізор діагоналлю 54 см потрібно дивитися з відстані 2,5 м.
– Монітор повинен бути на відстані 65–70 см і встановлювати його потрібно так, щоб очі були на рівні верхнього краю монітора. Дивлячись на монітор, ви не будете опускати погляд, і у вас не розвиватиметься «моніторний синдром» – синдром сухого ока.
– Купуйте сонцезахисні окуляри собі й дітям. Багато наших хвороб пов’язано з ураженням сітківки ультрафіолетовим випромінюванням. Виявляється, 25 % усього цього випромінювання ми дістаємо з народження до 18 років. Купуючи окуляри, дивіться, щоб ступінь захисту в них була UV-400 (найвищий захист від ультрафіолетового випромінювання).
Дотримуючись цих нескладних правил, ви зможете надовго відкласти свій похід до офтальмолога. Всім нашим читачам – здоров’я і гарного ясного погляду на світ
Олександр ПЕТРЕНКО.